Меню

Сергій Опря: «Я – єдиний шанс для міста вийти із депресивного стану»

Поділитися
Сергій Опря: «Я – єдиний шанс для міста вийти із депресивного стану»

25 жовтня кожен острожанин зможе прийти на виборчу дільницю і віддати свій голос за того кандидата, кого він вважає гідним обіймати посаду міського голови Острога. Ostroh.info вирішив поспілкуватися з тими людьми, хто балотується в мери міста, дізнатися, хто вони, з якою метою йдуть на вибори і що готові зробити для міста, якщо місто висловить їм довіру.

Опря Сергій Олександрович

Дата народження: 25.01.1974

Самовисуванець. Громадянин України. Освіта вища. Безпартійний. ТОВ “Фінансово-правова група “Параграф”, генеральний директор. Місце проживання: м. Київ

Що ви зробите спершу, якщо займете посаду мера?

— Спершу я познайомлюся із тією командою, яка вже сьогодні працює в місті. Ці люди – найголовніший ресурс, який сьогодні є. Сильний він чи слабкий, гарний чи поганий – я не знаю, я маю познайомитися з цими людьми і потім визначити критерії, за якими мають працювати люди, і чи готові вони працювати на місто саме так, як я це бачу, тобто по-іншому, і після цього ми почнемо розмовляти і визначимося, хто готовий працювати в цій команді. Їм буде даний шанс, якщо їм не вистачає знань – ми будемо їх вчити, привозити експертів або в онлайні вчити. Якщо в них достатньо знань, будемо допомагати їм реалізовуватися для того, щоб збільшився їх рівень доходів, і вони могли спокійно працювати.

Я хочу і пропоную створити фонд громади, де громада, якщо побачить, що хтось працює якісніше і виконує всі свої обов’язки, матиме право цій людині сплатити гроші. Ми зробимо, щоб для цієї людини були створені всі можливості заробляти більше й законно, якщо сьогодні цього немає, ми будемо пропонувати через мої експертні середовища, з якими я спілкуюся в Києві, в які я сам входжу, і це дозволить нам взяти й запропонувати державі на рівні держслужби нові підходи для того, щоб оплачувати роботу працівників, але робота залежала не від кількості годин, а від якості і кількості якісно реалізованих проектів для міста та людей.

Тобто перше – це робота з людьми і знайомство з командою, яка існує. Головне завдання не змінити всіх, а зібрати команду і спрямувати її на вирішення всіх питань у місті. Друге питання – це провести через місяць-півтора повний аудит всіх мереж комунікацій побутових, мереж каналізацій і зробити мапу, щоб ми розуміли, де ми знаходимося і що знаходиться під містом, де можна робити якісь роботи. За місяць потрібно сформувати бачення, як ми разом з містянами та студентами бачимо, яким має бути місто через 50 років, що нам потрібно зробити за 5 років, що нам потрібно зробити за 2 роки. Беремо мою програму, беремо програму інших кандидатів, збираємо разом кладемо і спілкуємося з громадою, що з цього ми забираємо, а що ми ставимо першим, другим, третім кроком, що ми можемо реалізувати за місяць, за два, за три, за рік. Потім кожного місяця мер міста, громадська рада, кожен депутат віч-на-віч перед громадою звітують, що вони зробили.

Далі ми будемо допомагати створити незалежні ЗМІ, місцеві інформаційні ресурси в інтернеті, якщо потрібно, інтернет-телебачення, газету «Щасливе Місто Острог», яка була створена і продумана мною, а потім допрацьована ще декількома класними дизайнерами, наприклад, Віталієм Манько, з іншими ми створили цей продукт і хочемо подарувати його громаді міста, щоб потім вона наповнювала цю газету, бо у влади є газета, а в громади немає. Газета «Щасливе Місто Острог» має стати саме газетою громади міста, а громада міста – це і жителі, як називають їх, аборигєни і гєнії – студенти, які приїхали вчитися, потрібно поєднати ці зусилля.

Тобто це найперші кроки, які будуть зроблені в перші декілька днів, в перший місяць, але це не єдині кроки, які будуть зроблені, тому що є робота підготовки міста до зими. Сьогодні я не знаю рівень підготовки міста, але те, що я спілкуюся з людьми про робочу групу, про яку б знали люди в місті, група, яка ходила б спілкуватися з людьми про проблеми – як підготувати приватні будинки, як підготувати багатоповерхівки – про це я не чув жодного разу, щоб у місті була створена така робоча група, вона буде створена відразу для того, щоб включитися і підготуватися до зими. Слава Богу, що зима поки що не розпочалася.

