Ніч у музеї: історія оживає
Увечері біля Острозької академії збираються відвідувачі. Вони прийшли на вже традиційну “Ніч у музеї”, яка відбулася 17 травня на території Музею історії Острозької академії.
– Чого ти очікуєш?
– Чогось феєрично-містичного, – відповідає хлопець своєму другові.
Кожного року на гостей очікує новий маршрут та тематика. До гостей виходить екскурсоводка.
“Цього року ми побуваємо там, де майже щодня проходимо і рідко замислюємося про тих, хто перебував у цих приміщеннях до нас… І саме сьогодні у цю містину ніч ми побачимо тих, хто створював ці приміщення, жив і мріяв, молився та вірив, будував та руйнував, а свідками були ось ці стіни.”
Пункт 1: “Вогнище”
Цьогорічний маршрут розпочинається з місточка в Академічному парку. Біля нього – закутані в ковдри студентів, які смажать маршмеллоу на вогнищі.
Пункт 2: “Сангушко і Фонтан”
Далі, йдучи в підземелля, гості чують суперечку князя Януша Сангушко та архітектора Паоло Фонтана. У 18 столітті, князь подарував монахам-капуцинам ділянку землі, де ті вирішили збудувати святиню. Проте він не врахував того, що під цієї землею тече річка, яка заважає будівництву (яка створює проблеми й досі). Вирішувати цю проблему довелося італійському митцю Паоло Фонтану.
– Якщо він Фонтан, то чому він не збудував фонтан? – запитує хлопчик у своєї мами.
Пункт 3: “Пані Сосновська”
В останній залі підземель на відвідувачів чекає театралізоване дійство на основі записок Миколи Костомарова. Він був свідком розграбування підземель солдатами царської армії.
Пункт 4: “Монах Арсен”
Підіймаючись сходами до кафедри релігієзнавства, гості чують важкі кроки монаха-капуцина. Він і досі продовжує вивчати молитви різними мовами, зачинившись у бібліотеці.
Пункт 5: “Аптекар”
Зазвичай монахи-капуцини були добрими людьми й виготовляли ліки для бідних. На очах гостей місцевий аптекар виготовив капуцинський бальзам, що “лікує від усіх недугів” та пропонував скуштувати.
Пункт 6: “Гувернантки”
Наприкінці 19 століття на території Острозької Академії відкрили жіноче училище закритого типу імені графа Блудова. Якщо уважно вслухатись, то й досі можна почути як молоді дівчата шепочуться, сміються та мріють про працю з дітьми.
– А ви дійсно привиди? Я би хотіла таку викладачку – говорить маленька дівчинка до гувернанток.
Пункт 7: “Молитва”
1929 року приміщення Академії знову перебудували під католицький храм. Ви ж також чуєте цю храмову музику? Хор – це дівчата-учениці з училища Блудової.
Пункт 8: “Історія храму: коротенько”
Студентсько-викладацький храм був і католицьким костелом, і православною церквою, і госпіталем, і спортивною залою. Під музичний супровід на підлогу проектуються історичні фото храмового приміщення в різні періоди часу.
– Ніби зірки впали до ніг – зачаровано говорить один із відвідувачів.
Пункт 9: “Дослідник”
Тут гостей зустрічає дослідник Острозької Біблії.
– А звідки тут буде привид виходити? З-під столу, шо-ль? – вигукує студентка.
Пункт 10: “Вікно в історію”
20 століття принесло зміни в історію приміщення: від польскої семінарії – до школи №4. Відвідувачам запропонували вдивлятися у вікна та бачити ці зміни.
Містерія 11: “Острозьке Відродження”
На стареньких телевізорах показували фрагменти із старих телерепортажів, що були присвячені темі Острозького відродження.
Пункт 12: “Ті, кого з нами нема”
Відродження Острозької Академії потребувало зусиль багатьох людей. Тут гостей зустрічають привиди Миколи Ковальского та Петра Андрухова.
“Не бійтеся привидів. Вони нас не бачать. Їх не варто турбувати, давайте поспостерігаємо за ними і вони самі розкажуть вам свої історії.”
Поліна МАЛЕЦЬ
Фото: Марина ШЕВЧУК
