Меню

Я не знаю, ким хочу бути. Що робити?

Поділитися
Я не знаю, ким хочу бути. Що робити?
Processed with VSCO with a6 preset

Мене звати Іра, і я не знаю, ким хочу бути, коли виросту.

Я закінчила школу в 17, потім – вступила в університет на спеціальність «журналістика». Вчителі казали, що я гарно пишу твори, от і подумала: «Це знак! Треба йти в журналістику!».
Пам’ятаю, як викладачка в університеті вперше прочитала мою спробу написати статтю.
«Нікому не цікаві ваші філософські вступи на півсторінки», – сказала вона.
Я розуміла, що мова йде про мій твір.
Так-так, твір, а не статтю. У 17 я хотіла стати журналісткою, хоча нічого не знала про журналістику.

За 3 роки в університеті я навчилась писати статті, блоги, новини, репортажі, нариси, есе, кореспонденції і ще багато різних текстів.
Працювала з 1 курсу. Історія трьох років журналістської роботи: в 17 я волонтерила в студентському журналі, у 18 – працювала редакторкою корпоративного журналу, в 19 – стажувалась в онлайн-виданні, а потім відкрила і розвинула гіперлокальне онлайн-видання для свого містечка і району.

А на 3 курсі подумала: «Я не хочу бути журналісткою. Набридло. Перегоріла».

Мені було 19, і я не знала, ким хочу бути. Ось, що я зробила.

Опинитись на роздоріжжі

Перше, я прийняла, що страх не реалізуватись у житті – це нормально. Усі бояться. Люди шукають себе впродовж усього життя, змінюють пріоритети, пробують свої сили в різних сферах. Знайти себе – це про процес, який, на мою думку, не варто перетворювати в ціль.
Тоді в моїй голові жили інші думки. Я опинилась на роздоріжжі: «Йти на роботу? Кидати університет? Змінити спеціальність? Піти на ще одну спеціальність?». Я боялась, що вже пізно щось змінювати, бо лишилось трохи більше року до закінчення бакалаврату.
І я вирішила втекти. У подорож.

Поїхати у подорож

Друге, я проявила слабкість. Життя не повинне бути складним. Хтось придумав, що життя – це постійна боротьба із собою і труднощами. І тільки слабкі духом здаються перед черговим викликом.

Лише мені здається, що це спроба утвердження ментальності «суперпродуктивність 24/7 – риса успішних людей; потрібно бігти, йти, повзти до цілі, як би важко не було; тільки невдахи здаються і тікають від проблем»?

А потім – депресії, апатії і самогубства через відчуття абсолютної безпомічності перед соціально нав’язаними стандартами щасливого-успішного життя.

Коли мені стало важко, я втекла у подорож. Поїхала з подругою на тиждень в Німеччину. Моя перша європейська країна.

Ілюстраторка: Anna Sun

Чому ця подорож була важливою? Я побачила інший світ: людей зі своїми установками і філософією, відмінними від української реальності, країну, яка виглядає і веде політику по-іншому. Такого типу поїздки змінюють мислення.

Що мені допомогло? Каучсерфінг, розмови з німцями, час наодинці із собою, рефлексії з подругою.

Цей спосіб втечі від реальності допоміг, але я хотіла більшого. Потрібно було брати вище. І я подумала про переїзд до іншої країни.

Шукати можливості

Третє, я взяла gap year. Умовний.

Як пишуть словники, gap year – це річна перерва в навчанні, проміжний період між закінченням школи і вступом до ВНЗ, також – перерва між закінченням університету і початком кар’єри.

У європейських країнах школу закінчують в 19-20 років, потім беруть річну перерву, щоб подорожувати, працювати чи відпочивати. А після – осмислений вибір спеціальності та університету. І це – нормально. І мені шкода, що в Україні досі осуджують, якщо після закінчення школи ти не йдеш в університет, а після університету – одразу на роботу.

Ілюстратор: Julian Rucker

Але я не хотіла чекати закінчення університету, оскільки ще в першому семестрі 3 курсу знала, що це не мій шлях, і мені треба щось змінювати.Я натрапила на пост у facebook, де писали, що молодіжна латвійська організація шукає волонтера з України на річний проект.

Нічого не знаючи про європейські волонтерські проекти, я почала гуглити, що це за організація і чим вона займається. Прочитала про її  цінності і зрозуміла – це воно.

На головній сторінці вони написали: «Наша ціль – щоб кожна молода людина знайшла улюблену справу і навчилась заробляти на цьому».

Якраз те, що і шукала. За ніч я зробила CV і написала мотиваційний лист, чому саме я потрібна цій організації.

Через тиждень прийшла відповідь: «Якщо ти готова приїхати в Ригу, ми купуємо білети на літак».

Я сиділа в кафе на львівському вокзалі й не могла повірити у прочитане.

