Найскладніше в проєкті – навчити айтішників розуміти епоху, — Микола Бендюк про “Волинські барбакани”

0
457
Реклама

Щоденно в світі реалізовують нові туристичні проєкти. Це, наприклад, “зелений туризм”, гастрономічний, фестивальний, селфі-туризм тощо. Та окрім цього, набуває популярності віртуальний туризм.

Віртуальний туризм робить подорож більш простою і доступною. Набагато дешевше здійснити віртуальний тур, ніж придбати квиток на літак, потяг, автобус та оплатити готель. Такий вид туризму зовсім скоро можна буде випробувати й в Острозі в межах проєкту “Волинські барбакани”.

Культурно-туристичний маршрут “Волинські барбакани” — це новий туристичний продукт, що базується на архітектурній спадщині Волині. У Львівській, Житомирській і Тернопільській частині Волині барбаканів до нашого часу не збереглося. Саме тому в проєкті використовують надбрамні вежі в Луцьку (замкова брама), Олиці (Луцька брама), Дубно (Луцька брама), Острозі (Луцька і Татарські брами), с. Межиріч (Заславська брама), Старокостянтинів (замкова брама) та віртуально відтворена Острозька брама м. Рівного, яка ще в давнину стала гербом міста.

Керує проєктом “Волинські барбакани” Микола Бендюк — художник-реставратор, мистецтвознавець, краєзнавець, історик, колекціонер, завідувач Арт-кластеру НаУ “Острозька академія”.

Журналістка Ostroh.Info поспілкувалася з Миколою Бендюком про проєкт, його віртуальну складову та про образ князя Острозького.

Проєкт та його особливості

Як зародилася ідея проєкту? Це було спонтанно чи ви довго її виношували?

— “Волинські барбакани” як туристичний маршрут – це було спонтанно, але від початку довго виношувалася ідея відродити Острозьку браму в Рівному. Розуміючи, що багато рівнянь не знають, що в Рівному колись була Острозька брама. Вони навіть не розуміють, що це було місто і замок, які належали князям Острозьким. Спочатку хотіли відродити браму в Рівному так, як в Острозі Татарську браму. Але це проїждже місце, там їздить транспорт, тому це нереально було зробити. Тоді виникла ідея відтворити її віртуально. Подивилися, як таке приблизно роблять в інших країнах і почали працювати над пошуком айтішників, які можуть це зробити. Ще одна складова — це затягнути туриста в Рівне. В Рівному, на жаль, нема на що подивитися. Краєзнавчий музей такий собі. Турист минає Рівне, їде в Остріг, Дубно, Луцьк, Львів. Це одна з фішок, які треба було зробити цікавими. Коли, власне, склалося з відтворенням віртуальної брами, ми розуміли, що не можемо ні на який лот, який пропонував Український культурний фонд її окремо подати. Тому об’єднали туристичний маршрут, щоб ця брама була не одна. Знаючи, що в нас є 7 брам-барбаканів, написали туристичний маршрут і віртуальна Острозька брама входить в нього. 

Острозька брама є основною у вашому проєкті і це збірний образ, оскільки даних про неї не збереглося?

