10 думок про сучасного музейника від Юлії Філіп’євої
Менеджерка проектів, випускниця Острозької академії Юлія Філіп’єва провела лекцію “Компетентності сучасного музейника”. Зустріч відбулася в НаУ ОА 4 жовтня.
Юлія поділилася з студентами деякими секретами музейної справи:
1) Різниця між екскурсоводом і медіатором полягає в тому, що екскурсовод збирає якусь певну групу людей і проводить для них екскурсію. Тобто, це розмова, яку веде одна людина для певної кількості людей на експозиції чи виставці. Натомість, медіатор – це людина, яка просто присутня в залі, на виставці, в музеї. Вона ненав’язливо може допомогти людям і розповісти щось про окремий експонат, про роботу в музеях і про роботу виставки. Тобто це людина, яка слідкує за поведінкою відвідувачів і реагує на їхні запити. У людей з’являється більше можливостей дізнатися про те, що їх цікавить.
2) Куратор – це людина, яка опікується власне смисловою частиною того, що відбувається в музеї. Чому я порівнюю зберігача фондів і куратора? Зберігач фондів – це людина, яка першопочатково доглядає за музейними колекціями. Натомість поняття “куратор” набирає трохи іншого смислу. Все більше музеїв задумуються над тим, щоб свою діяльність робити більш відкритою і адресованою своїй публіці. Вони змінюють ці посади від зберігачів фондів до людей, що працюють з публікою і займаються тим, що створюють програми і виставки згідно з тенденціями.
3) Все брендоване сприймається набагато цілісніше, запам’ятовується набагато більше. Це – дизайн. Музей, який орієнтований на широку аудиторію, який хоче працювати з максимальною кількістю людей і відповідати їхнім потребам, орієнтується на дизайн тих продуктів, які він виготовляє на різну аудиторію.
4) У музеї є відповідальна людина, яка опікується тим, щоб завжди була якась єдина лінія в дизайні і в цілому в його діяльності, щоб ця лінія відображалась у візуальному вирішенні того, як виглядатимуть музейні продукти. Цим опікується бюро музейного дизайну, що функціонує у всьому світі.
5) У нас в Україні більшість музеїв – це музеї , які облаштовані в приміщеннях архітектурних пам’яток. Відповідно, часто музейники обмежені в деяких діях. Коли їм хочеться щось зробити, вони знаходяться в пам’ятках архітектури, де не кожну стіну можна знести , не в будь-якій стіні можна щось свердлити і вішати. Натомість, коли музеї створюються з нуля, коли приміщення будується одразу під музей, музейники мають більшу свободу дій.
6) Ефект Більбао – коли за рахунок створення музею починається розвиток у суспільному житті міста.
7) Піар і маркетинг – це одні з речей, які займаються комунікацією з людьми, в тому числі, і з візуальною комунікацією. Хорошим плюсом для піару є музейне кафе. Часом воно буває настільки цікавим, що відвідувачі йдуть навіть не в музей, а в музейне кафе.
8) Я перейшла за лінком Бруклінського музею, який не працює; і замість того, щоб показати просто “помилка 404”, мені показали одну з картин. Відповідно, сайт музею – це інструмент, за допомогою якого; люди, які не можуть перебувати фізично в музеї, можуть стати вашою аудиторією.
9) Digital – це приклад того як нові, сучасні технології можуть бути використані в музеї. Сьогодні цей напрямок стає популярним в музеях; вони (ред. – музейні працівники) усвідомлюють, що це саме той напрямок, із яким їм треба працювати. Вже навіть з’явилася така спеціальність – людина, яка опікується digital менеджментом в музеї; людина, яка взаємодіє з усіма музеями.
10) Як можна зробити музей цікавим, зокрема, для дітей і взагалі для відвідувачів? Як можна передати складні речі простою мовою, але не зменшити вартості цих речей? Приклад із Політехнічного музею в Москві: вони на своєму фестивалі зробили морозиво з натуральних соків у формі вірусу, молекули нафти і композиції з еритроцитів. Це цікаво виглядає; людям цікаво, що це таке є; вони починають про це говорити, запитувати, міркувати і точно запам’ятають. Після того, як відвідувач з’їсть морозиво у формі нафти, він точно запам’ятає, як вона виглядає.
підготувала Ольга Гринчук
