У сучасному світі нам не бракує джерел інформації, я б сказала, їх навіть забагато. Ми черпаємо її з книг, журналів, газет, а найчастіше – з Інтернету. Через такий наплив, скоріше за все, не перевіряємо її достовірності, часто губимося та не можемо сформувати власну думку щодо того чи іншого явища в суспільстві.
Іноді найкращий вихід із ситуації – відкласти газету, вимкнути комп’ютер та поспілкуватися з першоджерелом – людиною, яка на власні очі бачила те, що відбувається, або яка якимось чином пов’язана з тою чи іншою ситуацією. Де ж знайти таке джерело?
Знайти його можна у “живій бібліотеці”. Саме тут ви маєте змогу почути потрібну та корисну для вас інформацію, зможете відірватися від постійного листування у соціальних мережах та поспілкуватися з цікавими людьми. «Жива бібліотека» – це новий формат зустрічей зі «звичайними» людьми, із якими ви бачитесь кожного дня або яких ніколи в житті не зустрічали. У бібліотеці такого типу книгами є люди, а читання замінюється на спілкування з ними. Часто їх героями обирають осіб, щодо яких у суспільстві існують певні упередження чи стереотипне ставлення, для того, аби розвіяти у свідомості «читача» міфи, навіяні кимось. Окрім того, так само, як і в бібліотеці, ви маєте можливість обирати з якою людиною-книгою поспілкуватися, а ще можете ставити співрозмовнику питання, які вас найбільше цікавлять.
Щодо проекту, то започаткували його у Данії на початку 2000-их років. Пройшов тоді на популярному музичному фестивалі «Roskilde». Організаторами «Живої бібліотеки» була данська неурядова молодіжна організація «Зупини насильство». Після цього ідея такого формату «читань» розповсюдилася по всьому світу. Україна не є винятком, із кожним роком усе частіше організовують «живі бібліотеки», на яких дуже часто порушують важливі проблеми суспільства. Зокрема проводяться заходи, присвячені розмовам про ВІЛ та наркоманію, на яких люди, які стикнулися з цими проблемами, діляться власними досвідом.
Цьогоріч цікавою були «Живі бібліотеки» проведені в рамках фестивалю «Docudays UA», на яких книгами були люди з незвичайними долями – людина, що побувала в полоні в сепаратистів, чоловік, який є поліамуром та іншими. Цілу статтю про цей захід можна прочитати за покликанням http://projects.platfor.ma/zhivaya-biblioteka/ .
Цікавою та потрібною для налагодження зв’язків між представниками українського суспільства є «Жива бібліотека Донбасу». Книгами є переселенці з цього регіону, які розповідають свої історії життя.
«У нашому місті такі заходи проводяться періодично, приблизно кожного місяця ми організовуємо тематичну живу бібліотеку, – зазначає одна з організаторок «Живих бібліотек» у Харкові Людмила Нікітіна. – Я часто бувала у «Живій бібліотеці», захід мені дуже сподобався, на ньому я познайомилась із багатьма цікавими людьми. Під час однієї з таких зустрічей «книга» – режисер, запросила мене на перфоменс до галереї “Ярмілов Центр”. І саме під час перфоменсу я познайомилась і поспілкувалася з одним із організаторів «ЖБ» у Харкові. Я допомогла їй шукати нові книги для зустрічей, і саме так долучилася до організаторського колективу. Цей проект зацікавив мене можливістю допомагати людям розкриватися з іншого боку, змінювати свої звички, відмовлятися від роками нав’язаних стереотипів та пізнавати нові грані життя. Звісно, ми робимо акцент на соціально важливих питаннях, і сподіваємося, що це допомагає зблизити та згуртувати суспільство у вирішенні соціально значимих питань. Більше того, вважаю, «ЖБ» не має вікових обмежень, тобто, і дорослі, і малі, і люди похилого віку можуть стати частиною таких “бібліотек””.
Такого роду спілкування як ніколи набуває своєї актуальності, оскільки це дозволяє налагодити контакти між людьми з різних регіонів. Організатором цієї бібліотеки є організація «Молодіжна Ініціатива Міст» та заходи відбуваються за підтримки Агентства США з Міжнародного Розвитку (USAID). «Живі бібліотеки», присвячені розмовам про Донбас, стартували у Києві, Харкові, Одесі, Дніпропетровську тощо. Детальніше про цей проект можна прочитати на офіційній сторінці у «Вконтакте» https://vk.com/humanlibrarydonbas .
Кожна людина має свою історію, якою може поділитися з іншими. Іноді саме такі історії можуть якось вплинути на наше життя або й навіть змінити його. Бібліотека нового покоління підходить не лише тим, хто не дуже любить читати, а й тим, хто хоче рухатись угору і не жити за загальноприйнятими стереотипами. «Живі бібліотеки» допомагають по-новому підійти до важливих проблемних питань, допомагають бути більш згуртованими та подолати бар’єри між людьми.
Аліна Бекерук