Далі – рік, який змінив мене і моє життя. Про нього можна написати окремий блог.
Головна ідея – цей рік дає можливість пригальмувати, вийти із замкнутого кола рутинних справ, вивчити нову мову, спробувати працювати в різних сферах, побачити різні країни й культури, отримати досвід самостійного життя в іншій країні, що обов’язково допоможе стрімко вирости й краще зрозуміти себе.

FAQ

Чи рекомендую я волонтерство? Так. EVS проекти (волонтерська програма від Erasmus) передбачають стипендію. Уяви, що цілий рік тобі даватимуть гроші на їжу, забезпечать квартирою, проїзним і умовами для комфортного життя в іншій країні. Натомість – кілька годин в день ти працюєш для організації, а потім – робиш, що хочеш.
Чи складно потрапити на такий проект? Ні. Але знадобиться час: чим більше заявок відправиш, тим вища ймовірність кудись пройти. Головне – уважно читай умови проекту і перевір надійність організації, яка запрошує на волонтерство.
І ти нічого не платила? Ні. Єдине, що я зробила – відправила мотиваційний лист та CV.
Чи обов’язково їхати на цілий рік? Проекти різні: від кількох місяців до року. Обов’язково знайдеш щось для себе.
Чи потрібна вільна англійська? Я зустріла кількох французів, які ледь зв’язували слова у речення, і їх взяли на проект. Якщо можеш хоч трохи говорити – цього достатньо, за кілька місяців проекту ти не впізнаєш свою англійську!

Покрокова інструкція для ледачих

1. Я прийняла, що страх не реалізуватись у житті – це нормально, і змінювати пріоритети чи сферу діяльності ніколи не пізно. Прожити 3 роки в журналістиці і зрозуміти, що хочу чогось іншого? Вперед! Кинула те, що вмію, і поїхала робити те, що хочу.
2. Я поїхала у подорож в іншу країну: спілкувалась із місцевими, спостерігала за ними, ставила собі різні питання, рефлексувала з подругою щодо побаченого та почутого. Хотіла зрозуміти спосіб мислення людей із іншим соціально-політично-культурним бекґраундом.
3. Я взяла рік для себе (gap year), поїхала волонтерити в іншу країну, де у мене був час на саморозвиток, подорожі, знайомство з різними іноземцями зі своїми філософією та менталітетом.

Декілька корисних ресурсів для пошуку проектів та можливостей:

https://europeanvoluntaryservice.org/

http://ec.europa.eu/programmes/erasmus-plus/node_en

https://t.me/studwaydiem

http://diem.studway.com.ua

https://www.facebook.com/OpportunitiesForUkrainians/

https://www.facebook.com/molod2014/

Ірина ГОЮК

Архів коментарів

Збережені коментарі з попереднього сайту. Цей архів доступний лише для читання.

  1. AS · Коментар ·
    Цікаво та щиро

Читати далі

Мова, ідентичність і час: інтервʼю з Віталієм Максимчуком

Мова, ідентичність і час: інтервʼю з Віталієм Максимчуком

День української писемности та мови в Україні відзначали 27 жовтня. До 2023 року свято щороку припадало на 9 листопада — День вшанування пам’яті преподобного Нестора-Літописця. Ця дата стала нагодою поговорити про українську мову, її розвиток і сучасні виклики. Про це говорили з Віталієм Васильовичем Максимчуком — кандидатом філологічних наук, завідувачем

Від Новосвєт Маргарита
Що вчити під час війни? Професії які будуть потрібні після перемоги

Що вчити під час війни? Професії які будуть потрібні після перемоги

Повномасштабна війна змінила не лише мапу України, а й карту людських життів. Водночас із боротьбою за території, українці щодня ведуть боротьбу за стабільність, за своє майбутнє — у тилу, в тимчасовому притулку, за кордоном або на рідній землі, де вчора прилітало. Потреба "бути корисним" — чи то для себе, чи

Від Новосвєт Маргарита
«Тут я знаходжу підтримку»: чому жителі Острога відвідують акції нагадування

«Тут я знаходжу підтримку»: чому жителі Острога відвідують акції нагадування

Щотижневу акцію нагадування про військовополонених та безвісти зниклих провели в Острозі 1 листопада за координації студентського руху “Save Defenders.Ostroh”.  До події долучилися родичі військовополонених, студенти  та всі охочі жителі Острога. Учасники стояли вздовж дороги з плакатами та закликали водіїв сигналити для привернення уваги. Родини військових були з прапорами. На

Від Новосвєт Маргарита
Як створити міжнародний YouTube-бізнес у ніші Slow Living: пояснюємо на прикладі Her Rustic Life

Як створити міжнародний YouTube-бізнес у ніші Slow Living: пояснюємо на прикладі Her Rustic Life

Автор: Дарина Лушпіган Експерт: Олексій Лушпіган Медіа без кордонів Створення відеоконтенту для YouTube традиційно асоціюється з роботою блогера в кадрі, розкриттям особистого життя, регулярними публічними виступами та обов'язковим володінням іноземними мовами для виходу на міжнародний ринок. Подібний формат вимагає від авторів значного часового та емоційного ресурсу, прив'

Від Новосвєт Маргарита