Що сповідує ОА: про кодекс доброчесності простими словами

Хто ще не чув, то віднедавна Острозька академія – один із небагатьох українських університетів зі своїм кодексом академічної доброчесності. Ми вирішили розпитати у його авторки про те, що це за кодекс, навіщо він нам та чи справді за невиконання його норм когось каратимуть.

Авторка кодексу академічної доброчесності Острозької академії – начальниця юридичного відділу ОА, юристка Ольга Балацька.

 – Як виникла ідея створення кодексу?

– Ідея виникла ще влітку. На одному із ректоратів Ігор Демидович доручив мені вивчити питання змін Статуту НаУОА щодо неприпустимості плагіату під час освітньої та наукової діяльності, оскільки сьогодні на законодавчому рівні це питання жорстко контролюється. Коли я почала вивчати це питання, то з’ясувала, що у більшості європейських та американських ВНЗ оперують поняттям академічної доброчесності. Заклад вищої освіти повинен забезпечити формування на високому рівні моральних та етичних чеснот.

– Де-факто кодекс матиме декларативний чи обов’язковий характер?

– Кодекс, як і будь-який закон, має як декларативне значення (тому що привертає належну увагу кожного до ціннісно-мотиваційної основи академічної діяльності, створює рамкові умови для чесної академічної змагальності), так і практичне. Він має визначати основні етичні орієнтири, норми академічної культури, прийнятні та неприйнятні речі в стінах закладу, основні засоби та способи попередження та протидії неетичній та незаконній поведінці. Щоб він був дієвий та живий, ми плануємо навчати академічній доброчесності, правильному академічному письму, правових, моральних, етичних основ доброчесності, щоб всі розуміли, що ж включає академічна доброчесність в НаУОА.

– Що це за документи, які стали його базою, і чому саме вони?

– В основі прийняття Кодексу – Бухарестська декларація етичних цінностей і принципів вищої освіти в Європі, Закон України «Про освіту», «Про вищу освіту», Статут та Стратегія розвитку НаУОА, традиції НаУОА, з врахуванням того, що наш заклад є класичним закладом вищої освіти. Чому саме вони, думаю, зрозуміло: європейські стандарти, чинне законодавство та наші історичні академічні цінності та традиції.

– Які ще кодекси ви аналізували? Якщо порівнювати кодекс ОА з кодексами інших українських університетів, чи є різниця?

– Аналізувала Кодекси етики та досвід їх впровадження в європейських та американських школах вищої освіти та університетах (Оксфорд, Ліверпуль, Лондон, Каліфорнія, Принстон). З тих Кодексів, які прийняті іншими закладами освіти в Україні, до речі їх небагато (здається 7), відверто кажучи, почерпнути не було чого, і в Україні досвід їх впровадження ще відсутній. Вони прийняті в рамках фінансування американського проекту SAIUP. Робота Проекту розпочалась із тих закладів, що не мають високого рейтингу серед ВНЗ (Донецький національний університет, Житомирський, Запорізький національний університет та інші, у яких реально є багато над чим працювати). Престижні ж  заклади вищої освіти, в тому числі Києво-Могилянська академія та Острозька академія, учасниками Проекту не стали (у плані фінансової підтримки впровадження заходів із доброчесності).

Якщо дотримання норм є обов’язковим, то який механізм контролю? Завідувачі кафедр, куратори: вони уже ознайомлені? Якщо ні, то зараз ніхто не слідкує за тим, чи хтось порушує і, відповідно, за його порушення ніхто не відповідатиме?

– По-перше, кожен повинен сам своїм прикладом демонструвати доброчесність і нести відповідальність за її дотримання. По-друге, механізм контролю включає діяльність деканів, їх заступників, завідувачів кафедр, кураторів академічних груп, зокрема щодо розгляду на засіданнях питань дотримання академічної доброчесності. Ключовою має стати діяльність Комісії академічної доброчесності.

– Що це за комісія академічної доброчесності? Якби сьогодні було її засідання, то хто увійшов би до складу?

– Сьогодні визначаємо склад Комісії, який буде затверджений вченою радою НаУОА цього місяця, до Комісії за посадами входять проректори (Каламаж Р. В., Шевчук Д. М.), начальник юридичного відділу (Балацька О. Р.), помічник ректора по якості освіти (Волинчук В. О.), голова Братства спудеїв, також обирається по одному представнику від викладачів та студентів кожного факультету/інституту.

У Кодексі написано, що пропускати заняття неприйнятно, проте Болонська система закріплює за студентом право відвідувати лекції, а не обов’язок. Як це корелюється?

– Так, у Кодексі є норма про пропуски без поважних причин як неприйнятну норму поведінку, а не імперативну (обов’язкову). Це норма моральна, складова академічної культури, спрямована на формування однієї із цінностей у студентів та забезпечення якості освіти, яку вони отримують. Окрім того, метою впровадження Болонської системи в Україні (а відтак й права відвідування лекцій) є саморозвиток студента, можливість вибору дисциплін, виділення часу для самостійної освіти, тому заклад вищої освіти забезпечує навчання за індивідуальним планом, можливість вільного відвідування, навчання вільних слухачів тощо.

– Якщо я студентка і вважаю, що у мене несправедливі 74, а в одногрупниці – 91, бо викладач необ’єктивний, то я можу звернутись із цим до комісії?

