Людмила Панасюк: “Мене не влаштовувало те, як я писала матеріали”

0
481
Реклама

Вона хоче навчатися і навчати. Вона сама знаходить можливості для розвитку. Її не влаштовували на роботу «по знайомству». Вона вагалася, ризикувала, помилялася, але не опускала руки і йшла далі. Вона починала із журналістки-міжнародниці, а стала редактором міжнародного відділу новин. Вона – випускниця Острозької академії – Людмила Панасюк.

Чому ти вирішила навчатися на журналістиці?

Це вийшло випадково. У школі я добре писала і мені радили вступати на журналістику, але були інші плани. Ким хочу бути я не знала, але розуміла, що якщо хочу заробляти, то маю добре знати англійську, тому планувала вступати на англійську філологію.
Якось однокласниця розповіла про Острозьку академію і запропонувала подати документи на журналістику разом. Коли я вперше туди потрапила, зрозуміла, що вчитися буду тільки там. Факультет романо-германських мов мені був не по зубах після шкільної англійської, а ось на журналістику вступила з легкістю – мала багато дописів у місцевій газеті й перемог на літературних конкурсах.

Як ти потрапила на свою першу роботу на «Перший Національний»?

Це одна з перших робіт на телебаченні. До того часу я проходила стажування на місцевому каналі у Дніпрі, де зрозуміла основи телевізійної справи. Але моя перша справжня робота, за яку отримувала гроші, була на «Першому Національному».

Я брала участь у студентській програмі інтернатури від «Хаб медіа мобільності», так і потрапила до Києва. У рамках цієї програми стажувалася на «Першому Національному», а також у проекті від «Телекритики» – «Media Sapiens». По закінченню стажування мені відразу запропонували роботу і там, і там. Я обрала «Перший», адже хотіла працювати з телебаченням.
– Тебе відразу взяли на проект «Хаб медіа мобільності»?
– Ні, спочатку я не пройшла на цю програму, адже мій мотиваційний лист вийшов зовсім немотиваційним. Проте одна з учасниць програми відмовилася від участі і на її місце запросили мене. Їхати до Києва мала того ж дня. Усе було спонтанно.

 У Київ поїхала без вагань?

Ні, я вагалася чи потрібно мені це. Можна сказати, що мої друзі просто запхнули мене до автобуса. Я до останнього не хотіла їхати. На той момент мала багато «хвостів» з навчання. Однак, усі викладачі в один голос казали: «Їдь! Тобі потрібно розвиватися». Тобто друзі й викладачі підштовхнули мене до цього кроку.

Що входило у твої обов’язки під час роботи на «Першому Національному»?

Я шукала теми для сюжетів, їздила на різні події, знімала репортажі, записувала стендапи, писала сюжет і слідкувала за тим, як його монтували.

На «Першому» працювала у відділі міжнародних новин?

Ні, я працювала у загальному ньюзрумі.

Після «Першого Національного» ти перейшла працювати на «5 канал»? Чому звільнилася з «Першого»?

Насправді, на той час на «Першому» була низька зарплата. Це був період переформування «Першого Національного» на «UA:Перший». Гроші, які я отримувала, не дозволяли винаймати навіть кімнату у Києві. Це було першопричиною мого звільнення.

Уже на «5 каналі» ти працювала у відділі міжнародних новин?

На той час на «5 каналі» теж були кадрові перестановки і переформовувався відділ. Було вакантне місце і я перейшла працювати у міжнародний відділ.

Що відрізняло роботу на «5 каналі», від роботи на «Першому Національному»?

У порівнянні з моїм попереднім місцем роботи, на «5 каналі» була зовсім інша специфіка. Ми працювали з іноземними інформагентствами – «Reuters», «Associated Press» і т.д. Звідти ми брали відео, перекладали, писали свої матеріали. Шукали новини на англомовних сайтах.

Ти прийшла у міжнародний відділ як журналіст-початківець. Наскільки складною видалася робота?

Насправді, близько півроку робота давалася досить тяжко. Це був жах. У міжнародному відділі потрібно постійно працювати з англійською мовою. Мене не влаштовував мій рівень англійської. Мене не влаштовувало те, як я писала матеріали. Власне, розуміла, що маю куди рости й розвиватися. На роботі допомагали колеги, які у тому розумілися. Вчили, як краще написати та де шукати інформацію. Фактично, мене навчали «з нуля».

Через який час зрозуміла, що тобі легко працювати з міжнародною тематикою?

Через півроку роботи я перестала відчувати себе недосвідченою студенткою і просто працювала. Зрозуміла, що для мене це звична робота. Через рік роботи я не мала тем, на які мені важко писати.

Після «5 каналу» ти перейшла працювати на «Інтер»?

Якийсь час я поєднувала «5 канал» з роботою на «Інтері». Я мала важкий графік, але це приносило свої результати: я навчилася писати швидше, краще розбиралася у певних питаннях. Так, це було складно. Я вставала о 5:30 ранку, о 6 ранку я вже їхала на «5 канал», там була до 13:00 і потім їхала на «Інтер», де була до 21:00 год. Тобто додому я приходила о 22-23 годині. Було складно, але через те, що майже увесь день я писала новини, я виписувалася. Згодом я остаточно перейшла на «Інтер».

