Діана Шуригіна, пісня «Тане лід» і кіт «Вжууух» – що ж спільного між цими, здавалося б, непоєднуваними образами і персонажами? Ми вирішили, що не можна просто так взяти і не розповісти історію про мем-культуру й нові інтернет-тренди.
Що ж приховують смішні картинки, чому вони настільки популярні і чи судилося мемам стати окремим видом мистецтва?
Історія: так егоїстичний мем чи ні?
Все почалося ще в 1976 році, коли англійський біолог і популяризатор науки Річард Докінз в авторській книзі «The Selfish Gene» («Егоїстичний ген») ввів термін «meme».
За визначенням Докінза мем, також як і ген, – одиниця зберігання і передачі інформації, але тільки в сфері культури. Меми – це реплікатори. Простіше кажучи, вони вміють розмножуватися.
Відкриття Докінза називають найбільш успішним в житті вченого, навіть кращим ніж його «гени-егоїсти» або критика релігійного світогляду.
«Меми розповсюджуються, перетікаючи з одного мозку в інший – процес, який можна назвати імітацією в широкому сенсі цього слова. Вони воюють один з одним за обмежені ресурси людського мозку, за повторюваність і частотність вживання», – писав Докінз.
Містер Кек: «Вони всюди!»
Визначення сучасного інтернет-мема все ж відрізняється від того, що запропонував Докінз. Один з авторів написів і картинок розповів про особистий досвід. Представився «Містер Кек».
«У мережі меми неможливо не помітити. Вони всюди! Не сумніваючись, скажу – тепер меми становлять більшість серед всієї інформації в Інтернеті. Тобто контакт з мемами відбувається майже одночасно з контактом з мережею. Важливий момент – коли починаєш усвідомлено збирати колекцію мемів для повсякденного використання. У мене це сталося близько двох років тому», – розповідає Містер Кек.
У соціальних мережах вони існують або у вигляді постів, коли мем смішно (це найважливіше, як каже герой) передає суть певної події, явища, персонажа, або ж у вигляді коментарів під постом і реплік в бесіді для передачі емоцій або доповнення їх текстової складової.
«Мене більше цікавить інший аспект. Адже це дає в мережевому спілкуванні більше свободи, ніж стандартний набір смайлів або стікерів. А якщо адресат ще й знайомий з походженням мема, то ефект навіть посилюється», – каже Містер Кек.
«Чому вирішив зайнятися мемами? Просто вирішив спробувати свої сили в невідомої мені раніше діяльності. Починав з переробки в «Paint» мемів з популярних пабліків. Але з часом, регулярно переглядаючи меми, пам’ять накопичує своєрідну базу, і ти вже не придумуєш ідею до готового шаблону, а під цікаву ідею підбираєш шаблон. При цьому хочеться мати велику свободу творчості – доводиться освоювати прогресивні графічні редактори. Тоді потроху починаєш переробляти відомі шаблони або взагалі робити повністю оригінальний мем », – зазначає автор мемів.
Як каже Містер Кек, зазвичай люди починають робити меми просто з цікавості і тому, що це весело, але деякі все-таки примудряються на них заробляти. Якщо в мема є зайвий негатив – він стає несмішним. А несмішні меми не поширюються, що означає для них смерть.
«Я вважаю, що більшість мемів несуть в собі позитивний вплив. Зазвичай же виникає проблема не стільки змісту мема, скільки моралізаторства тих, хто не розуміє його суті», – розповідає Містер Кек.
Вжууух, і ти популярний
Меми прагнуть не до точного відтворення, а, скоріше, до перекручування чи до нових контекстів в широкому сенсі цього слова. Вони часто з’являються несподівано, часом навіть безглуздо і абсурдно. Але потім фраза або картинка переміщається на інші майданчики, де будь-який автор може проявити креативність і «вистрілити» новим трендом.
У кожний період часу популярні певні меми. Вони народжуються в людському мозку і виходять назовні в абсолютно несподіваних фразах і картинках. Що ж було популярно спочатку, що буде актуально завжди і що створює справжній «бум» в соціальних мережах зараз?
“Превед!” Не чекали?
Незвичайний мем заполонив соціальні мережі в 2006 році після російської редакції картини «Bear Surprise» Джона Лурі. Слово «привіт», написане з двома помилками, миттєво стало популярним. Після того як картинка почала швидко поширюватися в інтернеті, користувачі придумали і інші слова, створивши новий сленг: «медвед», «кросавчег», «кагда?», «учаснег».
Медведя з картини Лурі почали використовувати як знак вітання не тільки в мережі, але і в реальному житті. На деяких форумах став популярним смайлик «Y», який зображає характерний жест з картинки. Смайлик «Гг^Y» позначав одночасно пару коханців і «медведа». Після 2009 року ці меми стали виходити з моди.
Trollface і Rageface: те відчуття, коли тебе намалював серійний вбивця
Вперше мем «Trollface» («обличчя троля») з’явився в 2008 році на Deviant Art в коміксі «Comic – Trolls» від користувача Whynne. Пізніше фізіономія задоволеного троля зі злорадною посмішкою в момент здійснення будь-якої провокації стала одним із найпопулярніших мемів. Її використовують, щоб натякнути, що дії тієї чи іншої людини – тролінг.
Із походженням цього мема пов’язані моторошні історії. У соцмережах з’явилися свідчення, що його створив американський педофіл Генрі Лі Лукас. Нібито чоловік убив сотні дітей, залишаючи в формі своєрідного штампа той самий малюнок, який став символом всіх педофілів на їх закритому сайті.
