Той, хто нічого  не робить для інших – не робить нічого для себе? +карта

Нещодавно загальнонаціональне опитування Фонду “Демократичні ініціативи” Ілька Кучеріва показало, що 43, 1% українців зробили пожертвування у благодійні скриньки  в 2012 р.. Опитування ООН, проведене в 2014 р. вивело кардинально іншу цифру – 2%. Різниця даних за 2 роки – більш ніж суттєва, при тому, що обсяг благодійних пожертв, насправді, збільшився. Що ж це? Похибка дослідження чи перехід до благодійності онлайн – важко сказати, адже інших статистичних даних немає.

У всьому світі збір готівкових пожертв супроводжується скандалами щодо шахрайства. Скринькова благодійність швидка та доступна, однак несе багато ризиків, як для репутації конкретного волонтера чи організації, так і всього сектору благодійності.  Перед тим, як вкидати свої збереження в прозорий ящик, переконайтесь, що він і справді прозорий.

Законодавство мовчить…

Конкретних вимог, закріплених на законодавчому рівні  немає. Наразі уникнути шахрайства можна лише використовуючи власні знання та досвід. Український форум благодійників рекомендує перевіряти скриньки за такими вимогами:

  • міцний прозорий матеріал (пластик + метал)  
  • скринька заклеєна з усіх боків та опломбована
  • скринька має індивідуальний інвентарний (номенклатурний) номер  
  • печатка фонду  
  • підпис директора або відповідальної особи  
  • логотип благодійного фонду / організації  
  • контактні дані  
  • чітко вказано, на що збираються гроші

Більшість скриньок у містах – “пасивні”. Вони встановлюються в підприємствах на підставі укладених з власниками договорів про розміщення та забезпечення належного контролю. Ні одне з перевірених нами підприємств подібного договору не укладало. Можливо, саме тому дворазове викрадення благодійних ящиків із аптеки (пр. Незалежності) не викликало негативної реакції волонтерів.

Останні дві скриньки для благодійності вкрали. Першу поцупили вже давно: троє чоловіків прийшли в аптеку та запитували про різні медикаменти, поки я шукала потрібні ліки, вони вкрали її, а шум, пояснили тим, що один з них впав. Другу винесли з аптеки навесні. Хлопець просто вбіг в приміщення, а вибіг вже зі скринькою. На щастя, на вулиці була міліція і його впіймали, а скриньку повернули десь в Чернівці, там де був офіс цієї організації,

розповідає фармацевт аптеки Антоніна Степанівна.

Невже благодійні скриньки в Острозі є такими “багатими”, що їх уже й викрадають?

Справді, починаючи роботу над матеріалом, ми навіть не здогадувались, що в такому маленькому місті як наше так багато благодійників, більше того, кошти збирають не лише місцеві волонтери, а й люди з інших  областей. БО

Найбільше скриньок в Острозі розмістили такі організації: Благодійний фонд “Час милосердя”, БO “Промінець надії”, Громадська організація “Волонтерський рух “Покрова”, БО “Благодійний фонд “Овес” та мешканці Острога, які збирають для хворих родичів. Детальна інформація на карті

“Час милосердя”

Серед скриньок для пожертвувань в Острозі часто фігурує благодійний фонд “Час милосердя”. Пластмасові відра з пломбами, печатками та офіційними документами розміщені в чотирьох точках міста. З документації відомо, що центральний офіс організації знаходиться в м. Коломия Івано-Франківської області.

12311674_1630120557249087_179824037_o

12287226_1630120540582422_1538834805_o (1)

Як виявилось, інформація, зазначена в документах, застаріла. Зателефонувавши за номером, вказаним на скриньці, ми почули чоловічий голос, який повідомив, що керівника змінено. Зв’язатися з новим очільником не вдалось, оскільки, за словами його попередника, він перебуває за кордоном. Олена Шершньова, документознавець та екс-працівник сфери благодійності, називає такі документи не дійсними:

“Якщо в організації змінився керівник, то в першу чергу треба впорядкувати документацію, адже підписи колишнього голови вже не носять юридичної сили”.

Все ж на деякі наші питання відповів попередній голова фонду. Зокрема, відсутність офіційного сайту він прокоментував так:

“А що, громадська організація обов’язково повинна мати офіційний сайт?… Ви ж розумієте, що сайтом повинні займатися окремі люди, постійно його оновлювати, в нас же немає таких людей”.

Те що волонтерів дійсно бракує, засвідчує стан спільноти в соціальній мережі “Вконтакте” . Останній запис на стіні – картинка опублікована в 2013 році. Під час розмови чоловік  не зміг підтвердити існування групи: “може й є спільнота, я не знаю”. З цього приводу зазначимо лише, що дати створення фонду та  запису зробленого на сторінці організації “Вконтакте”, збігаються.

Де ж тоді шукати звіти про зібрані кошти?

Колишній керівник пропонує звернутись в банк, але конкретної назви не вказує. Олена Шершньова, колишній працівник одного з благодійних фондів , коментує цю ситуацію так:

“Журналісти, як фізичні особи не можуть подавати подібних запитів у банк, оскільки це порушує банківську таємницю. Звіти про зібрані  кошти повинні бути опубліковані на офіційних сайтах та бути доступними для людей.”

