В Острозі майже сотня громадських організацій. Хто вони і чим займаються?

0
3375
Реклама

У 15-тисячному Острозі зареєстрована майже сотня громадських організацій – 84 ініціативи. Вони працюють з питаннями освіти, мистецтва, культурної спадщини і навіть вуличними тваринами.

І працюють майже всі – принаймні, офіційно. Лише 2 з 84 припинили свою діяльність.

Однак цілком імовірно, що про більшість з них ви навіть не чули. І причини на це можуть бути різними – від малого рівня зацікавленості до малої активності самих організацій.

Чому в Острозі так багато ГО, чим вони займаються і наскільки активними є? Ostroh.info з’ясовувало це разом з членами цих ГО, експертами і місцевими чиновниками.

Що таке громадські організації та скільки їх в Україні?

Громадська організація  — це добровільне об’єднання громадян, які мають спільні цінності та хочуть задовольнити свої інтереси. Інтереси можуть бути різними – культурні, професійні, релігійні тощо.  

Чим більше ГО у громаді, тим активнішою вона є.

Колишня заступниця міського голови Острога Оксана Ситницька вважає, що сьогодні без громадських організацій неможливі жодні рухи для покращення міста та громади. Саме на їхню ініціативніть спрямована велика кількість грантових проектів.  

Якщо громада неактивна, що б ви їй не приносили на блюдечку, вона не буде його оцінювати як слід. Біля першої школи депутат проспонсорував майданчик – його через тиждень поламали.

Коли ж реалізовували “Веселий дворик”, до нього долучилась громада. Повірте мені, якщо сьогодні там діти починають ламати гойдалку, а з вікна будинку це побачить бабуся, то вона побіжить і кричатиме, що викличе поліцію”,  — порівнює ставлення острожан до різних проектів Оксана Ситницька.

Сьогодні ніхто достеменно не скаже скільки активних ГО в Україні. Відкрити організацію простіше, ніж її закрити. Тому після припинення активності члени ГО можуть не квапитись завершувати її офіційну роботу.  

“Часто одні й ті ж небайдужі та діяльні люди створюють чи мають стосунок до створення декількох ГО. Тут більше складність в тому, щоб знайти адресу для реєстрації і пройти весь юридичний шлях створення”, – вважає кандидатка політичних наук Наталія Малиновська. 

“Законодавство не забороняє «прописувати» різні ГО за однією адресою, тому інколи в декількох ГО вона спільна. Достеменно знати, скільки ГО функціонують не тільки «на папері», а працюють насправді – складно. Місцеві відділи управлінь, зазвичай, це “у справах сім’ї та молоді”, періодично «оновлюють» реєстр ГО, які функціонують у місті. Про те, що ГО “живі” та “функціонують”, може свідчити податкова фінансова звітність та статистична фінансова звітність неприбуткових організацій, які вони подають в органи статистики” , додає вона.

Наскільки активними є ГО Острога?

Оксана Ситницька вважає, що велика кількість ГО в маленькому Острозі не є чимось поганим:

Це свідчення того, що мешканці громади були активними, планували діяльність і, відповідно, створювали ГО. Інша річ, що не всі активні. І це теж нормальне явище: у когось діяльність продовжилася, хтось зупинився на реалізації кількох проектів.

А хтось так і не розпочав свою роботу з тієї чи іншої причини”.

За словами Ситницької, з 84 організацій, що є в реєстрі, лише близько 20 є активними. Це переважно організації соціально-освітнього спрямування.

Буває, що організація створюється за потребою, наприклад,  батьківські комітети. Без них неможливе самоврядування у закладах освіти. Такі ГО допомагають закладам освіти функціонувати, і вони мусять її створити, бо іншого виходу немає. Ще організації, які дають освітні послуги, наприклад, “Реверс”,  мають вузьке спрямування. Вони є активними й популярними лише в певних колах, там де діти займаються певними видами освіти.

За інтересами популярні ветеранські організації чи то воїнів Афганістану чи то АТО, чи то ветеранів праці. Вони відстоюють права й інтереси своїх членів. Власне, вони теж мають необхідність існувати”, — пояснює Оксана Ситницька.

Коли в Острозі реєстрували громадські організації?

Ми проаналізували, у яких роках відбулись найбільші спалахи активності громадських організацій. 

 

На графіку помітно, що найбільшу кількість ГО реєстрували у 2003 та 2012 роках, які передували революціям – Помаранчевій та Революції Гідності відповідно.  

Зростаюча кількість ГО свідчить про запит суспільства на якісні зміни”, – пояснює політолог Віталій Лебедюк.

“В авторитарних режимах суспільству “не радять” цікавитися політикою. Рекрутація (залучення людей до якоїсь справи – ред.) нових людей досить обмежена, тому вихід єдиний: включатися в громадську діяльність і м’якою силою намагатися тиснути на владу”, — додає він.

Чому громадські організації припиняють активну діяльність?

Основна причина втрати активності, на думку Наталії Малиновської, це втрата ентузіазму. 

Люди часто загоряються, витрачають зусилля на те, щоб створити ГО. А коли вона вже зареєстрована, можливо, навіть уже втілені якісь початкові задуми – інтерес може згасати. Громадський сектор здебільшого будується на ентузіазмі, й активні люди також потребують підтримки. Можуть бути цікаві ідеї, але бракувати натхнення чи підтримки, однодумців, партнерів або ресурсів”, пояснює Наталія Малиновська. 

Так, до прикладу,  сталося з Острозькою міськрайонною громадською організацією “Мистецька асоціація імені Філліс Вудторп”. Її створили у 2003 році для розвитку дітей – навчати їх англійської, мистецтву. 