Існує й інший міф: обличчя намалював вмираючий від рідкісної форми раку хлопчик. Нібито це було зроблено з метою показати матері свою біль. Качка не сильно «зайшла» інтернет-користувачам, вони розділилися на два табори: на тих, хто вірить в ці версії, і тих, хто яро спростовує їх.
У той же час мем «Rageface» (fruustraton, або просто FFFUUU) використовують для вираження невдоволення в тій чи іншій ситуації, роздратування, серйозного розчарування.
Ці малюнки (на відміну від «медведа») – один із прикладів «класичних» мемів. Незважаючи на трохи згаслу популярність, їх як і раніше вважають актуальними і «підходящими» до використання.
«Все-таки вічних мемів не існує. Звичайно, є деякі екземпляри, які вважають класичними тільки тому, що вони зуміли «вижити» протягом тривалого відрізку часу. Але такими ж актуальними або настільки популярними в усій мережі вони не залишаться. Основна сила мема – в його свіжості і гуморі, цікавинці», – розповідає Містер Кек.
«Я жирний, давайте веселитися»
Спочатку не дуже доброзичливий кіт (ще без чарівної палички) з’явився на англомовних сайтах в 2013 році. Першою написом до картинки були слова «I’m fat, let’s party» («Я жирний, давайте веселитися»).
Зараз мем популярний завдяки трансформації кота в чарівника, який вимовляє «вжууух» і прискорює будь-який життєвий процес за допомогою магії.
“Не винна я! Він сам!”
Як історія про зґвалтування стала настільки популярним мемом? Все почалося після виходу в ефір програми «Пусть говорят» про 17-річну росіянку Діану Шуригіну, де вона стверджувала, що її згвалтував 21-річний Сергій Семенов. Крилаті фрази дівчини розлетілися по соціальним мережам відразу ж після того, як її звинуватили в брехні.
«Як я ставлюся до всього цього галасу навколо Шуригіної? Байдуже, – каже Містер Кек. – Меми швидко стають популярними і не менш швидко всім набридають. Це вже сталося з мемами про неї. Думаю, ще досить довго хтось буде їх використовувати, але такі люди мені нагадують австралопітеків, які в 2017 році поширюють мем «опагангамстайл». Що стосується моральної та соціальної сторони цієї ситуації, то кожен давно вже для себе вирішив, що правильно, а що ні».
А ти вже розтанув?
Останнім «хітом» в Інтернеті став мем про пісню «Тане лід» київського гурту «Гриби». Користувачі соцмереж і навіть деякі артисти влаштували #грибичелендж, переспівуючи нову пісню. Дивно те, що ніхто так і не зумів зрозуміти, чому композиція стала настільки популярною. Всього за два з половиною тижні кліп зібрав 23 мільйони переглядів.
Деякі користувачі навіть дякують групі за те, що меми зі словами їх пісні замінили жарти про Діану Шуригіну.
Українські «мемороби»: нові погляди на літературу
Останнім часом серед української аудиторії набирає популярність група «Файні меми про українську літературу». Зараз там більше 100 тисяч підписників. Група взяла за основу слоган «Відроджуємо українську літературу».
«Творці – я та моя дівчина, – розповідає один із творців, підписаний псевдонімом Judas Iscariote. – Ми студенти-першокурсники: я навчаюся на політолога, вона – на архітектора. Із літературою нас пов’язують лишь одинадцять років шкільної освіти та особиста зацікавленість. Меми створюємо в основному самі, також нам допомагає наша невеличка команда «меморобів» – мікс зі студентів та школярів із різніх куточків країни».
Хлопець розповідає, що приблизно в 2014 році вони зробили російськомовну групу мемів про світову літературу «Бездна книжного уюта». І якось присвятили один день творчості українських поетів і прозаїків. Творці спільноти були настільки приємно здивовані відгуками аудиторії, що вирішили заснувати окрему групу українських мемів. За словами героя, нова спільнота дуже швидко випередила «Бездну книжного уюта» за кількістю передплатників.
«Нашою метою та основною функцією, яку виконує паблік, є створення та розвиток самобутньої української мем-культури. Якщо ми робимо певний внесок в нашу історію, якого ще раніше не було, слід робити це, використовуючи українську мову. В іншому випадку, на мою думку, це виглядало б як інтерпретація з боку чужої культури, а не як якась діяльність від першої особи», – говорить JudasIscariote.
Новий вид мистецтва – бути чи не бути?
Меми народжуються в людському розумі, виходять на загальний огляд і назавжди залишаються у всесвітній павутині. Вони поширюються з неймовірною швидкістю і точно так само швидко зникають в небуття. Мода змінюється, з’являються нові тренди і захоплюють простір соціальних мереж. Меми – особлива історія цих трендів. Або ми поширюємо і копіюємо їх, або, за версією Річарда Докінза, вони копіюють самі себе.
«Безумовно, меми – це мистецтво, оскільки вони, як і будь-яке мистецтво, емоційно передають концентровані смисли. Це прихований і скромний спосіб самовираження (автори майже ніколи не називають свого імені). Меми – це зародки нової анонімної культури «іміджборд», і навіть в соціальних мережах вони зберігають свої основні риси», – стверджує Містер Кек.
Незалежно від того, будуть вивчати меми як окремий вид мистецтва чи ні, вони продовжують показувати людству фільми, спорт, музику та повсякденне життя зовсім з іншого боку. Хто знає, може, саме вони колись допоможуть звернути увагу і на проблеми нашого часу.
Світлана Моренець
За матеріалом “Накипіло”