Щороку цього дня студенти та працівники ОА влаштовують масове святкування. Обмежитись самим лише урочистим концертом університет не може, бо тоді десятихвилинні промови деканів не збирали б повної глядацької зали.
За програмою, о 10:30 мав розпочатися ярмарок. Учасники почали розкладати солодощі та сувеніри на півгодини раніше. Це, власне, тільки пришвидшило зголоднілу юрбу.
Студенти, для яких деканат зробив цього ранку “подарунок” у вигляді першої пари, поспішали до рядів зі смаколиками. Звісно, поласувати за “спасибі” не вийшло: на кожен товар – своя ціна.
Традиційна валюта на ярмарку – бджолик. Цьогоріч їх надрукували у трьох номіналах. Перший із зображенням Петра Кралюка, голови вченої ради; номіналом у п’ять бджоликів – із проректором із навчальної роботи Дмитром Шевчуком і номіналом у десять бджоликів, – із зображенням ректора Ігора Пасічника.
Випічка на ярмарку переважно домашнього приготування. Лише де-не-де можна було побачити магазинні печиво та тістечка. Продавали футболки з логотипом академії, подарункові набори, книги, комікси, кружки.
Натовп сформувався не тільки між торговими рядами, а й навколо фотозон. Волонтери від “Campus” пропонували пройти тест на визначення особистості. Глядач обирав фото та розповідав про свої асоціації з ним.
Студентка третього курсу факультету романо-германських мов Наталя продавала еко-товари зі свого інтренет-магазину.
«Ярмарок – це традиційний захід, який відбувається уже 25 років у академії. Цілком логічно, що це саме ярмарок, бо прізвище нашого ректора Пасічник, і на початку ярмарку він виходить під музику джмеля. Сама організація відбувається традиційно Братством спудеїв. Беруть участь усі представники Братства, включно зі студдеканами та студентськими радами факультетів, які організовують святкові столи”, – розповідає голова Братства спудеїв Богдан Михальчук.
Урочистості в актовій залі розпочав своєю промовою ректор Ігор Пасічник. Він привітав глядачів зі святом і розповів про історію університету.
“Вона (Острозька академія – ред.) абсолютно відрізняється від інших університетів. Тому що студенти Острозької академії – це є гордість університету, вони мають інше покликання. Вони повинні служити Україні, будувати цю державу, зробити її такою, щоб в ній комфортно почувалися їхні діти та внуки. І я впевнений, що так буде, тому що, те насіння, яке сіють в Острозькій академії – це не тільки насіння знань, це й насіння любові до Батьківщини”, – розповідає ректор.
Після промови традиційно нагородили грамотами, подяками та грошовими преміями найбільш активних студентів. Нагородили також викладачів і співробітників університету.
Урочиста частина завершилась. Вже за кілька хвилин у актовій залі звучала музику переможця Шевченківської премії, державної заслуженої хорової капели України «Трембіта». Музиканти виконали дев’ять композицій, серед яких були твори Й.С. Баха, (“Арія”), В. Шиптура «Всеупованіє моє», Є. Станковича «Садок вишневий», O. Giejlo «The Ground» та інших. Після останнього виступу публіка ще кілька хвилин аплодувала стоячи.
«Мене вразила організованість простору академії. Тут все для студента. Це перше враження, і це дуже радує. Хочеться побажати, щоб всі вищі навчальні заклади, університети мали таке облаштування, таку організацію навчального простору. Цей порядок, який тут є, облаштування аудиторій і, зрештою, атмосферність, яка тут відчувається, щоб вона була у всіх навчальних закладах», – ділиться враженнями мистецький керівник і диригент «Трембіти» Микола Кулик.
Після концерту на стадіоні розпочалися “Козацькі забави”. Це – змагання серед факультетів у форматі естафет. Щойно ведучі оголосили про початок змагань, на полі почалася запекла боротьба між командами. Усього їх було чотири: «Славне товариство», «Патріоти», «Відважні» та «Острозькі кожум’яки». Щоб визначити переможця, організатори дали командам низку завдань: представлення, «Живий ланцюг», «Відун», естафета, перетягування канату та забави «кашоїдів». Вболівальники не затихали ні на мить, підтримуючи команди.
Суддівська колегія оголосила переможця. Це – команда «Славне товариство». Друге місце посіли «Острозькі кожум’яки», третє «Патріоти». Після завершення козацьких забав команди зробили спільні фото.
Святкування продовжили актовій залі. Глядачі поволі збирались, займали місця. На завершення гостям представили музичну програму «Історія солдата». Це – театральний твір Ігоря Стравінського, на чолі з диригентом-постановником Сергієм Хоровцем та режисеркою-постановницею Анастасією Гнатюк. Музиканти зайшли на сцену, налаштували інструменти. Розпочали грати. Раптом, вхідні двері відчинились, до зали забігає чоловік в одязі солдата, із сумкою в руках та папкою з написом «Історія солдата». Швидко підкидає цю папку догори, і з неї розлітаються аркуші. У залі панує тиша. Гості збентежені. Хтось засміявся.
Режисерка Національної опери України Анастасія Гнатюк розповіла про головну ідею «Історії солдата»:
«Ідея така, що людина, яка потрапила на війну і пережила всі ці страшні події там, вже не може повернутися до звичайного життя. Він вже не той, яким він був. Але ми також хотіли сказати, що людина, яка бореться за своє щастя, бореться зі своїми внутрішніми демонами, перемагає. Навіть якщо не в житті, тут, то хоча б там він отримає достойне місце. Війна – це велика катастрофа всіх поколінь. Завжди творці показують трагічність цієї події для всіх нас. Так само зараз у нас зовсім неспокійно в нашій країні. І не тільки в нас. У багатьох країнах це актуальна тема».
Упродовж дня в університеті проводили виставку «Аудиторія спогадів». Працівники Музею історії Острозької академії презентували унікальні архівні фото та експонати з часів відродження університету. Також під час виставки представили музейні раритети студентів та працівників тих часів: вступні тести, альбом із побажаннями підготовчого відділення Острозької академії.
текст: Соломія КОСТЕНКОВА, Дарія БОРИСОВИЧ
відео: Юлія СОКОЛЕНКО, Дар’я МАЛЯР