Фінансування не було основною проблемою, я завжди знаходила відгук на свої прохання і не лише у міської влади. Основна причина у тому, що я вичерпала свої життєві ресурси, проєкт завершився, ми випустили дітей, як і планувалось.

На другий випуск у мене не вистачило емоційних сил. Тому, певно, я зараз і  досліджую проблему профілактики особистісного вигорання, пошуку ресурсів відновлення”, розповідає засновниця ГО Галина Гандзілевська. 

Острозька міська молодіжна громадська організація “Станиця Острог-Пласту – Національної скаутської організації України” у 2000-х роках також була активною, проте зараз вона не проводить жодних заходів.

На думку старшого пластуна Романа Шулика, її можна було викреслити з реєстру хоча б з причини, що в Пласті відійшли від концепції окремих організацій на місцях. Тобто є один зареєстрований центральний осередок Пласту, від якого є філії у різних містах. Їх не реєструють офіційно. 

“Просто помаленьку всі люди дорослішали, роз’їжджалися в інші міста, тому проблемою Пласту в Острозі є непостійність кадрів. Багато хто реалізовувався у своїй сфері, багато хто створив сім’ї це фактично теж відтягувало людей від активної діяльності в Пласті”, розповідає Роман Шулик. 

Які громадські організації активні в Острозі зараз? 

Активною громадською організацією є “Територія Змін”, заснована у 2016 році для розвитку дітей та молоді. Саме їй належить створення простору  “HUB316”, у якому підлітки можуть відпочити від навчання. “Територія змін” також реалізувала проєкт “Прайд” з неформальної освіти за кошти обласного бюджету.  

“Коли є спільне бачення, місія та однодумці, які мають спільні цінності, тоді можна багато що зробити. Хороша команда, яка жертвує чимось своїм заради просування проектів, та добра атмосфера в команді допомагає довше працювати організації”, коментує засновник ГО Олег Цимбалістий.

 

Ще однією активною ГО є “Центр суспільних перетворень”. Влітку вони виграли проєкт з обміну підприємницьким досвідом між Україною та Польщею. Через карантинні обмеження проєкт не втілили. Співзасновниця організації Ольга Стецюк виграла конкурс Кращих практик молодіжної роботи за проєкт ” Повір у себе бо “Надія” є”, спільно з молодіжною та міською радами. За нього отримали річну передплату на онлайн-інструменти роботи з молоддю.  

Співзасновник організації Юрій Устимчук вважає ГО дієвим інструментом, що допомагає втілювати ідеї, змінювати громаду на краще та залучати додаткові ресурси.

“За шість місяців нашої діяльності ми мали перемоги й поразки. З перших днів активно включилися й працювали над громадським бюджетом Острога, подавалися на проекти. Планували залучити фахівців та розробити стратегічний та операційний плани для нашої ГО”, — розповідає Юрій Устимчук.

 

“Братство імені князів Острозьких”, зареєстрували у 2012 році. Більшість членів — працівники культури, тому їхня робота стосується здебільшого культурної спадщини. Спочатку “Братство” втілювало ідеї, які не потребували фінансування – наприклад, нічні екскурсії містом.

А нещодавно ГО заручилась підтримкою Європейського Союзу в межах проекту “ReHERIT: спільна відповідальність за спільну спадщину” і реалізувала новий проект “Вікна в історію”. 

“Наша активність пов’язана з тим, що ми всі в місті й зацікавлені в його розвитку. ГО об’єднує працівників різних інституцій: відділу культури, історико-культурного заповідника, музею історії ОА”, — коментує співзасновник ГО Андрій Брижук.

Острозьке міське товариство захисту довкілля та тварин “Еко-друг” займається безоплатною стерилізацією безпритульних тварин. Перший рік роботи їм фінансово допомагала Острозька академія, ще впродовж 3 років міська рада. Цього року кошти, виділені на стерилізацію тварин, перевели на боротьбу з коронавірусом, тому гроші почали збирати самотужки. 

Я допомагаю тим, хто потребує допомоги. Я спалюю себе, своє здоров’я, своє серце, але якщо вже зв’язалась із цією справою, покинути її вже нереально”,  —  ділиться членкиня організації Світлана Панченко.

Ще одна ГО  “Братство спудеїв Острозької Академії”, яка водночас є органом студентського самоврядування Острозької академії. Відповідно до закону України “Про вищу освіту”, у кожному закладі вищої освіти обов’язково має бути такий орган самоврядування. 

Братство спудеїв має захищати права й інтереси студентів, брати участь в управлінні навчальним закладом та надавати студентам можливості творчого та інтелектуального розвитку.

Основною причиною стабільної діяльності Братства спудеїв, на мою думку, є бажання студентів бути долученими до розвитку університету, мати можливість та інструмент захисту своїх прав і, звісно, мати платформу для організації позанавчальних активностей”, вважає колишній голова ГО Богдан Михальчук

Також додає, що фінансування від університету також слід зарахувати до чинників стабільності ГО.

 

Хто має бути ініціатором розвитку ГО в місті?

На думку Оксани Ситницької, якщо у владних структурах буде людина чи група людей зацікавлених у співпраці з ГО, то вони будуть активними. Якщо влада не зацікавиться співпрацею організації поступово будуть “гаснути”. 

Люди мають самі створити громадську організацію і вже з ідеями прийти до органу місцевого самоврядування. Прийти і заявити: ми такі і такі, займаємось тим і тим, а співпрацю пропонуємо в такому і такому. Ініціатива має йти від самих громадян, але діяльність підтримуватись міською радою”, — підсумовує Ситницька.

Ярослава НІКІТЮК

Реклама