Дмитро Цолін: «Одна з основних цілей нашого центру – сприяння міжетнічній, культурній толерантності»

Цолін Дмитро Васильович,  відомий в Україні як лінгвіст, який знає давньоарамейську – мову Ісуса Христа. Він також є директором Центру юдаїки та завідувачем кафедри англійської філології в Острозькій академії, доцент, кандидат філологічних наук. Розповів для Ostroh.info про захоплення юдейською культурою,  поділився планими та перспективами подальшого розвитку центру. 

 

Дмитре Васильовичу, Ви є знавцем древньої арамейської мови.  Що спонукало Вас до її досконалого вивчення і скільки років  займаєтеся дослідженням  юдейської тематики?

Я займаюся цим близько п’ятнадцяти років.  Моя зацікавленість юдаїкою виросла з поглибленого інтересу до Святого Письма, зокрема до Старого Заповіту:  хотілося читати священний текст мовою оригіналу, глибше знати історико-культурний контекст, у якому він був написаний. Хоча мене більше знають як знавця арамейської, проте арамейська мова не єдина,  якою я  глибоко займаюся. До сфери моїх наукових інтересів уходить також давньоєврейська та інші давні мови.

У 2013 році Ви видали перший в Україні підручник із арамейської мови для студентів. Скільки часу  Ви працювали над його створенням ?

Незабаром має вийти  українська версія підручника.  Безпосередньо над текстом підручника я працював два роки, але цьому передувало тривале вивчення мови.

Також Ви  займаєтеся перекладом юдейських та ранньохристиянських текстів. Які праці Ви  вже переклали і над чим ще плануєте працювати? 

Через свою нинішню завантаженість мені довелося відкласти роботу над перекладами. Є опубліковані переклади юдейської літургійної поезії, написаної арамейською мовою у 2-8 ст., але  моя мрія – завершити переклад Єрусалимського Тарґума (парафраз П’ятикнижжя Мойсеєвого арамейською мовою), а також планую перекласти книгу Менахема Бібера, присвячену історії єврейської громади Острога. Менахем Бібер – острозький єврей (1848-1923), який написав досить цікаву за формою та змістом об’ємну історію єврейської громади Острога.  Ця книга  написана мовою іврит, тож ми плануємо зробити її переклад.

Як зародилося бажання створити Центр юдаїки в Oстрозькій академії? 

Мене завжди турбувало питання дещо однобокого бачення й тлумачення історії. Острог представлений як славетне місто в історії України, славу якого пов’язують із іменами князів Острозьких.  Однак  ніхто не згадує, що починаючи з 15-го століття, значну роль в економічному, громадському та культурному житті міста відігравали євреї, які у наступні століття (аж до кінця Другої світової війни) складали більшу частину населення Острога. Ці люди творили історію міста. Історія Острога – лише один (але показовий) приклад тлумачення історії України. На території нашої країни існувало чимало міст і невеликих містечок, економічне і громадське життя яких базувалося на створеній єврейським населенням економіці (якою була б скарбниця князів Острозьких без сплачених євреями податків?), а єврейська культура була складовою багатонаціональної палітри культури України.   Але ця складова історії нашої країни не є популярною темою ні для шкільних підручників з історії, ні для більшості дослідників.  Відповідно, виникло бажання цю картину трохи скорегувати, показати, що тут було дуже культурне, духовне, інтелектуальне, релігійне життя. Тому мрія про створення такого центру у мене завжди була, але поштовх до цього дав ректор Острозької академії – Ігор Демидович Пасічник.

Чи виділила Острозька академія окреме приміщення для розміщення центру юдаїки?

Так, я вдячний Ігору Демидовичу, який надав нам аудиторію, дуже простору, світлу, добре обладнану для Центру юдаїки. Також хочу згадати людей, які сприяли матеріально й організаційно створенню нашого Центру – це Дмитро Патіс, генеральний директор  компанії «Ескада-М», та Григорій Аршинов, директор будівельної компанії «Вежа».

 Скільки  людей  працює  з Вами?

Поки що я працюю один, але сподіваюся, що ми будемо розростатися. Центр юдаїки організовує  семінар із їдишу – розмовної мови євреїв Західної, Центральної та Східної Європи, що виникла на базі німецьких діалектів у 10-12 ст., а також особливої культури, створеної на її основі. Залучаємо лекторів із Ізраїлю, із Києво-Могилянської академії – це теж учасники нашого центру, але ж не постійні.

Що очікувати студентам  від семінару?

Очікувати знайомства з, так званою, їдиш-культурою, із  тодішнім життям у штетлах (так називали невеличкі міста, такі, як Острог, у яких проживав чималий відсоток  єврейського населення). Студенти познайомляться з історією єврейського фольклору,  його взаємодією з  українським фольклором, із літературою, яка була написана мовою їдиш у 19-20 ст. Тобто,  для них має відкритися особливий аспект не тільки єврейської  історії Острога,  але й історії України.