У мене є експерти в Києві і по всій Україні, які можуть нам допомогти підготуватися до зими. Я буду консультуватися і спілкуватися з людьми, що, на їхню думку, повинно бути першими кроками, в тому числі, я бачу саме такі, тобто це людський ресурс, реорганізація, що необхідна, аудит всіх можливостей міста і проблематики міста і підготовка до зими. Це найголовніше, що має бути зроблено за найближчі десять днів після виборів. Далі буде включено все, що є в програмах, буде розписано календар, який за місяць буде презентовано всій громаді міста у всіх ЗМІ, і щоб цей календар виконувався. Будуть зроблені робочі групи з депутатів, громадськості, хто за що відповідає, і разом спільними зусиллями починаємо включатися – де, чого не вистачає: грошей, експертів, знань, починаємо шукати тих, хто нам допоможе.

Розкажіть про ваш перший візит до Острога. Що спонукало вас подати свою кандидатуру на посаду мера Острога?

— В Острог я приїхав 28-29 серпня вперше. Окрім Острозької академії, про місто я не знав нічого. Я займаюся тим, що на сьогоднішні ми в Україні реально починаємо змінювати ситуацію. Півтора роки після Майдану – ми працюємо з міністерством, з Верховною Радою, з Адміністрацією Президента для того, щоб почали проводитись реформи. З гори вони не рухаються, на жаль, на середньому рівні вони блокуються. Для того, щоб почалися зміни, я поїхав в Острог на інший зовсім захід: голова районної адміністрації Ундір і Острозька академія запросили, щоб я розповів, як може вижити Острожчина через 10-20 років. Якщо академію через 15 років закриють, а таке могло б статися, тому що класична освіта відходить і зараз все переходить в інтернет, і Острозькій академії буде дуже важко виживати через 10-15 років, а місту ще важче, тому що 60%-70% бюджету – від академії. Я допомагав людям створити бачення, куди рухатися, але я не лише людина, яка пише бачення, куди рухатися і як рухатися, вона ще своїми руками перетворює простір, будує його, а не руйнує.

Я поїхав з Острога 29 серпня, коли все написали, зрозуміли, як це зробити, щоб можна було відтворити підприємства, щоб була робота для студентів, щоб студенти звідси не виїжджали, вони залишалися і примножували місто, а не руйнували його тим, що вони просто приїхали як легіонери, побули 3-5 років і поїхали звідси. Щоб вони залишалися, потрібно створити умови для роботи, відпочинку, але не лише в одному нічному клубі, а щоб це був різний відпочинок.

Тепер питання, що ми хочемо зробити з містом: щоб воно залишилося депресивним, де у людей немає ні роботи, ні шансів на виживання, вони виїжджають з міста і України, чи все ж таки ми разом почнемо це змінювати?

Коли я повернувся до Києва, через 3 доби вранці, це не легенда, це реальність, я о 5 ранку прокинувся з думкою про те, що якщо я не приїду в Острог, не стану мером цього міста, точніше так, коли я стану мером Острога, то ми зможемо не через 12 років почати змінювати Острог, а почнемо змінювати вже через місяць-два-три. Зміни почалися з моїм приїздом сюди, тому що всі вже були готові, уже знали, хто буде мером, хто буде заступником мера, а тепер всі заворошулися, з’явилося світло, почали хоча б щось робити і це дуже важливо для жителів міста, а далі, коли я стану мером за допомогою вас і таких, як ви, ми зможемо змінювати місто.

Ви приїхали в Острог. Чи побачили ви те, чого очікували?

— Останні три доби я просто переконую себе тут залишитися. Те, що я бачу в очах людей, я себе переконую не розвернутися й не поїхати. Все ж таки набратися сил і пройти до кінця цей шлях і дати людям шанс.

На вашу думку, яка найгловніша проблема Острога і його жителів?

— В місті я побачив три речі: руїни, немає дієвих підприємств; дуже великий рівень зневіри; страх. А ще люди. Люди зневірені, в страху. Мені потрібна допомога громади. Мені потрібно, щоб люди хоча б проголосували. Бо якщо люди не проголосують, то ніхто не довірить мені того, що я міг би зробити.

