Як живе волонтерський штаб в Острозі? — репортаж
— Це ви “кидали клич” на морозілку?
— Да. Хай везуть.
— Вже?
— Вже! Бо та під зав’язку. Там того сала і смальцю принесли…
Ця розмова відбулася на другий день функціонування волонтерського штабу в Острозі.
У приміщенні будинку культури, за відчуттями, не менше людей, ніж у перший. У перший було отак:
Праворуч від входу не дуже велика кімната. Тут збирають ліки, їдять, можуть спати за потреби (лежать матраци та ковдри), а за натягнутою тканиною розташували імпровізований офіс. Там столи, телефони, ноутбуки, принтер. Там щось пишуть на листках, розмовляють з кимось по телефону.
— То скільки капусти вам треба? Да. І це на завтра? Є-є… — говорить волонтерка Арина, дівчина із синьо-жовтим прапором на плечі.
Інколи вона вибігає з офісу, щоб передати якийсь папірець зі списками, або перепитати, що у них є і у якій кількості.
Хтось розливає по чашках кип`яток.
— Привезли багато продуктів. Ми їх сортуємо, робимо запас для територіальної оборони, частину передаємо на Рівне. Звідти машина прямує до Києва, — пояснює волонтерка Аня, чим вони займаються.
Проходимо до наступної кімнати. Це колишня глядацька зала. Але тепер тут нема стільців, а на сцені замість виступів дівчата сортують одежу та постіль. Там, де колись були глядачі — люди розбирають продукти, сортують, рахують, завантажують машини.
— Яночка? Яночка, ти рахуєш?! — кричить волонтерка Люба, тримаючи в руках телефон з екселівською таблицею.
— Та!
— Молодець! Інно, — звертається до іншої волонтерки, — хоч щось не будемо рахувати! — сміється дівчина. Потім каже:
— Нам просто зранку дуже багато почали вести речей та продуктів. Сказали “не обліковуйте”, типу, не рахуйте. А зараз он кажуть: “А скільки тут всього?”. Ми їм: “Так ми ж не рахували”, — а нам пишуть: “Так порахуйте”. А як його рахувати, коли його розбирають, коли його розвозять, коли у нас руки зайняті? І ми оце ходимо і хоча б приблизно рахуємо, скільки ящиків, скільки кілограмів, скільки того, скільки всього, — потім робить невеличку паузу, — Ти якщо хочеш допомогти, то йди до дівчат розбирати речі. Отам допомога дуже потрібна.
Речі з пакетів висипають на підлогу. Потім сортують — чоловіче до чоловічого, жіноче до жіночого, дитяче до дитячого. Окремо складають шапки та носки, постіль, подушки та ковдри.
Потім завантажують машину на Рівне.
Наступного дня ще починають плести сітки. У маленькій кімнаті жінки нарізають тканину, говорять між собою. Дівчата, які трохи молодші, плетуть маскувальні сітки.
У телеграмі люди питають, чи роблять “коктейлі Молотова”, або як їх зараз називають “бандерівські смузі”. Волонтер Михайло Іващук відповідає, що вони не виготовляють “коктейлі”, ціль волонтерської служби трохи інша.
Але вже сьогодні виставляють звітування: “Зібрали усе необхідне для приготування коктейлів Молотова. Дякуємо усім, хто приносив тару”.
Коли питаю на місці, чого почали робити, відповідають, що “не почали, а зібрали необхідне та відправили у Рівне, бо почали там” : “Наші завдання все ще трохи інші”.
На третій день функціонування штабу в коридорі з’явився Інформ.Пункт, а далі по коридору зайняли ще одну маленьку кімнатку.
Олег Цимбалістий, голова ГО “Територія змін”, який опікується роботою штабу, проводить до неї (кімнатки), щоб показати велику репортерську камеру. За столом там сидять люди.
Потім розповідає, що це взагалі “кімнатка тиші”, місце, де люди можуть отримати психологічну допомогу.
В офісі у цей день стільки ж людей, вирізають бейджики для волонтерів.
—Тепер трохи офіційніше, — кажуть.
Якщо зайти до концертної зали, то там вже менше людей. Говорять, що допомагати вже не треба, все зробили. Коробок та мішків з речами, їжею та усіма іншими штуками стає тільки більше.
Жінка на сцені, що розкладає залишки речей, сміється:
—Ви хоч туди фотографуєте, куди треба? У мене взагалі оця сторона не робоча.
Біля самої стінки, там де закінчуються лаштунки, на всіх присутніх дивиться плакат із Шевченком. На ньому написано: “3 березня РБК 206-й річниці від народження Т.Г. Шевченка. Урочиста передача Шевченківської естафети”.
У цьому році Шевченко справить 208-у річницю.
Добре, що до 9 березня ще є час, бо зараз зала не готова дивитися естафети.
Доєднатися до волонтерського штабу або прочитати повні звіти роботи волонтерів і волонтерок можна в телеграмі за покликанням.
