Студентка НаУ ОА Вікторія Бродосюк цього літа відвідала Швецію, але не з туристичним візитом. У нашому інтерв’ю вона розповіла про особливості роботи у цій країні та ставлення до заробітчан.
Чому ти вирішила поїхати працювати у Швецію?
Насправді, причина дуже проста і приземлена – фінанси. В Україні я не заробила б такої суми. Тим більше, студентка і неповнолітня. До Швеції мій тато їздить вже багато років. Він у цій країні вже всьоме, а мене брав з собою тричі.
У яких умовах ви жили і працювали?
Ми жили у кемпінгу. Кемпінг належить поляку, який приїхав до Швеції у 90-тих роках. Він працює на шведа, але має з ним спільний бізнес. Тобто він запрошує людей, раніше це були тільки поляки. Зараз приїжджають також українці, іноді трапляються білоруси. Ми платимо поляку за житло, а самі збираємо ягоди і здаємо шведу.
Сезон починається з морошки. Морошка – це дуже лікувальна ягода, з неї виготовляють ліки і джеми. Ми теж закривали джем додому. Взагалі морошка – найдорожча ягода.
Тобто ви збираєте певну кількість кілограмів і здаєте?
Насправді, ніхто над тобою не стоїть. Ти працюєш, скільки тобі зручно, можеш взагалі не працювати і платити за житло. Але люди приїжджають заробити, тому працюють з ранку до вечора, часто без вихідних.
Після морошки ми переходимо на чорницю. Чорниця – не внутрішня ягода, вона йде на експорт. Вона росте на зрубах – місцях, де власник лісу вирубує його частину. До речі, у Швеції всі ліси – приватні.
Люди, які їздять до Польщі на заробітки, часто жаліються на негативне ставлення збоку поляків. Як шведи ставляться до заробітчан?
У Швеції до нас ставляться більш привітно. Але тоді, коли ти можеш з ними комунікувати, коли ти можеш пояснити, що ти хочеш. Якщо ти не можеш цього пояснити, шведи теж починають нервувати. До речі, більшість із них вільно спілкується англійською.
Під час роботи ти дуже рідко з’являлася у соціальних мережах. Через банальну нестачу часу чи якусь іншу проблему?
У Швеції картка коштує 400-600 гривень. Там є кілька операторів, але ми знаємо одного хорошого. Його картка коштує близько 600 грн., це достатньо дорого. Часто люди купують картки у Польщі і користуються польським інтернетом. На рецепції є вільний wi-fi, але туди довго спускатися. А коли ти втомлений після роботи, тобі хочеться лягти і банально поспати.
Що там із безвізом? Чи ви їздили за старими паспортами?
Батьки їздили за старими паспортами. Я – за біометричним, але все одно робила візу. Але з нами працювала жінка, яка їздила без візи. У Швеції збирання ягід не вважається роботою і не оподатковується.
Які твої враження від самої країни?
Відмінностей дуже багато. Після Швеції не хочеться повертатися в Україну. Я від багатьох людей це чую навіть після Польщі, а в Швеції умови життя ще кращі. Це дуже розвинена країна.
Там все екологічно чисте. Шведи дбають про свою природу: якщо вони вирубали ліс, вони його одразу насадили.
У них дбають навіть про якість продуктів. Якщо продукти зіпсувалися, їх викидають. В Україні постачальники забирають їх, тобто йде якась вторинна переробка. У Швеції такого немає. Якщо молоко зіпсувалося, ніхто його на сир не забере.
Там дуже хороші дороги, траси взагалі ідеальні. А дороги між лісами покриті подрібненим камінням. Коли на дорозі з’являються якісь ямки, її покривають новим шаром.
А як щодо менталітету шведів? Кажуть, вони дуже закриті.
Так, шведи досить холодні. Але вони дуже ввічливі і завжди готові допомогти. Якщо ти не знаєш, як поповнити рахунок, тобі все пояснять і навіть допоможуть поповнити.
Щодо менталітету, так як густота населення невелика,шведи можуть не знати своїх сусідів. Що мені сподобалося – у них батьки фінансово утримують дітей тільки до повноліття. Цю традицію я хотіла б взяти для себе.
Фото надані героїнею матеріалу