Оригінальний вигляд брами до нашого часу не зберігся. У нас є тільки зображення герба міста Рівного, яким він був на кінець 18 століття. Коли прийшла Російська імперія вони зобразили на гербі 3 брами: центральна — Острозька брама, через яку в’їжджали в місто. За основу взяли цей герб і карту кінця 18 ст. Бургіньйона та карту міста Рівного 19 століття. На цій карті є інформація де брама стояла та які були розміри. Ці дві складові ми взяли за основу, а далі, розуміючи, що Рівне належало князям Острозьким, брама має бути схожою на інші князівські брами. Ми розуміли, що вона не буде круглою як в Острозі чи в Дубно, бо на плані чітко видно, що це квадрат, який складається з трьох частин. Тоді зробили висновок, що Острозька брама найбільше схожа на браму в Старокостянтинові. Сам фасад взято з Межирицької брами, а внутрішнє наповнення — з Старокостянтинівської. Ці брами були накриті атиком, таким як в Острозі. Брама в Рівному, скоріш за все, будувалася вже за Олександра Острозького, а Олександр і Янош толерували й запрошували до себе художника Якоба Мадлайна. Цей архітектор зробив “зубці” зверху. Практично у всіх замках князів Острозьких вони є, і в Новому селі на Львівщині, в Дубно, в Старокостянтинові, Острозі. Ця робота,  консультування були з багатьма науковцями: Петро Ричков – професор, доктор архітектури, Ольга Михайлишин, краєзнавці, з якими ми спілкувалися Едуард Палецький і Максим Рябов, інші історики з Києва і Львова. Навіть, щоб відтворити поєднання кам’яної і дерев’яної частини, потрібні спеціалісти. Для створення цієї брами була проведена велика наукова робота.

Чому ви обирали саме віртуальний формат? Наприклад, старше покоління не любить користуватися смартфоном, або взагалі його не має.

— Ми орієнтувалися на туриста. Турист, який їздить має смартфон. Основна ідея — показати це туристу. Старше покоління зможе подивитися це на сайті. А ті, хто захочуть подивитися як стояла брама, які мала розміри, то приїдуть у Рівне. Старше покоління, яке не має смартфона, впринципі й не подорожує. Наша аудиторія — турист молодшого й середнього віку, який приїде і захоче подивитися. Після Острозької брами поїде в Остріг подивитися на Татарську й Луцьку брами, в Межиріч на Заславську, в Старокостянтинів чи Дубно на ту саму Луцьку браму в Олиці. В нашому проєкті є 3 Луцькі брами і всі 3 не в Луцьку (жартує).

Як загалом виглядатиме алгоритм? Наприклад, я хочу здійснити подорож за вашим туристичним маршрутом. Які мої подальші дії?

— Все залежить від того, де ви знаходитесь і де ви про це почуєте. Якщо ви прочитаєте про це на сайті чи в соціальних мережах, то там і зможете побачити пам’ятки з усіх сторін. З вашого місця знаходження буде прописаний маршрут. Можна клацнути і відкриється карта, де можна обрати як доїхати до якоїсь брами від вашого місця знаходження. Якщо ви приїдете безпосередньо до однієї з брам, то там буде ознакування. Зчитуєте QR-код й переходите на сайт, де будуть маршрути до інших брам.

Що найскладніше в реалізації такого масштабного проєкту?

Найскладніше в проєкті — це навчити айтішників, які добре пишуть коди, розуміти епоху. Коли розроблявся проєкт, моїм основним завданням було показати епоху, в якій жили князі Острозькі. Це не просто зрозуміти як одягалися князі, що було навколо них, що вони робили, різні деталі. Це складна робота, яку довго потрібно вивчати. І коли ти звертаєшся до айтішників і намагаєшся пояснити як виглядав князь Острозький, вони мають відчути це. Князь має бути одягнений відповідно до епохи, кожна деталь, перстень, пояс, пернач, шабля. Я приношу десятки картин, Юрій Нікітін малює як князь приблизно має виглядати, а вони всеодно не розуміють. Вони малюють іграшки, звикли малювати ігри комп’ютерні. Контуш князя для них — це просто мішок, в який вставили чоботи і долоні. Велика проблема, що в IT-сфері, яка зараз дуже популярна, немає спеціалістів мистецтвознавців, культурологів, які могли б розказати епоху. Вони малюють щось приблизне. Я ще до цього часу наполягаю на тому, щоб всі детальки відповідали епосі та щоб князь був схожий на людину, а не на персонажа із “Зоряних війн”.

“Волинські барбакани” справді зможуть затримати туриста в Рівному?

