Коли турист їде кудись на екскурсію, то там він хоче побачити цікаві пам’ятки, поїсти в затишному ресторанчику, зупинитися в якісному готелі і спокійно доїхати додому. Острог претендує на звання туристичного центру, однак з усього переліку може похвалитися тільки першим.
Проблеми з інфраструктурою міста були помітні завжди, однак особливо явними вони стали після фестивалю «Острог. Ренесанс» у 2016 році.
«Інфраструктура — це одне з найболючіших питань у місті, тому що в нас практично немає готелів. Зараз немає жодного, що міг би прийняти великий автобус людей. Треба або ділити людей навпіл між готелями, але це незручно, або везти в Нетішин чи Рівне, відповідно гроші йдуть не в наше місто. Також у нас немає місця для бюджетного туриста. Коли люди приїжджають і бачать, що зняти у нас номер в готелі дорожче, ніж квартиру у Львові, то це викликає негативне враження про місто»,
— працівник Центру культури і дозвілля Острога Олеся Гощук.
Закладів харчування в Острозі вистачає: піцерія, ресторани, кафе, кав’ярні, пивні бари. Однак турист хоче не просто підживитися, а побачити й відчути щось незвичне під час прийому їжу. У великих туристичних містах можна навіть організовувати цілі гастротури по оригінальних закладах харчування. Острог, на жаль, таким пишатися не може.
«Також варто зробити привабливим наше місцеве харчування. Біля нас є Межиріч, і там є можливість провести кулінарний фестиваль на полі біля печі Януша Острозького. А от на базі Татарської вежі взагалі можна було б зробити якийсь ресторан»,
— історик, мистецтвознавець та краєзнавець Микола Бендюк.
Чи не найбільшою проблемою Острога є транспортне сполучення. Зрозуміло, що дороги в місті та в районі такі ж самі, як по всій країні — із характерними українськими ямами та вибоїнами. Острог узагалі важко знайти, бо немає достатньо дорожніх вказівників, а деякі взагалі вказують на неіснуюче місто. Наприклад, туристи шукають Острог (як вказано в усіх офіційних документах і путівниках), а дорожні знаки ведуть в Остріг.
«Вже кілька років ми говоримо про те, що треба поставити вказівники, щоб турист, який проїжджає через місто, міг побачити, куди прийти. І треба рекламні щити, щоб вони могли зупинити будь-яку людину, навіть не туриста. Вони повинні бути на київській трасі. І там повинно бути написано не «Державний історико-культурний заповідник» а «Замок князів острозьких 14 століття запрошує». Траса Київ—Львів може привести хорошого туриста, який здатний залишити свої гроші в Острозі. Архітектурні пам’ятки мають бути помітними. Наприклад, варто зробити підсвітку замку, церкви. Буде дуже добре, коли на телефон приходитимуть СМС «Ви проїжджаєте через Острог, столицю кн. Острозьких, можете відвідати замок». Вони GPS увімкнули, а їм приходить інформація, де можна відпочити чи щось побачити. Лише такі елементи можуть заохотити туриста. В інтернеті є багато всього, людина губиться в ньому, вона не бачить того, що потрібно. А коли інформація передається таким чином, то це спрацьовує набагато краще»,
— мистецтвознавець та краєзнавець Микола Бендюк.
Заїхати в місто ще можна, а от як виїхати — загадка. Місцеві жителі знають, що автовокзал давно не працює, а кожен напрямок має свою зупинку. Проте туристові про це нічого не відомо, адже ніяких вказівників, вивісок, повідомлень немає. І лишається тільки здогадуватися, що на Нетішин треба сідати біля «Приват Банку», на Оженин на «Смачній зупинці», на Рівне біля «Смаку», на Кременець біля стоматологічної клініки. Тільки от для туристичного центру (нагадую, що на таке звання претендує Острог), цей ребус із зупинками неприпустимий.
Добре, що минулого року перед фестивалем «Острог-ренесанс» чиновники попіклувалися, аби туристам було зручно пересуватися по місту — було встановлено чотири дороговкази до пам’яток.
«Вказівники — це річ необхідна для будь-якого туристичного міста, тому що це полегшує доступ до наших локацій. Я ніколи не бачила, щоб люди стояли перед вказівником і на нього дивилися, але я часто зустрічала людей, які стоять в центрі біля площі і дивляться на карту, читають про пам’ятки. Це допомагає маленьким групам орієнтуватися у місті, бо коли приїжджають великі, то вони або домовляються з музеєм, їздять автобусом. Для тих, хто приїжджає маршруткою чи машиною, вказівники необхідні»,
— зауважила працівник Центру культури і дозвілля Острога Олеся Гощук.
Чиновники не збираються зупинятися на досягнутому, і перед «Острог- ренесанс 2017» планують встановити ще три дороговкази. А це значить, що прогрес таки є. Побачимо, може, із такими темпами до фестивалю в 2020 року розберуться із зупинками, до 2030 цікаві заклади харчування відкриють, в 2040 готелі побудують. І колись Острог таки буде носити звання туристичного центру України.
Інна БОРОВЕЦЬ
Фото: ua.vlasenko, facebook