На прохання надати детальну інформацію про благодійний фонд отримуємо відповідь:

Ви розумієте, всю цю інформацію можна знайти й так (Автор: де, якщо офіційного сайту немає?), я не розумію чого мені дзвоните, я просто зараз зайнятий і не можу говорити”.

Увагу журналістів фонд привертає не вперше. Новини про їх діяльність у Володимирі-Волинському знаходимо на інформаційних порталах ВолиніПершоджерелом “інформаційок” став пост місцевого активіста Сергія Абрамова, який висловлює недовіру до фонду та вважає підозрілими надані документи.

Коментар Сергія Абрамова. Взято з Fb
Коментар Сергія Абрамова. Взято з FB

“Промінець надії”

Ще одні доброчинці з Івано-Франківщини збирають кошти на лікування хворого хлопця. Знову скриньки, знову опломбовані, але на відміну від коломийських колег вони мають офіційний  сайт , на якому розміщені всі необхідні документи, а інформація в соціальних мережах постійно оновлюється.

Скринька для збору коштів від БО "Промінець надії"
Скринька для збору коштів від БО “Промінець надії”

 

Звіти про діяльність знаходимо на тому ж сайті. За словами секретаря організації, інформацію про зібрані кошти на конкретну людину чи в конкретному місті можна отримати надіславши офіційний запит на ім’я Марченко Олени Вікторівни – директора “Промінця надії”.

“Покрова”

Традиційно вищий рівень довіри в громадян викликають організації, які в основному займаються збором не грошей, а продовольства. Останнім часом зібрані пожертвування часто спрямовують військовим. Фармацевт аптеки, де розміщені скриньки, розповідає, що раніше люди передавали для бійців більше медикаментів, але останнім часом ящики наповнюються дуже повільно.   Збором такої продукції в Острозі займається громадська організація “Волонтерський рух “Покрова””. Про виконану роботу представники організації звітують на сторінках газети “Замкова гора”, також подібну інформацію можна знайти на їхній сторінці в соціальній мережі Фейсбук.     

Скринька для збору медикаментів
Скринька для збору медикаментів

“Овес”

Всеукраїнська організація, з центральним офісом у місті Київ поширила свою діяльність на територію всієї України. Нещодавно вона започаткувала акцію “Добро жменями”, до якої охоче долучилися багато українських міст. Суть ініціативи полягає в тому, що волонтери збирають кришечки та пляшки,  вироблені з різних видів пластику, які потім можна використати як сировину для виготовлення протезів, або ж як товар, який можна продати, а за отримані кошти купити необхідне для конкретного бійця.

jdtc

 Щодо звітності, то вона у відкритому доступі на офіційному сайті організації та в соціальній мережі “Фейсбук”, а інтерактивна карта позначає міста, які долучились до волонтерства. Зазначимо, що акція була підтримана Міністерством екології та природних ресурсів України, оскільки вона вирішує одразу дві проблеми – соціальну та екологічну.

Як своїм довіряють?

Рівень довіри острожан набагато вищий до знайомих облич. Так, розміщені по всьому місту скриньки допомоги для пані Надії та хлопчика Арсена, мають лише виписки з лікарень, але цього достатньо для “своїх”, запевняє продавчиня Галина.

yfl

“Я знаю цю жінку, так як і більшість острожан. Під час обстеження у неї виявили рак та зробили 8 чи то 9 хіміотерапій. Мати просто прийшла з скринькою і попросила встановити її тут. Я не могла відмовити, бо біда може спіткати кожного”,- розповідає пані Галина.

 

У голос…

Довіряти “скринькам” чи ні – справа кожного. Хтось апелює до совісті, вкидає гроші, та покладається на “правило бумерангу”.

“Зазвичай довіряю благодійним скринькам і нерідко кидаю туди гроші. Звичайно, читаю перед тим інформацію про діагноз, придивляюся, чи є документ від лікаря. Переважно підкупає фото якоїсь знедоленої людини, приклеєне на скриньку. Найбільше кидала 10 гривень. Ніколи не покладу в скриньку грошей сумнівного фонду, про який читала у журналістських розслідуваннях. Є купа таких, треба придивлятися. Але переважно керуюся тим правилом, що обман буде на їх совісті. Може, це неправильно, та допомогти хочеться. По суті, кидати гроші в такі скриньки – ніби тикати пальцем в небо”,

– зазначає студентка Острозької академії Віталія.

Інші ж скептично ставляться до таких скриньок і керуються правилом  “з рук-в-руки”.

“Я краще сама поїду  в той самий притулок та запитаю про те, які речі є найбільш потрібними для дітей і потім привезу те, що зможу проидбати. Часто я сама організовую акції, які допомагають зібрати для дітей іграшки та канцелярію. Як на мене, то люди більше довіряють таким заходам, оскільки для них простіше віддати непробні чи старі речі та й, в принципі, щось купити, ніж віддавати кошти, які не зрозуміло на що будуть витрачені”,

– розповідає волонтерка Сніжана.

У середовищі благодійників і юристів нині точиться дискусія про шляхи регулювання збору готівкових пожертв. Поки конкретних рішень не ухвалено, активісти радять не вкидати бездумно гроші до скриньки, а уважно роздивитися її, перевірити документи. Займатися благодійністю це питання фінансових можливостей та морального досвіду кожного, проте слід пам’ятати – “той, хто нічого  не робить для інших – не робить нічого для себе”.

Аліна Бекерук

Марта Княгніцька