Чотири дні в Острозі вивчатимуть “Перлини мови і культури їдиш” (ПРОГРАМА)

Очікуємо поважних лекторів із Ізраїлю, що народилися в Україні: професора Вольфа Московича, що є відомим спеціалістом у галузі єврейської історії та стосунків слов’ян і євреїв; доктора Мордехая Юшковського, що спеціалізується на літературі мовою їдиш та єврейському фольклорі; а також на семінарі виступатиме викладач із Києво-Могилянської академії Тетяна Батанова, яка теж спеціалізується на літературі та історії мови їдиш. До того ж, ще буде виступати в нас співачка Марина Якубович,  яка живе і працює в Ізраїлі, але  родом з Острога, та відомий у єврейських колах  музикант Лев Сандюк.

Окрім семінару, Ви плануєте в майбутньому проводити регулярні курси?

Можливо, у майбутньому ми будемо проводи мовні курси  й працюватимемо над тим, щоб для студентів вони  були безкоштовними. Але це буде залежати від нашого фінансування. Я можу викладати іврит, можна було б запросити когось для  викладання їдишу.

Чи вивчали Ви праці, коментатора Талмуду, Самуїла Едельса, у минулому головного рабина Острозької синагоги? 

Я  не є фахівцем із Талмуду, а праці Самуїла Едельса – саме для тих, хто поглиблено вивчає цю збірку релігійно-правових текстів. Хоча можу сказати, що його праці серед знавців Талмуду вважаються класикою, не зважаючи на те, що написані понад 400 років тому.

Зі слів Григорія Аршинова, Ви написали історичний меморандум про важливість Острозької синагоги як пам’ятки архітектури. Проте в одному з аматорських відео, розміщеному на сайті Youtobe, що має назву «Велика синагога» звучить фраза:  «байдуже ставлення до проблеми руйнування синагоги з боку держави, місцевої влади й Острозької академії просто шокує». Що Ви про це думаєте?

Я не компетентний коментувати дії місцевої влади, хоча щодо синагоги як історичної пам’ятки (та й інших давніх будівель нашого міста) варто було б очікувати рішучих кроків щодо її збереження. Мені хотілося б відзначити інше: жахливий стан деяких історичних пам’яток в Острозі (не тільки синагоги) передовсім пов’язаний із низьким рівнем культури тих мешканців міста, які є байдужими до його історичної пам’яті. Коли я бачу пусті пляшки, сміття, непристойні написи на стінах Круглої Вежі Острозького замку, Татарської Вежі та Острозької синагоги, я ставлю риторичне запитання: «Хто це зробив?!» Влада?! Звичайно, ми маємо вимагати від неї турботи про історичну спадщину міста, але як щодо самих мешканців?! Так, ми не маємо коштів на відбудову та реставрацію, але можна хоча б не паплюжити те, що є?”

Чи не вважаєте Ви потрібним, порушити клопотання перед ректоратом щодо участі у спів-фінансуванні реставраційних робіт. Адже відреставроване приміщення можна використовувати як місце проведення конференцій із юдейської тематики.

Наскільки я знаю, в академії немає таких великих коштів. Будується наш новий  корпус, і я думаю це коштує дуже дорого. А реставрація синагоги напевно потребує не менших коштів, ніж завершення будівництва  корпусу. Адже там треба зробити багато кропіткої, дуже якісної, кваліфікованої і дорогої роботи. Тому я не впевнений, чи є сенс у клопотанні перед ректоратом. До того ж реконструкцією синагоги повинні керувати фахівці, які знають культову архітектуру. Синагога має бути власністю єврейської громади, як і будь-яке інше культове приміщення.

Які подальші плани і завдання Ви ставите в перспективі розвитку центру юдаїки?

Наше  завдання полягає в популяризації того пласту культури, який  чомусь  постійно залишається в тіні. Студенти академії, які займаються юдейською тематикою, зможуть знайти в нашому центрі відповідну літературу та отримати консультації в нашому Центрі. Можливо,  у майбутньому хтось зі студентів-філологів зацікавиться тематикою ідишу як германської мови, то ми залюбки створимо умови для цього. Так само це стосується й студентів-істориків чи політологів.  Хочеться, щоб це був не тільки центр дослідження історії острозьких євреїв, а взагалі центр юдаїки – сукупності гуманітарних дисциплін, що пов’язані з єврейським народом.

Плануємо регулярно проводити лекторії, конференції на базі Острозької академії та нашого Центру. Можливо, будемо залучати гранти для дослідження, на видання книг і сприяти культурному відродженню історичних пам’яток єврейської громади. Не менш важливою (я би сказав, значно важливішою)  є просвітницька діяльність. Багато антисемітських міфів пов’язано з незнанням єврейської культури та релігії. Тривалий час життя єврейських громад видавалося людям якимось «замкненим» простором (із певних історичних причин так і було), тож воно обростало численними вигадками, на кшталт середньовічних забобонів про «кров християнських немовлят», яку нібито додають у мацу, чи сучасних теорій «всесвітньої єврейської змови».  Щоб уникнути поширення таких нісенітниць, які провокують безпідставну ненависть та ворожнечу, потрібно донести людям справжню інформацію про єврейство. Це і є однією з основних цілей нашого центру – сприяти  міжетнічній культурній толерантності та руйнуванню упереджених ставлень, а у великій перспективі – побудові нового суспільства.

Катерина Кравчук