Реклама

Стрічка новин завалена політичною агітацією, розмови з рідними та друзями тільки про вибори. Стадіон, дебати, телеміст, аналізи… Вже зовсім скоро відбудеться другий тур виборів Президента України. Навколо цієї події зараз надто багато інформації, що часто може виснажувати. Та й буває важко відрізнити правдиву інформацію від фейків.

Ми поспілкувалися з психологинею Галиною Гандзілевською та медіа-експертом Сергієм Штурхецьким.

Фото з Інтернету

Пані Галина розповіла про те, як варто чинити, коли вам нав’язують думку, яким чином через різні політичні погляди не посваритися з сім’єю та друзями та як реагувати на надмірну кількість інформації щодня на різноманітних медіа ресурсах та в інтернеті:

Думаю, що можливість нав’язати комусь думку залежить від особистісних кордонів людини та її психологічних механізмів захисту. Наприклад,  такий механізм, як злиття характеризується відсутністю кордонів, тобто у людини немає власних цілей та бажань. При інших механізмах – інтроекції та проекції, людина буде використовувати чужі моделі поведінки і т.д.. Зріла особистість має стійку життєву позицію. А тому, як один із варіантів – вона з вдячністю сприйме запропоновану інформацію, однак  діяти буде  згідно до своїх переконань. Тобто необхідно залишатися  критично налаштованою, раціонально мислячою людиною.

У першу чергу, потрібно поважати життєву позицію іншого. А позитивному ставленню до іншого сприяє позитивне ставлення до себе. До того ж, психологія каже, що непорозуміння зазвичай виникають, коли важливі потреби людей залишаються незадоволеними, не обговореними. Тому думайте, чого не вистачає в сім’ї, коли виникає сварка? Можливо, недостатньо спілкування, уваги одне до одного?

Політична реклама зараз оточує нас скрізь. На сторінках соціальних мереж, телебаченні, радіо, у пресі, по дорозі на роботу або в університет.  Пані Галина розповіла, чому так стається:

Психологи стверджують, що людина обирає собі центром свого інтересу те, в чому має потребу. Інтерес керуватиме людиною до тих пір, поки ця потреба не задовільниться. Саме роздратування та злість виникає тоді, коли ці потреби не задовільняються належним чином, коли перетинаються особистісні кордони. Отож, перед тим як нарікати на новинну стрічку, варто задуматись, чи саме не цього ви насправді хотіли?Потрібно розуміти свої бажання і керувати ними.

Коли критикують  політичні вподобання людини, вона сама робить вибір – ображатись їй чи ні. Адже в образі є багато граней – і  невисловлена злість, і потреба в любові, і маніпуляція. Звичайно, відповіддю на напружену ситуацію є стрес. А психологія вказує,що чим сильніший стрес, тим більша вірогідність входження людини в звичні для неї думки, емоції та дії. Людина ніби повертається до часів свого дитинства й реагує відповідно. Основні стратегії поведінки у ситуації стресу – втекти, завмерти або захиститись. Ваш вибір – уникнути подальшої розмови, зробити вигляд, що не чуєте або дати відповідь. У випадку вибору третьої, найголовніше не грати в «бумеранг образ, обвинувачень». Важливо сказати співрозмовнику про свої почуття, які є результатом цього. Наприклад: «Мені неприємно, боляче, страшно і т.д.».

Фото з фейсбуку

Медіа-експерт Сергій Штурхецький порадив, як варто діяти, коли ваше повсякдення перенасичене політичною інформацією:

У вас напевно виникало питання: «Чому ви потрапили у ситуацію, коли навколо всі тільки й говорять про політику?»  Відповідь на це запитання дуже просте. Як і те, чому б то «раптом» серед обраних вами друзів і обраних вами новин у стрічках переважають політичні новини. Ми самі відповідальні за той інформаційний шум, який вирує навколо нас. Якщо відчуваєте від цього втому – спробуйте розірвати це «замкнене коло». Зробіть «інформаційний детокс» – день чи два поживіть без гаджетів, або хоча би без соцмереж. Перепросіть свою стареньку кнопкову «трубку», вставте туди SIM-карту, якщо  зовсім не можете обійтися без зв’язку і дихайте на повні груди. Ви виявите багато «зайвого часу», побачите як зеленіє трава і цвітуть яблуні.

Інформаційний простір так створений, що ми знаходимося, ніби в певній «бульбашці» з наших уявлень, мрій і бажань. Наш вибірковий розум знаходить серед розмаїття інформації саме ту, яка утверджує людину в своїй думці. І це, звісно, може дивувати, а іноді й дратує той факт, що не всі люди розділяють наші думки. Але варто знати деякі особливості інформаційного простору, щоб не піддавати стосунки з рідними і друзями на поталу скороминучим новинним трендам та фейсбучним «хайпам». Пам’ятайте – все пройде, а дружба, стосунки з рідними мають залишитися.

Тетяна Кривіцька

Реклама

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here