Думаю так, бо це тільки одна складова. Це не одноразовий проєкт. Для проєкту створений сайт, який охоплює територію Великої Волині. Велика Волинь — це Волинська, Рівненська, Житомирська область, частина Хмельницької, Тернопільської, Львівської, частина Польщі і частина Білорусі. На нашому сайті мапа 1918-го року. Волинь в різні періоди була різною: меншою, більшою, мала різні кордони. На цій мапі виділено етнічні території Волині й тому на ній розмістили маршрут. Віртуально відтворені вежі на сайті будуть поповнюватися. Ми плануємо замки князів Острозьких теж внести туди. В Новоград-Волинському, колишньому Звягелі, був замок і вже готове його віртуальне відтворення станом на 1620-й рік. Нас не цікавить сучасний вигляд, бо турист може це побачити. Ми хочемо, щоб люди побачили, як все виглядало колись, коли жили князі Острозькі, князі Любомирські, Чорторизькі. Ми хочемо нанести на мапу всі ці архітектурні споруди, щоб турист поряд з барбаканами бачив замки, палаци, унікальні церкви, монастирські комплекси. Це робота не одного року і його перша складова брами-барбакани.

Це один масшабний проєкт, який згодом буде поповнюватися?

Так, ми будемо робити це далі. Будемо насичувати віртуальний простір Великої Волині цими віртуальними відтвореннями архітектури в такому вигляді, як було колись. Зараз турист не зможе це побачити. Він бачить або руїни, або те, що залишилось на цей час. Наприклад, ми хочемо зробити віртуальне відтворення замку князів Острозьких станом на 16 століття, коли жили князі. Ми плануємо показати епоху князів, шляхти. Зараз, власне, йде робота над палацом Любомирських. Сподіваюсь, він теж буде на мапі Великої Волині й ми зможемо віртуально побувати там, бо його вже ніхто не відбудує.

Коли відбудеться презентація проєкту?

В 20-х числах жовтня. Це буде прес-тур в восьми містах, де є барбакани.

                              Про образ князя Острозького

Щодо образу князя Острозького. Основний образ — Костянтин Острозький верхи на коні наразі завершений. Чи складно було відтворити зовнішність князя, якщо єдиний прижиттєвий портрет князя той, що на картині “Битва під Оршею”?

Складність в тому, що айтішники не художники, а художники не айтішники, щоб пояснити як це все зробити. Це проблема. Образ князя Острозького 4 рази починали з нуля. На цей час образ майже сформований, але ще не завершений. Сподіваюсь, що до кінця місяця все буде готово.

В інтерв’ю для 12-го каналу ви розповідали, що окрім князя будуть ще слуги й охоронці. Вони також будуть?

Звісно, вони також будуть. Тільки князь Острозький буде добре пропрацьований, його можна буде роздивитися, все інше — доповнення. Ці образи просто узагальнені. Князь — це окремий образ. Я хочу зробити перший віртуальний пам’ятник, до мене цього ще не робили, й поставити його перед Арт-кластером, який колись можливо буде відтворений в бронзі чи в іншому матеріалі.

Пам’ятник ми побачимо вже під час презентації, чи, можливо, швидше?

Може й швидше. Все залежить від команди. Часом мені все не так, але мені потрібен результат. Хочу, щоб з мене потім не сміялися. Якось я виклав в мережу проміжний образ. Так, все ще сире, пластмасове й мене почали критикувати колеги, які розуміються в мистецтві. Мало хто розуміє, що навіть зараз ще йде робота.

А що змусить туриста затриматися саме в Острозі? Які пам’ятки будуть оцифровані?

Поки оцифрувати пам’ятки в такому вигляді, як вони були колись ми не можемо. Треба писати нові проєкти, щоб відтворити пам’ятки в такому вигляді як вони були.

Що для Вас “Волинські барбакани”?

Це один щабель із того, що я давно роблю. Я давно займаюся дослідженнями історії князів Острозьких, історією мистецтва. Це одна зі сходинок, якими я планую далі йти. Це не щось надзвичайне, це проміжний етап в моєму житті і в моїх дослідженнях.

Фото: Савош Таїсія

Реклама