Сергій Опря: «Я – єдиний шанс для міста вийти із депресивного стану»

25 жовтня кожен острожанин зможе прийти на виборчу дільницю і віддати свій голос за того кандидата, кого він вважає гідним обіймати посаду міського голови Острога. Ostroh.info вирішив поспілкуватися з тими людьми, хто балотується в мери міста, дізнатися, хто вони, з якою метою йдуть на вибори і що готові зробити для міста, якщо місто висловить їм довіру.

Опря Сергій Олександрович

Дата народження: 25.01.1974

Самовисуванець. Громадянин України. Освіта вища. Безпартійний. ТОВ “Фінансово-правова група “Параграф”, генеральний директор. Місце проживання: м. Київ

Що ви зробите спершу, якщо займете посаду мера?

— Спершу я познайомлюся із тією командою, яка вже сьогодні працює в місті. Ці люди – найголовніший ресурс, який сьогодні є. Сильний він чи слабкий, гарний чи поганий – я не знаю, я маю познайомитися з цими людьми і потім визначити критерії, за якими мають працювати люди, і чи готові вони працювати на місто саме так, як я це бачу, тобто по-іншому, і після цього ми почнемо розмовляти і визначимося, хто готовий працювати в цій команді. Їм буде даний шанс, якщо їм не вистачає знань – ми будемо їх вчити, привозити експертів або в онлайні вчити. Якщо в них достатньо знань, будемо допомагати їм реалізовуватися для того, щоб збільшився їх рівень доходів, і вони могли спокійно працювати.

Я хочу і пропоную створити фонд громади, де громада, якщо побачить, що хтось працює якісніше і виконує всі свої обов’язки, матиме право цій людині сплатити гроші. Ми зробимо, щоб для цієї людини були створені всі можливості заробляти більше й законно, якщо сьогодні цього немає, ми будемо пропонувати через мої експертні середовища, з якими я спілкуюся в Києві, в які я сам входжу, і це дозволить нам взяти й запропонувати державі на рівні держслужби нові підходи для того, щоб оплачувати роботу працівників, але робота залежала не від кількості годин, а від якості і кількості якісно реалізованих проектів для міста та людей.

Тобто перше – це робота з людьми і знайомство з командою, яка існує. Головне завдання не змінити всіх, а зібрати команду і спрямувати її на вирішення всіх питань у місті. Друге питання – це провести через місяць-півтора повний аудит всіх мереж комунікацій побутових, мереж каналізацій і зробити мапу, щоб ми розуміли, де ми знаходимося і що знаходиться під містом, де можна робити якісь роботи. За місяць потрібно сформувати бачення, як ми разом з містянами та студентами бачимо, яким має бути місто через 50 років, що нам потрібно зробити за 5 років, що нам потрібно зробити за 2 роки. Беремо мою програму, беремо програму інших кандидатів, збираємо разом кладемо і спілкуємося з громадою, що з цього ми забираємо, а що ми ставимо першим, другим, третім кроком, що ми можемо реалізувати за місяць, за два, за три, за рік. Потім кожного місяця мер міста, громадська рада, кожен депутат віч-на-віч перед громадою звітують, що вони зробили.

Далі ми будемо допомагати створити незалежні ЗМІ, місцеві інформаційні ресурси в інтернеті, якщо потрібно, інтернет-телебачення, газету «Щасливе Місто Острог», яка була створена і продумана мною, а потім допрацьована ще декількома класними дизайнерами, наприклад, Віталієм Манько, з іншими ми створили цей продукт і хочемо подарувати його громаді міста, щоб потім вона наповнювала цю газету, бо у влади є газета, а в громади немає. Газета «Щасливе Місто Острог» має стати саме газетою громади міста, а громада міста – це і жителі, як називають їх, аборигєни і гєнії – студенти, які приїхали вчитися, потрібно поєднати ці зусилля.

Тобто це найперші кроки, які будуть зроблені в перші декілька днів, в перший місяць, але це не єдині кроки, які будуть зроблені, тому що є робота підготовки міста до зими. Сьогодні я не знаю рівень підготовки міста, але те, що я спілкуюся з людьми про робочу групу, про яку б знали люди в місті, група, яка ходила б спілкуватися з людьми про проблеми – як підготувати приватні будинки, як підготувати багатоповерхівки – про це я не чув жодного разу, щоб у місті була створена така робоча група, вона буде створена відразу для того, щоб включитися і підготуватися до зими. Слава Богу, що зима поки що не розпочалася.

У мене є експерти в Києві і по всій Україні, які можуть нам допомогти підготуватися до зими. Я буду консультуватися і спілкуватися з людьми, що, на їхню думку, повинно бути першими кроками, в тому числі, я бачу саме такі, тобто це людський ресурс, реорганізація, що необхідна, аудит всіх можливостей міста і проблематики міста і підготовка до зими. Це найголовніше, що має бути зроблено за найближчі десять днів після виборів. Далі буде включено все, що є в програмах, буде розписано календар, який за місяць буде презентовано всій громаді міста у всіх ЗМІ, і щоб цей календар виконувався. Будуть зроблені робочі групи з депутатів, громадськості, хто за що відповідає, і разом спільними зусиллями починаємо включатися – де, чого не вистачає: грошей, експертів, знань, починаємо шукати тих, хто нам допоможе.