Що ви вже зробили для того, щоб отримати підтримку виборців?

— Першим кроком я зібрав декілька підприємців місцевих, декілька підприємців з Нетішина, і ми об’єднали їх в одну спільноту, яка починає працювати. Друге, в Нетішині проходив інвестиційний форум, на який приїхали поляки, десь 5-7 приїхало польських підприємців вже вкладати до 40 мільйонів євро в Нетішин. Ми домовилися з мером міста Супрунюком, вони запросили нас, ми презентували Острог для того, щоб вони приїхали сюди. Ми привезли їх до Острога, аби показати, які можливості є тут, також ми привезли сюди угорця, який побачив, які є можливості в Острозі і в Нетішині. І тепер ми працюємо над тим, щоб визначити, що може працювати в Острозі ще. Коли я зустрівся з керівництвом заводу мінеральних вод, я їм запропонував підвищити експорт, щоб більше продавати і більше заробляти, і вкладати в розвиток міста. Вони сказали, що нам поки це не потрібно.

Сергій Опря
Сергій Опря розмовляє з жителем міста Анатолієм Макаруком

Ми мали змогу ознайомитися  з вашою декларацією. Нас здивував той факт, що там одні прочерки.  Прокоментуйте це, будь ласка.

— Дійсно, моя декларація майже порожня. Багатьох це дивує. Я йду з чистого листа для того, щоб кожен міг побачити, що в мене є і що в мене буде з’являтися в міру того, як я буду працювати. Це перше. Чому така ситуація? Останні 2 роки після Майдану я працював всюди, де це можна було робити, на волонтерських засадах. Все, що я, наприклад, міг зробити, когось проконсультувати тощо, я намагався  віддавати на волонтерських засадах, допомагаючи хлопцям з АТО й армії, пенсіонерам, які відправляють свої продукти, збираючи по всьому Києву, в Луганськ, Донецьк, але не можуть сплатити гроші за транспорт. А іноді я брав і домовлявся, щоб мені не сплачували гроші за мою роботу, а віддавали так.

На що я жив? Мені справді допомагали батьки, брат і якісь невеличкі статки, що в мене там лишалося із минулого. В мене є 2 дитини, які живуть у Києві, – донька й син. Коли я розійшовся з дружиною у 2009 році, то все залишив дітям і колишній дружині. Я вважаю, що це щиро і це вчинок  чоловіка, який готовий почати своє життя з чистого аркуша. Я вчинив так. Можливо, це комусь не подобається, комусь подобається, але це мій вчинок і моя відповідальність перед моїми дітьми. Я віддав їм усе, що заробив до того моменту. Тому я стартую, справді рухаюся з початку. Я готовий  таким чином далі декларувати кожен крок про свої доходи. Кожен може побачити, звідки в мене  кожна копійка, я не збрехав. Я міг записати на когось щось, але я цього не роблю. Я йду щиро по відношенню до всього. Я свій рубікон у житті пройшов і сказав: «Все, що я роблю останні два роки, я роблю, щоб більше не помилятися;  я рухаюся за принципами, які прописані в  Біблії, в Конституції. Те, що прописано,  я виконую. Це моє правило життя зараз, і йому я не зраджую»

Як зазначено у вашій автобіографії, ви обіймаєте посаду генерального директора фінансово-правової групи «Параграф». Розкажіть детальніше про діяльність цього товариства.

— Вона була зареєстрована, якщо не помиляюсь, десь наприкінці 2013-го року, саме перед початком революції гідності. Коли я її реєстрував, у мене в планах був розвиток напрямку правової діяльності: захищати права людей, але через процеси, які можна вести в комерційному напрямку. Це створити невеличкі консультаційні агентства, які б допомагали людям орієнтуватися в системі спілкування з банками (щоб кредити не набирали, а обережно до цього ставилися). Я сам стикнувся свого часу з кредитами і мав великі труднощі.  Тому компанія була зареєстрована. Співзасновником є мій рідний брат – Анатолій  Олександрович. «Параграф»  не розпочала діяльність лише тому, що розпочалася революція гідності . Після цього в мене не було часу цим займатися. Зараз ми робимо перші кроки до пошуку інвесторів.

DSC_0054

Змоделюймо ситуацію. Якщо ви не пройдете відсотковий бар’єр і не станете мером, чи будете продовжувати здійснювати всі плани щодо розвитку міста?

