Присвячується 125-річниці перших українських поселень в Канаді.
Видатний політик та громадський діяч Роман (Рей) Джон Гнатишин увійшов в історію Канади не тільки як талановитий політик, а й як меценат, чудовий оратор та людина, яка точно знала, що потрібно Канаді.
Народившись у невеличкому містечку на заході Канади, він завжди пишався своїм українським корінням. На початку 19 століття його бабуся та дідусь по батьковій лінії через невільництво й безправ’я на рідній землі наважилися перетнути океан у пошуках кращої долі. Їхні односельці згадують, що вони нічим не вирізнялися з-поміж інших та жили дуже бідно. Попри всі негаразди, які спіткали Гнатишинів, їм вдалося виростити нащадків, щиро відданих своїй справі та готових робити все можливе задля суспільного блага.
Напевно, найбільше вплинув на Романа його батько Джон — видатний юрист та сенатор. Часто гостями за обіднім солом у будинку Гнатишинів були представники вищих кіл. Одним із них став Браян Малруні, знайомство з яким допомогло Реєві сформувати його перші уявлення про політику.
Під час навчання у Саскачеванському університеті Роман почав усе більше й більше цікаватися політикою. У той час, коли його батько працював у Сенаті, він займався юридичною та викладацькою практикою. Тоді Рей навіть не здогадувався, яку важливу роль йому доведеться виконувати через декілька років.
Після смерті батька він повернувся до спокійного сімейного життя та виховання двох маленьких дітей. Проте все змінив один телефонний дзвінок лідера прогресивно-консервативної партії в Канаді Роберта Стенфілда, який вмовляв Рея пройти вибори до Палати громад канадського парламенту. Гнатишин відмовлявся, аргументуючи це тим, що не знає, як буде поєднувати сім’ю і політичну діяльність. Однак після довгих умовлянь – погодився, і, як потім виявилося, недарма. Він був обраний від Прогресивно-консервативної партії і сумлінно виконував усі свої обов’язки. Тим не менше, у 1988 році, коли канадцям не сподобався курс підтримки вільної торгівлі з США, Роман втратив своє місце в парламенті. Упродовж своєї політичної діяльності, Гнатишин також займав посади Міністра енергетики, а згодом – Міністра юстиції.
Багато колег та партнерів, говорячи про Рея, одразу згадують його неймовірне почуття гумору, толерантність та дипломатичність. За їхніми словами, Роман Гнатишин мав дуже чітке і точне уявлення про країну, що надзвичайно важливо для будь-якого політика. Ним захоплювались скрізь, куди б він не пішов.
У 1989 році тогочасний прем’єр-міністр Браян Малруні сказав Реєві, що хоче призначити його ген-губернатором Канади. Це стало для Гнатишина справжнім шоком. У своїй промові він зазначив, що вірить у майбутнє держави та її громадян і впродовж наступних п’яти років зробить усе можливе для зміцнення духу єдності та взаєморозуміння серед канадців.
Упродовж усієї діяльності Роман демонстрував прихильність до освіти і науки та підтримував низку ініціатив. Його особисті якості, талант оратора, політична та громадська діяльність були високо оцінені канадським суспільством.
Єлизавета Пилипенко