Меню

Хороші дівчатка закінчують університет. А я могла цього не зробити

Поділитися
Хороші дівчатка закінчують університет. А я могла цього не зробити

Чотири роки тому я подавала документи до Острозької академії із планами старанно навчатися на бакалавраті й отримати диплом, який відкриє мені двері у журналістику. А працювати під час навчання – це як секс до весілля. Ніби й можна, але хіба хороші дівчатка так роблять? 

Звісно ж, дуже швидко плани змінилися: я з першого курсу почала писати для гіперлокального медіа, з третього – працювати у всеукраїнських ЗМІ. На момент випуску я мала не лише диплом, але й портфоліо. Друге, як на мене, набагато корисніше під час відкривання дверей у професію. 

А ще упродовж навчання я не раз замислювалася про те, щоб його не закінчити. Спершу – дуже боязко й обережно, бо хороші дівчатка такого точно не роблять: не кидають універ і не кажуть, що диплом їм для гарної кар’єри не потрібен. Утім, час від часу я поверталася до таких думок, аналізувала, порівнювала різні варіанти. На третьому-четвертому курсі навіть підійшла до цього питання дуже серйозно. 

Часто чула від знайомих: “І не шкода тобі тих двох/трьох років, які ти на це витратила? Скільки там лишилося, довчися вже”. А мені не шкода було. Шкода було тих двох років, які лишилися попереду, і які мені не хотілося витрачати на університетське навчання. 

Справа не в тому, що освіта в Острозькій академії погана, або журналістська освіта погана, або вища освіта в Україні загалом. Я не шкодувала про те, що вступила до свого вишу. Серйозних думок про перевступ також не було. За два роки в університеті (чи, радше, в середовищі викладачів та старших колег) я навчилася надзвичайно багато, стала критичнішою, окреслила приблизний журналістський шлях, яким надалі збиралася йти. 

Якби я вірила у якісь вищі сили, назвала би гіперлокальне ЗМІ Ostroh.info “подарунком” долі або Бога, адже завдяки цьому проєкту розпочався мій професійний розвиток – як журналістки, так і редакторки, менеджерки. Я не набула свій найкращий досвід і найкорисніші знання безпосередньо в університеті. Іноді я навіть отримувала їх попри університет. Але так чи інакше, цей досвід пов’язаний із навчанням в Острозькій академії, і за будь-яких інших умов я могла би його не отримати. 

Але в якийсь момент я зрозуміла, що на практичних заняттях використовую знання, набуті не від викладачів, а під час роботи в журналістиці. Зокрема, на заняттях із медіаменеджменту мені достатньо було описати те, чим я займалася в Ostroh.info. А коли хотіла дізнатися більше, викладач не міг розповісти мені щось нове. 

Та й сама робота в Острозі вже не була для мене надто цікавою. Це означало, що мені варто було рухатися далі. Я психологічно була готова до цього, і навіть отримати індивідуальний план не було проблемою. Але продовжувати навчання означало витрачати час на речі, які мені не корисні і не надто цікаві, тобто навчатися заради диплому. Думка про це була для мене нестерпною. 

Більшість із нас вступає до вишів із абсолютно хибною метою: отримати папірець, який нібито має гарантувати нашу професійність. Не отримати важливі знання, не потрапити до непересічного середовища, не формувати власний світогляд. 

Я все ж закінчила університет та згодом отримаю диплом. Єдина причина – я припускаю, що колись можу захотіти вступити на магістратуру, а для цього мені знадобиться диплом бакалавра. Я довчилася в університеті заради диплому, але могла б цього не робити. Можливо, я би втратила деякі можливості. Можливо, час, заощаджений на навчанні, я би використала для інших можливостей. 

Моя мама зараз зауважила би, що мені легко про це говорити, маючи диплом. Але я безкінечно поважаю людей, що кинули універ, бо зрозуміли, що він їм більше не потрібен, і подумки тисну їм руки. 

Тут не про те, що вища освіта не потрібна взагалі. Комусь потрібна, комусь – ні. Комусь у повному обсязі, а комусь достатньо двох років. Це – лише одна з багатьох можливостей, якими можна скористатися. Тут про повагу до вибору людини і прийняття цього вибору, навіть якщо він непопулярний. А ще – про розуміння мети вищої освіти. 

Мені не шкода часу, який я провела в Острозі. Але шкода вечорів, коли мусила після роботи завчати речі, які з високою ймовірністю мені ніколи не знадобляться. Бо освіта мала бути не для диплому, а для мене. 

Марія ОЧЕРЕТЯНА

Читати далі

«Тут я знаходжу підтримку»: чому жителі Острога відвідують акції нагадування

«Тут я знаходжу підтримку»: чому жителі Острога відвідують акції нагадування

Щотижневу акцію нагадування про військовополонених та безвісти зниклих провели в Острозі 1 листопада за координації студентського руху “Save Defenders.Ostroh”.  До події долучилися родичі військовополонених, студенти  та всі охочі жителі Острога. Учасники стояли вздовж дороги з плакатами та закликали водіїв сигналити для привернення уваги. Родини військових були з прапорами. На

Від Новосвєт Маргарита
Як створити міжнародний YouTube-бізнес у ніші Slow Living: пояснюємо на прикладі Her Rustic Life

Як створити міжнародний YouTube-бізнес у ніші Slow Living: пояснюємо на прикладі Her Rustic Life

Автор: Дарина Лушпіган Експерт: Олексій Лушпіган Медіа без кордонів Створення відеоконтенту для YouTube традиційно асоціюється з роботою блогера в кадрі, розкриттям особистого життя, регулярними публічними виступами та обов'язковим володінням іноземними мовами для виходу на міжнародний ринок. Подібний формат вимагає від авторів значного часового та емоційного ресурсу, прив'

Від Новосвєт Маргарита
Влада Острога запевняє в готовності до влучань

Влада Острога запевняє в готовності до влучань

Влучання ворожих безпілотників зафіксували в Острозькій міській громаді 20 жовтня. Ми поспілкувалися з міською радою та жителями міста про відключення світла.  «Громада була готовою до того, що ворог змістить фокус на західні області, зокрема на Рівненщину. Ми завчасно вжили всіх можливих заходів. Це дозволить громаді повноцінно функціонувати в зимовий період»

Від Новосвєт Маргарита
Від напрацювання маніфесту до смолоскипної ходи: як в Острозі провели фестиваль «Жити, як Василь-Костянтин»

Від напрацювання маніфесту до смолоскипної ходи: як в Острозі провели фестиваль «Жити, як Василь-Костянтин»

На Всеукраїнський молодіжний фестиваль «Жити, як Василь-Костянтин. Твори. Відповідай. Впливай» зібралась молодь із різних куточків України на Замковій горі в Острозі 26 вересня. Захід присвятили 500-річчю від дня народження князя Острозького. Проєкт «Естафета лідерства» реалізувала ГО «Центр…

Від Новосвєт Маргарита