Розкажіть про ваш перший візит до Острога. Що спонукало вас подати свою кандидатуру на посаду мера Острога?

— В Острог я приїхав 28-29 серпня вперше. Окрім Острозької академії, про місто я не знав нічого. Я займаюся тим, що на сьогоднішні ми в Україні реально починаємо змінювати ситуацію. Півтора роки після Майдану – ми працюємо з міністерством, з Верховною Радою, з Адміністрацією Президента для того, щоб почали проводитись реформи. З гори вони не рухаються, на жаль, на середньому рівні вони блокуються. Для того, щоб почалися зміни, я поїхав в Острог на інший зовсім захід: голова районної адміністрації Ундір і Острозька академія запросили, щоб я розповів, як може вижити Острожчина через 10-20 років. Якщо академію через 15 років закриють, а таке могло б статися, тому що класична освіта відходить і зараз все переходить в інтернет, і Острозькій академії буде дуже важко виживати через 10-15 років, а місту ще важче, тому що 60%-70% бюджету – від академії. Я допомагав людям створити бачення, куди рухатися, але я не лише людина, яка пише бачення, куди рухатися і як рухатися, вона ще своїми руками перетворює простір, будує його, а не руйнує.

Я поїхав з Острога 29 серпня, коли все написали, зрозуміли, як це зробити, щоб можна було відтворити підприємства, щоб була робота для студентів, щоб студенти звідси не виїжджали, вони залишалися і примножували місто, а не руйнували його тим, що вони просто приїхали як легіонери, побули 3-5 років і поїхали звідси. Щоб вони залишалися, потрібно створити умови для роботи, відпочинку, але не лише в одному нічному клубі, а щоб це був різний відпочинок.

Тепер питання, що ми хочемо зробити з містом: щоб воно залишилося депресивним, де у людей немає ні роботи, ні шансів на виживання, вони виїжджають з міста і України, чи все ж таки ми разом почнемо це змінювати?

Коли я повернувся до Києва, через 3 доби вранці, це не легенда, це реальність, я о 5 ранку прокинувся з думкою про те, що якщо я не приїду в Острог, не стану мером цього міста, точніше так, коли я стану мером Острога, то ми зможемо не через 12 років почати змінювати Острог, а почнемо змінювати вже через місяць-два-три. Зміни почалися з моїм приїздом сюди, тому що всі вже були готові, уже знали, хто буде мером, хто буде заступником мера, а тепер всі заворошулися, з’явилося світло, почали хоча б щось робити і це дуже важливо для жителів міста, а далі, коли я стану мером за допомогою вас і таких, як ви, ми зможемо змінювати місто.

Ви приїхали в Острог. Чи побачили ви те, чого очікували?

— Останні три доби я просто переконую себе тут залишитися. Те, що я бачу в очах людей, я себе переконую не розвернутися й не поїхати. Все ж таки набратися сил і пройти до кінця цей шлях і дати людям шанс.

На вашу думку, яка найгловніша проблема Острога і його жителів?

— В місті я побачив три речі: руїни, немає дієвих підприємств; дуже великий рівень зневіри; страх. А ще люди. Люди зневірені, в страху. Мені потрібна допомога громади. Мені потрібно, щоб люди хоча б проголосували. Бо якщо люди не проголосують, то ніхто не довірить мені того, що я міг би зробити.

Що ви вже зробили для того, щоб отримати підтримку виборців?

— Першим кроком я зібрав декілька підприємців місцевих, декілька підприємців з Нетішина, і ми об’єднали їх в одну спільноту, яка починає працювати. Друге, в Нетішині проходив інвестиційний форум, на який приїхали поляки, десь 5-7 приїхало польських підприємців вже вкладати до 40 мільйонів євро в Нетішин. Ми домовилися з мером міста Супрунюком, вони запросили нас, ми презентували Острог для того, щоб вони приїхали сюди. Ми привезли їх до Острога, аби показати, які можливості є тут, також ми привезли сюди угорця, який побачив, які є можливості в Острозі і в Нетішині. І тепер ми працюємо над тим, щоб визначити, що може працювати в Острозі ще. Коли я зустрівся з керівництвом заводу мінеральних вод, я їм запропонував підвищити експорт, щоб більше продавати і більше заробляти, і вкладати в розвиток міста. Вони сказали, що нам поки це не потрібно.

Сергій Опря
Сергій Опря розмовляє з жителем міста Анатолієм Макаруком

Ми мали змогу ознайомитися  з вашою декларацією. Нас здивував той факт, що там одні прочерки.  Прокоментуйте це, будь ласка.