— Вірю, що я стану мером міста. Я вірю в це. Я впевнений, що люди, які вже зі мною поспілкувалися, готові своїм шансом скористатися, і я – єдиний шанс для міста вийти з депресивного стану. Я буду продовжувати будь-яку свою роботу, але вона буде стосуватися більшого напрямку, не лише Острога, це буде стосуватися розвитку 5-ти областей: Рівненської, Тернопільської, Хмельницької, Волинської та Житомирської. Це проект Волховії (Волховія – новий регіон України, «власна територіальна реформа» громадянського суспільства), який частково збігся з тими напрацюваннями, які були розроблені самою ОА, так склалося.  І тепер ми це розвиваємо. Ми вже працюємо над цим великим інвестиційним проектом для того, щоб в  Україну як великий потужний кластер залучити гроші зі всього світу, для того, щоб вона почала розвиватися.

Острог є серцем Волині. Я хочу, щоб це були не просто слова, а була реальність. Ми будемо працювати над цим. Проте залучати гроші в місто Острог буде набагато складніше, або ж і неможливо, якщо залишаться ті самі люди, які були раніше. Їм гроші не довірять, а мені довірять.  Я хочу створити умови, при яких буде повністю прозора робота всіх структур міської ради. Щоб водоканал була повністю прозора структура, якщо там є зайві якісь напрямки, то мають бути створені окремі підприємства комунальні, які будуть наповнювати бюджет міста, а не можливий бюджет чиєїсь кишені. Необхідно реорганізувати систему управління, в тому числі – комунальними підприємствами.

Я приїхав сюди не забирати з міста, а вкладати в нього і шукати можливості. Я готовий з людьми попрацювати над тим, щоб всі проекти, які запланували, були реалізовані впродовж 2 років, а потім поїхали розповідати, що ми зробили. Я вірю в це і вам бажаю того самого.

Спілкувалися: Анна ПАВЛЕНКО, Вікторія МАКСИМЧУК, Олеся БОРОВЕЦЬ, Олена БАРЗЄЙ, Наталя ВЕЛЯНИК, Анна МИКИТЮК

 

Читати далі

Швабра, сльози, "базар-вокзал": прем'єра вистави в НаУОА

Швабра, сльози, "базар-вокзал": прем'єра вистави в НаУОА

«Підготовка костюмів до цієї вистави була складнішою, ніж до попередніх, адже раніше ми ставили їх з української класики, і, відповідно, костюми були традиційні. Найцікавішим став костюм Мага, оскільки він найближчий до мого стилю. Тому, мені було дуже весело шукати саме на нього костюм, підбирати прикраси, щоб вони передавали певний символізм

Від Новосвєт Маргарита
Повернення до цивільного життя: як Острог підтримує ветеранів

Повернення до цивільного життя: як Острог підтримує ветеранів

389 демобілізованих воїнів повернулися в Острозьку громаду станом на 12 листопада. З якими труднощами вони стикаються після служби, як суспільство може допомогти та що Острозька міська рада робить для ветеранів – у цьому матеріалі.  Психологічна адаптація після фронту Про особливості адаптації ветеранів, їхній психологічний стан та важливість підтримки розповів військовий психолог

Від Новосвєт Маргарита
Мова, ідентичність і час: інтервʼю з Віталієм Максимчуком

Мова, ідентичність і час: інтервʼю з Віталієм Максимчуком

День української писемности та мови в Україні відзначали 27 жовтня. До 2023 року свято щороку припадало на 9 листопада — День вшанування пам’яті преподобного Нестора-Літописця. Ця дата стала нагодою поговорити про українську мову, її розвиток і сучасні виклики. Про це говорили з Віталієм Васильовичем Максимчуком — кандидатом філологічних наук, завідувачем

Від Новосвєт Маргарита
Що вчити під час війни? Професії які будуть потрібні після перемоги

Що вчити під час війни? Професії які будуть потрібні після перемоги

Повномасштабна війна змінила не лише мапу України, а й карту людських життів. Водночас із боротьбою за території, українці щодня ведуть боротьбу за стабільність, за своє майбутнє — у тилу, в тимчасовому притулку, за кордоном або на рідній землі, де вчора прилітало. Потреба "бути корисним" — чи то для себе, чи

Від Новосвєт Маргарита