Чому змінила місце роботи?

Я розуміла, що з «5 каналу» я взяла усе те, що мала взяти. Те, чого мала навчитися – навчилася. Потрібно вчитися чомусь новому. На «Інтері» інша специфіка новин. У той час, коли на «5 каналі» потрібно було писати дуже швидко і дуже багато, плюс самому монтувати, то на «Інтері» було більше часу, щоб попрацювати над матеріалом. Крім того, «Інтер» має міжнародні корпункти і була можливість співпрацювати з ними, учитися в них.

Зараз продовжуєш працювати на «Інтері»?

Ні, зараз я працюю на регіональному «12 каналі» у Луцьку редактором міжнародного відділу.

У чому тепер полягає твоя робота?

Специфіка роботи зовсім інша. Оскільки канал досить молодий, моя робота спрямовується на налагодження міжнародних зв’язків і пошуків партнерів для каналу.

Знання іноземної мови важливе для працевлаштування у міжнародному відділі новин?

Знання мов для роботи у міжнародному відділі необхідне. Але недостатньо просто розуміти англійську. Важливо знати правильну структуру речень і мати багатий словниковий запас. Знання іноземної мови – це база для роботи у міжнародному відділі новин.

Скільки мов ти знаєш?

Окрім англійської я знаю польську, але недосконало. Також маю плани вивчити французьку.

Хто такий журналіст-міжнародник? Це журналіст, який знає іноземну мову і щось чув про міжнародні відносини, чи це міжнародник, який уміє висвітлювати інформацію?

Я не впевнена, чи варто розділяти ці поняття. Ми (журналісти – ред.) використовуємо ці поняття нарівні. Можна вивести третє поняття – кореспондент-міжнародник – людина, яка працює у певній країні, збирає інформацію і пише матеріали з цієї країни. Тоді як журналіст-міжнародник – це людина, яка живе тут, але пише про міжнародні новини.

Що цікавить українського глядача більше: парламентські вибори у Британії чи заручини принца Гаррі?

Як на мене, то тут усе залежить від аудиторії на яку розрахована новина. Є люди, які цікавляться світовими або політичними новинами, є люди, які цікавляться зірковим життям і т.д. Головне: правильно та цікаво подати новину. Особливо добре буде, якщо показати, як та чи інша світова подія вплине на Україну. Тому, як на мене, такої аудиторії 50 на 50.

2014 рік став переломним для України: Євромайдан, анексія Криму, початок АТО. Як ти вважаєш, у таких ситуаціях журналіст має бути патріотом чи все ж залишатися журналістом?

Кожен обирає сам. Також це може залежати від редакційної політики. Особисто я за те, аби ці два поняття не змішували. До прикладу, ми на «12 каналі» домовилися, що висвітлюватимемо новини у стилі «ВВС» – відсторонено.

Міжнародна журналістика в Україні змінилася після Революції Гідності?

Журналістів-міжнародників ніхто не чіпає. Вони мають змогу висвітлювати новини неупереджено, відсторонено. Тому, в основному, міжнародна журналістика не змінилася.

Міжнародні новини дають реципієнту комплексне уявлення про ситуацію у світі?

Насправді, є проблема щодо вибірковості. Але тому є своє виправдання. До прикладу, українським глядачам цікавіше подивитися новини про Польщу або Чехію (географічно близькі країни), ніж новини про Зімбабве. Хоча знову-таки, якщо у географічно далекій країні відбуваються резонансні події, які не мають стосунку до України, ми маємо висвітлити новину, адже вона є суспільно важливою.

Подорожі допомагають у сфері міжнародної журналістики?

Відвідувати нові країни журналістам-міжнародникам варто. Подорожі наближують тебе до твоїх новин. До прикладу, цьогоріч я відвідала Брюссель. Я ходила вулицями і згадувала, що монтувала кадри з того чи іншого місця. Або ж була новина про нову будівлю Європарламенту і я побачила її вживу. Потім ти сприймаєш інформацію з цієї країни по-іншому.

Універсальна журналістська освіта чи спеціалізована?

Я не шкодую, що вступила на журналістику, де навчають бути універсалом. По-перше, мені було цікаво вчитися, по-друге, за час моєї роботи, у мене прояснилося уявлення про професії. Я вважаю, що універсальна журналістська освіта розширює погляд на певні складові. Далі ти почнеш працювати і зрозумієш з якою темою тобі хочеться розбиратись. До прикладу, я зрозуміла, що мені потрібні мови, тому я шукаю різні можливості для їх вивчення. Тобто краще мати базу, і потім до цієї бази додавати бонуси.

Помилка, за яку тобі соромно.

Найбільший мій «прокол» був у тому, що я протитрувала Ірландію як Великобританію. Зараз я розумію, що це не так страшно, як здається на перший погляд, але мені досі соромно за цю помилку.

Які поради можеш дати майбутнім журналістам-міжнародникам?

Насамперед – не лінуватися і вчити мови. Намагайтеся читати тією мовою, яку вчите, переведіть інтерфейс свого смартфона на цю мову. Слухайте музику іноземною мовою, читайте слова пісень. Не кам’янійте! Намагайтеся розвиватися й постійно дізнаватися про щось нове. Важливо зберігати гнучкість розуму.

Каріна Попова

Реклама

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here