– Серед порушень академічної доброчесності – необ’єктивне оцінювання. Якщо у студента є реальні підстави для того, щоб поставити під сумнів об’єктивність викладача, тому що тут, як і в будь-якій справі, потрібні докази (однієї думки студента недостатньо), то такі заяви про порушення академічної доброчесності розглядатиме Комісія. Її завдання – визначити об’єктивність оцінювання та прийняти відповідне рішення.

– Що це за проект сприяння академічної доброчесності в Україні від посольства США? Коли ОА до цього приєдналася?

– Проект сприяння академічній доброчесності в Україні (Strengthening Academic Integrity in Ukraine Project – SAIUP) спрямований на системні зміни в українській вищій освіті: підвищення якості, створення умов для реалізації найбільш обдарованих студентів, покращення іміджу українських університетів. У рамках Проекту координатори та спеціалісти проводять різноманітні заходи (тренінги, лекції, студентсько-учнівські конкурси). НаУОА співпрацює з Проектом з липня 2017 року, зокрема з координатором Тарасом Тимочко та спеціалістом Яною Чапайло. В рамках співпраці представники Проекту відвідали НаУОА на конференції по доброчесності, яка відбулась 15 лютого, а також в подальшому будуть проводити інші заходи, зокрема лекції щодо Основ академічного письма. У червні плануємо організувати на базі НаУОА літню школу доброчесності, цільовою аудиторією якої будуть: викладачі, студенти, учні, вчителі.

– Які види відповідальності передбачено за порушення норм? Наприклад, за плагіат, запізнення чи пропуски, сексуальні домагання чи азартні ігри, а що буде за наклеп?

– Можливість та необхідність притягнення до академічної та дисциплінарної відповідальності порушників академічної доброчесності передбачено Законом України «Про освіту». На законодавчому рівні визначено, що є порушенням академічної доброчесності та які види відповідальності можуть бути застосовані стосовно науково-педагогічних працівників та здобувачів освіти. Окрім цього, закон наділив заклади вищої освіти повноваженням визначати конкретні види відповідальності за конкретні порушення своїми внутрішніми документами. Тому у Кодексі НаУОА прописано ці моменти, а також конкретний вид правопорушення буде визначати Комісія за наслідками розгляду заяви про порушення академічної доброчесності. Наприклад, викладачу, який допустив плагіат у своєму дослідженні, можуть відмовити у присудженні наукового ступеня чи присвоєння вченого звання. А студент за таке порушення може отримати незадовільну оцінку.

– В університеті згідно з кодексом заборонено вести політичну чи релігійну пропаганду. Тобто, якщо хтось із ректорату апелюватиме до важливості Бога і християнських канонів у публічному виступі, чи буде це проявом такої пропаганди? А те, що першокурсникам на посвяті дарують Біблію, то це хіба не релігійна пропаганда?

– Заборона політичної чи релігійної пропаганди у НаУОА означає політичну та релігійну нейтральність закладу (невтручання політичних партій в освітній процес; невтручання релігійних організацій в освітній процес). У процесі забезпечення Статутних функцій НаУОА є закладом вищої освіти, який забезпечує передусім вищу освіту та надання освітніх послуг, і є не тим місцем, у якому можуть розповсюджувати політичну чи релігійну ідеологію. Оцінка будь-яких дій когось із працівників чи студентів як релігійної чи політичної пропаганди теж повинна здійснюватися за відповідними критеріями, що дозволять в системі визнати це пропагандою. Для того, щоб вважати чи визнавати діяння пропагандою, слід враховувати різні чинники: систематичність цих діянь, використання певної символіки під час виступів, мету тощо. 

– У кодексі прописано, що не  можна дискримінувати будь-якого за будь-якою ознакою. Тоді виходить, що після затвердження кодексу, дівчатам можна палити у «місці для куріння», а на радіо можна ставити музику про геїв чи лезбійок?

Примітка 1: до студентського радіо зверталися з ректорату з проханням вимкнути пісню Take Me To Church – Hozier.

Примітка 2: ректор публічно неодноразово заявляв, що студенткам в Острозькій академії заборонено палити.

– Якщо брати вищу освіту, то заборона дискримінації полягає у рівності учасників освітнього процесу, незалежно від статі, віку, расової приналежності, походження, мови, інвалідності, соціального чи матеріального становища тощо. Насамеперед, недискримінація полягає в однаковому ставленні, незалежно від певних ознак чи обмежень людини з причин незалежних від її волі, а не в підтримці негативних проявів поведінки. Хочу додати, що ми керуємось розумом, законом та мораллю (зокрема і в Кодексі НаУОА), тому вважати нормою куріння дівчат чи музику для геїв, керуючись принципом забороною дискримінації – це абсурд. Спочатку слід добре розібратись, в чому полягає заборона дискримінації, сутність цього поняття, щоб не виходити за рамки здорового глузду. Будь-яку норму можна викривити, гіперболізувати та застосовувати не за призначенням, але ж є закон, моральні принципи, етичні цінності, духовність, на що і звертає увагу Кодекс, завданням якого є формування високої академічної культури та цінностей. Також зазначу, що якщо на практиці виникатиме потреба внесення змін і доповнень Кодексу нормами, які будуть формуватися  в процесі впровадження академічної доброчесності (соціальними нормами), думаю, це буде дієво і потрібно буде його доповнювати.

Ірина ГОЮК