Алла Юсковець: «Щоб прогодувати всіх тварин, на день треба мінімум 200 гривень”
Жителька Острога Алла Юсковець, у минулому шкільний бібліотекар та педагог, щодня витрачає кошти на утримування бездомних тварин, а її скромна оселя нагадує неофіційний притулок для чотирилапих друзів. Детальніше про свою благодійницьку діяльність жінка розповіла в інтерв’ю для Ostroh.info.
Алло Леонідівно, скільки років Ви опікуєтеся собаками та котами?
– Тваринами опікуюсь усе життя. Скільки живу…
Яка кількість мешканців у вашому домашньому притулку?
-Раніше я утримувала 20 котів. Тепер їх залишилося 15, а собак – 7. Це ті, що живуть у мене постійно, але є ще інші тварини, які приходить лише харчуватись, далі біжать до лікарні, там їм теж щось перепадає.
Чим харчуєте тварин?
– Кішкам купую курячу печінку, фарш, котячі корми. Собакам – каші, м’ясо, кістки.
Скільки витрачаєте коштів на утримання тварин? І що залишається для Вас?
– На тварин іде дуже багато, а в наш час особливо. Бо яка у мене пенсія? 1148 грн. Щоб прогодувати всіх тварин, на день треба мінімум 200 грн. Тому я за 3- 4 дні витрачу все і тоді вже звертаюся до свого сина. Він починає сердитися. Каже жартома: «Якби я знав, що буду жити в такому домі, то краще був би бездомним і сидів під мостом у Штатах» (син довго працював за кордоном). Проте, не зважаючи на ці слова, усіляко допомагає мені утримувати тварин. Що до мене, то я невибаглива. Мені достатньо півчашки кави на день, а якщо є ще сир та масло, то це взагалі рай.
Чи хворіють ваші улюбленці?
– Звичайно, періодично хворіють. Це додаткові витрати. Купую ліки від шкіряних кліщів та глистів.
Як Ви ставитеся до стерилізації собак?
– Своїх не дозволила стерилізувати, даю таблетки для запобігання вагітності. У тих умовах, як у нас проводять стерилізацію, без післяопераційного догляду, ослаблені тварини дуже часто гинуть. Це я бачила на власні очі.
Не раз помічали, що в місті Ви просто роздаєте харчі тваринам на вулиці. Як часто ви це робите?
– Якщо маю при собі щось їстивне, обов’язково нагодую тварину.
Як до Вас потрапляють тварини?
– Нещодавно сусідська кішка привела кошенят. Усі новонароджені вже тут. А буває, що на моїх очах їде автомобіль, відкриваються двері і кішка летить на вулицю. Таким чином деякі люди позбавляються зайвого клопоту, знаючи, що тут неофіційний притулок.
Чи мають імена ваші мешканці?
– Так, – Алла Леонідівна з любов’ю почала перераховувати імена, – ось, наприклад, Росомаха, Давид, Черепашка, Ларік, Берт, Джоржик, Хаврошка, Аделька, Печаль..
А чому Печаль?
– Сусідка принесла нову кішку і каже: «Ось Вам ще одна печаль. Так і назвали».
Алло Леонідівно, Вам не доводилося передавати своїх тварин у чиїсь надійні руки ? Чи є охочі їх отримати?
– Якби я пропонувала козу чи свиню, то їх, звісно, забрали б, а собаку чи кота не поспішають.
Як уживаються між собою кішки з собаками?
-У кімнатах сина та племінниці живуть їхні улюбленці – сіамські кішки. Наш будинок складається з двох частин, має окремий вхід. У другій частині живе частина котів. Двічі на день палю їм грубу. Та з ними все одно більше проблем, ніж із собаками. Деякі з них не вживаються між собою, тому доводиться їх розселяти в окремих кімнатах. Собаки більш дружні. Хоча й вони інколи, особливо нові, можуть покалічити котів.
А що думають сусіди про Ваше захоплення тваринами?
– Сусіди по-різному ставляться. Є й такі, що говорять: «Щоб ви виздихали разом зі своїми котами й собаками!» Звичайно ж, інколи собаки зчиняють такий гавкіт… Хочуть прислужитися. Вони охороняють територію. На цьому ґрунті я розсварилася зі своєю подругою. Однак деякі сусіди користуються моїм ставленням до тварин, знають, що я підгодую і їхніх собак, якщо господарі залишають будинок на тривалий час.
Хтось ще допомагає їх утримувати, окрім членів Вашої сім’ї?
– Нещодавно Лоліта, мама моєї колишньої учениці, принесла матрац. Каже: «- Можливо котам нема на чому спати». Узагалі в нашому місті є чимало людей, які всіляко опікуються безхатьками. Особисто я знаю багатьох, зокрема Ліщук Надію, Хому Людмилу, Шишкову Галину. Це люди різних професій, але їх об’єднує небайдуже ставлення до тварин. Однак є й такі, які не лише на словах зневажають братів наших менших, але й фізично розправляються з ними: підсипають трутизну, вводять отруйні ін’єкції, відстрілюють собак. Вони вважають, що ведуть боротьбу з антисанітарією. Це прикро.
Чи зверталися Ви до місцевої влади з проханням організувати притулок тваринам ?
– Особисто я не зверталася, але наскільки знаю, це питання намагалася підняти громадський діяч Галина Шишкова. Однак місцева влада не вирішує проблему, мотивуючи це відсутністю коштів. Звичайно, хотілося б, щоб з часом в Острозі відкрився офіційний притулок для тварин.
Катерина КРАВЧУК