— Дійсно, моя декларація майже порожня. Багатьох це дивує. Я йду з чистого листа для того, щоб кожен міг побачити, що в мене є і що в мене буде з’являтися в міру того, як я буду працювати. Це перше. Чому така ситуація? Останні 2 роки після Майдану я працював всюди, де це можна було робити, на волонтерських засадах. Все, що я, наприклад, міг зробити, когось проконсультувати тощо, я намагався  віддавати на волонтерських засадах, допомагаючи хлопцям з АТО й армії, пенсіонерам, які відправляють свої продукти, збираючи по всьому Києву, в Луганськ, Донецьк, але не можуть сплатити гроші за транспорт. А іноді я брав і домовлявся, щоб мені не сплачували гроші за мою роботу, а віддавали так.

На що я жив? Мені справді допомагали батьки, брат і якісь невеличкі статки, що в мене там лишалося із минулого. В мене є 2 дитини, які живуть у Києві, – донька й син. Коли я розійшовся з дружиною у 2009 році, то все залишив дітям і колишній дружині. Я вважаю, що це щиро і це вчинок  чоловіка, який готовий почати своє життя з чистого аркуша. Я вчинив так. Можливо, це комусь не подобається, комусь подобається, але це мій вчинок і моя відповідальність перед моїми дітьми. Я віддав їм усе, що заробив до того моменту. Тому я стартую, справді рухаюся з початку. Я готовий  таким чином далі декларувати кожен крок про свої доходи. Кожен може побачити, звідки в мене  кожна копійка, я не збрехав. Я міг записати на когось щось, але я цього не роблю. Я йду щиро по відношенню до всього. Я свій рубікон у житті пройшов і сказав: «Все, що я роблю останні два роки, я роблю, щоб більше не помилятися;  я рухаюся за принципами, які прописані в  Біблії, в Конституції. Те, що прописано,  я виконую. Це моє правило життя зараз, і йому я не зраджую»

Як зазначено у вашій автобіографії, ви обіймаєте посаду генерального директора фінансово-правової групи «Параграф». Розкажіть детальніше про діяльність цього товариства.

— Вона була зареєстрована, якщо не помиляюсь, десь наприкінці 2013-го року, саме перед початком революції гідності. Коли я її реєстрував, у мене в планах був розвиток напрямку правової діяльності: захищати права людей, але через процеси, які можна вести в комерційному напрямку. Це створити невеличкі консультаційні агентства, які б допомагали людям орієнтуватися в системі спілкування з банками (щоб кредити не набирали, а обережно до цього ставилися). Я сам стикнувся свого часу з кредитами і мав великі труднощі.  Тому компанія була зареєстрована. Співзасновником є мій рідний брат – Анатолій  Олександрович. «Параграф»  не розпочала діяльність лише тому, що розпочалася революція гідності . Після цього в мене не було часу цим займатися. Зараз ми робимо перші кроки до пошуку інвесторів.

DSC_0054

Змоделюймо ситуацію. Якщо ви не пройдете відсотковий бар’єр і не станете мером, чи будете продовжувати здійснювати всі плани щодо розвитку міста?

— Вірю, що я стану мером міста. Я вірю в це. Я впевнений, що люди, які вже зі мною поспілкувалися, готові своїм шансом скористатися, і я – єдиний шанс для міста вийти з депресивного стану. Я буду продовжувати будь-яку свою роботу, але вона буде стосуватися більшого напрямку, не лише Острога, це буде стосуватися розвитку 5-ти областей: Рівненської, Тернопільської, Хмельницької, Волинської та Житомирської. Це проект Волховії (Волховія – новий регіон України, «власна територіальна реформа» громадянського суспільства), який частково збігся з тими напрацюваннями, які були розроблені самою ОА, так склалося.  І тепер ми це розвиваємо. Ми вже працюємо над цим великим інвестиційним проектом для того, щоб в  Україну як великий потужний кластер залучити гроші зі всього світу, для того, щоб вона почала розвиватися.

Острог є серцем Волині. Я хочу, щоб це були не просто слова, а була реальність. Ми будемо працювати над цим. Проте залучати гроші в місто Острог буде набагато складніше, або ж і неможливо, якщо залишаться ті самі люди, які були раніше. Їм гроші не довірять, а мені довірять.  Я хочу створити умови, при яких буде повністю прозора робота всіх структур міської ради. Щоб водоканал була повністю прозора структура, якщо там є зайві якісь напрямки, то мають бути створені окремі підприємства комунальні, які будуть наповнювати бюджет міста, а не можливий бюджет чиєїсь кишені. Необхідно реорганізувати систему управління, в тому числі – комунальними підприємствами.

Я приїхав сюди не забирати з міста, а вкладати в нього і шукати можливості. Я готовий з людьми попрацювати над тим, щоб всі проекти, які запланували, були реалізовані впродовж 2 років, а потім поїхали розповідати, що ми зробили. Я вірю в це і вам бажаю того самого.

Спілкувалися: Анна ПАВЛЕНКО, Вікторія МАКСИМЧУК, Олеся БОРОВЕЦЬ, Олена БАРЗЄЙ, Наталя ВЕЛЯНИК, Анна МИКИТЮК