Ніщо так не розповідає про особистість, як її хобі. Ми звикли дивитися на талановитих креативних людей, нас вже мало чим можна здивувати. Але справа в тому, що за словом “талант” ховається чиясь ідея, праця та нестандартне оформлення думок у вигляді танцю, картини чи пісні.
Ми поспілкувалися з освітянкою, яка поєднує вивчення іноземних мов із участю в конкурсах авторських пісень, а на заняттях співає разом зі своїми студентами.
Катерина Єсіпова — викладачка кафедри міжнародної мовної комунікації факультету романо-германських мов Національного університету “Острозька академія”. У 2019 році почала писати авторські пісні. З ними згодом і брала участь у різних конкурсах.
Як все розпочиналося та про що її творчість — читайте далі в інтерв’ю. 
МИ СПІВАЄМО НА ЗАНЯТТЯХ РАЗОМ ЗІ СТУДЕНТАМИ!
Як стали викладачкою?
Коли була старшокласницею казала, що не буду цим займатися, проте на педагогічній практиці зрозуміла, що мені це дуже подобається . Почала викладати, коли була студенткою магістерію, на 5 курсі.
Складно було спочатку знаходити контакт із студентами?
Ні, я б не сказала.
Не було страху, що вас не слухатимуть, не сприйматимуть?
Поки не зайшла вперше в авдиторію в ролі викладачки був страх, коли ще й студенти майже твого віку. Було відчуття, що не всерйоз сприйматимуть, але потім познайомилися, страхи зникли.
Чому обрали не творчу професію?
Всі думали, що я піду на музику, але в старшому віці почала цікавитися вивченням англійської. І ось я тут. Ні про що не шкодую. А тепер співаємо на парах разом зі студентами! На заняттях підбираємо якусь цікаву пісню і таким способом теж вивчаємо англійську.
Я ПРОСТО ВІДЧУЛА СЛОВА І МУЗИКУ РАЗОМ
Щодо вашої творчої діяльности. Зі скількох років ви займаєтеся музикою?
Співаю з двох років, спершу зі мною займалася мама, а вже потім брала приватні уроки у викладача. У старшому віці пішла в музичну школу.
Зазвичай дітям не надто подобається грати на піаніно. Вас змушував хтось відвідувати заняття, чи це було власне бажання?
У дитинстві було цікаво, а ось десь в 6-7 класі бажання трохи зменшилось. Але я більше любила ходити в музичну школу, бо там були мої друзі і ми, окрім занять, весело проводили з ними час.
Як ви почали писати пісні? В скільки років склали вашу першу авторську пісню?
Я ж з дитинства писала вірші, а ось музику я не могла спеціально до них скласти. Думала, що писати пісні — не моє. Перша пісня була написана в 2019 році, я просто відчула слова і музику разом.
Що це за пісня?
“Розкидало нас життя по різних містах”, мама акомпонувала її. В планах зробити фонограму до неї.
Про що вона?
Я написала її вночі незадовго після того, як повернулася з молодіжного табору. Думаю, це і повпливало на слова, а разом з ними прийшла й мелодія. Там якраз ідуть такі слова: “…розкидало нас життя по різних містах…. когось — на завжди, когось — на день”. Вона частково присвячена моїй подрузі, бо вона живе в іншому місті і ми не маємо можливості бачитися, там і є такі рядки: “…але справжній дружбі не буде кінця, нею наповнені наші серця”.
Як відреагували друзі й родичі? Хто першим почув вашу пісню?
Ну… Всі були раді. Перша людина, яка прочитала текст пісні — подруга. Я, навіть без мелодії, просто відправила їй текст, як тільки його написала.
То, загалом, скільки у вас зараз написаних пісень?
2 вже написала і 2 ще в стадії розробки.
А вони про що / про кого?
Мої чотири пісні кардинально різні. Про першу я вже розповіла.
“I don’t wanna give up” — моя друга пісня. Вона про людей, про життя, про стосунки.
Наступну пісню крім моїх рідних ще ніхто не чув. Це “Моя пісня” і вона присвячена Україні.
І остання — англомовна пісня у форматі танго. Я ще правда не дописала ноти до неї.
( ред. — З першими двома творами пані Катерина й брала участь в різних конкурсах. Це були й всеукраїнські, й міжнародні конкурси. В останньому — номінація композиторки-виконавиці, в інших — або призові місця, або перемога.
У знак підтвердження своїх слів мисткиня демонструє нам папку зі своїми нагородами за останні 2 роки).
А яку музику слухаєте ви?
У моєму плейлисті переважно зарубіжні виконавці: англомовні, франкомовні, іспаномовні та італійськомовні. Із улюблених — іспанець Альваро Солер. Також подобається італійська співачка Анна-Ліза, не думаю, що ви про неї чули, вона не популярна, але мені подобається її творчість. А з українських виконавців люблю Христину Соловій. Людина яка вчилася в музичній школі не слухає тільки класику.
Під час розмови пані Катерина двічі наголосила:
“Не уявляю своє життя без хобі”.
І на останок, Катерина Єсіпова зробила розпівку та заспівала нам свою пісню “I don’t wanna give up”.
Діана Кондратюк
Фотогафії: Таїсія Савош