Пандемії, війни та економічні кризи змушують людей все глибше занурюватися у сферу IT. Українське видання журналу Forbes пише, що українська IT-індустрія збільшила продажі минулого року на $400 млн, або ж на 5,8%, порівняно з мирним 2021-м. У розмові з Ostroh.info вебдизайнерка Ірина Кулик розповіла про те, чому українці тяжіють до закордонних ринків, штучний інтелект і різницю роботи в IT в Україні та Європі.
Ірина Кулик — випускниця Національного університету “Острозька академія” факультету романо-германських мов. Нині працює UX-дизайнеркою в англійській групі страхових компаній. UX-дизайнер – це людина, яка визначає досвід, через який користувач буде проходити, взаємодіючи з компанією, її послугами та продуктами. В цьому напрямку Ірина приблизно вже три роки. В Україні вона також працювала фрилансеркою, проте після початку повномасштабного вторгнення Ірина переїхала в Італію. Там вона продовжила працювати над проєктами українських компаній. Останні пів року Ірина працює як штатний дизайнер у Великобританії. Дівчина паралельно виконує різні дизайнерські роботи на волонтерських засадах для некомерційних організацій, які допомагають українським біженцям за кордоном.
— Візуальні комунікації мають вплив на соціум. Наприклад, є комунікаційна кампанія “Be Brave Like Ukraine”. Вона відома як в Україні, так і за її межами. На вашу думку, для чого вона була створена та наскільки був дієвий її вплив?
— Кейс “Be Brave Like Ukraine” був створений з ціллю привернути увагу світу до війни в Україні. Це спроба зробити з нашої боротьби та сміливості бренд. І, на мою думку, в нас це вийшло і вийшло доволі якісно та ефективно. “Be brave Like Ukraine” в перші місяці (своєї реалізації – ред.) широко розповсюдився Європою та світом. Про українців говорили й говорять досі, саме як про сміливих і готових до кінця відстоювати свою свободу.
Після початку повномасштабного вторгнення минуло майже два роки, в інформаційному просторі з’явилися нові актуальні події й фокус Заходу змістився з України на інші міжнаціональні конфлікти. Проте, ефективність цієї кампанії, як особистого бренду українців, мав такий приголомшливий ефект на світове суспільство, в тому числі на Італію та Великобританію, що на Заході назавжди закріпився асоціативний ряд: Україна — українці — сміливість.
— Тепер подивімося на ситуацію під іншим боком: ми вже згадували всесвітньо відомий кейс “Be Brave Like Ukraine” від агенції “Banda”, а якщо відштовхуватися від останніх новин, то буквально в тому місяці українська агенція “Alty” здобула “Red dot Award 2023” за дизайн банківського застосунку GTBank. То чи можна сказати, що власне український дизайн ринок достатньо розвинений порівняно із закордонним ринком? Чи є він достатньо конкурентоспроможним?
— Абсолютно. Наш ринок UI/UX-дизайну є дуже розвиненим і конкурентоспроможним, як я вже казала раніше, через велику кількість висококваліфікованих спеціалістів. Проте, через нижчу оплату праці в порівнянні з закордонним ринком, присутній сильний відтік спеціалістів в європейські та американські компанії. Дуже багато передових агенцій по всьому світу мають у своєму штабі талановитих українських дизайнерів.
Також, через обвал економіки, українські компанії не мають можливості фінансувати нові масштабні дизайн-проєкти для своїх продуктів. Здобуття нагороди українською агенцією за дизайн для GTBank, великого африканського банку, є доказом того, що наш UI/UX ринок здатний насправді передові та прогресивні проєкти за умови хорошого фінансування та залучення іноземних клієнтів.
— Побутує думка, що закордонні ринки — це найкраще що є для українських веб- та UI/UX-дизайнерів, якщо брати до уваги оплату праці та вимоги. На вашу думку, наскільки українські UX-спеціалісти є популярними на закордонному дизайнерському ринку праці?
— Український ІТ-ринок гартує спеціалістів, як сталь. Через специфіку української економіки, компанії прагнуть наймати не вузькопрофільних спеціалістів, а майстрів на всі руки. Хто і дизайн крутий зробить, і код напише, і в кол-центрі на дзвінки відповість, і все це за зарплатню, як за одного робітника. Сфера UI/UX дизайну охоплює дуже багато профілів та напрямків, а в Україні, щоб бути успішним спеціалістом, тобі необхідно розбиратися по трохи у всьому. Тому наші дизайн-спеціалісти і є доволі популярними та конкурентоспроможними на закордонному ринку. Їх професійний рівень подекуди значно вищий за європейських та американських вебдизайнерів.
— Чи є українським дизайнерам чомусь повчитися в іноземних?
— Українським дизайнерам варто навчитися в іноземних вміння відстоювати своє право на гідну заробітну плату, яка б відповідала їх знанням та обовʼязкам. А також не брати на себе відповідальність та робочі задачі, які б виходили поза межі компетентності дизайнера, умов контракту, робочих годин тощо.
— Ви часто на цьому наголошуєте. Можливо, у вас був подібний досвід?
— Пів року назад мене запросили на співбесіду в одну українську компанію на позицію UI/UX дизайнера, проте в процесі співбесіди мені ставили запитання зі сфери бізнес-аналітики, маркетингу, кодингу, проєкт-менеджменту — тобто тих речей, які абсолютно не входять в обовʼязки вебдизайнера і які повинні виконувати окремі спеціалісти. І, як я вже казала, це дуже поширене явище в Україні, брати на одну посаду за одну зарплатню людину, яка б виконувала обовʼязки 5 різних спеціалістів. В кінці співбесіди я вказала на це, що я, як UI/UX дизайнер не спеціалізуюся, наприклад, в аналітиці ринку конкурентів (в контексті бізнесу, фінансів і т.д.), бо за це відповідає бізнес-аналітик, а не дизайнер. Звісно, цю співбесіду я не пройшла :)
— Чи мало повномасштабне вторгнення в Україні вплив на роботу у сфері дизайну закордоном і який саме?
— Повномасштабне вторгнення дуже негативно вплинула на весь світовий IT-ринок. Не встиг він оговтатися від економічних наслідків ковіду, як зʼявилася нова світова криза, що, закономірно, має вплив і на сферу IT. Порівняно з ситуацією три роки назад, зараз дизайнеру, неважливо українець це чи ні, в рази важче знайти роботу в Європі чи США, як і будь-якому іншому IT-спеціалісту. Мені здається, що саме ШІ поступово стає тим рятівним кругом для сфери ІТ, який може створити нові робочі місця та залучити в ринок більше інвестицій.
— Але чи не складається враження, що саме ці події (COVID-19, а тепер і повномасштабне вторгнення) і дали поштовх для такої масової цифровізації світу й України зокрема?
— Звісно, це дало поштовх глобальній диджиталізації. З кожним роком все більше людей ідуть в ІТ з декількох причин. По-перше, це прибуткова сфера. По-друге, є можливість працювати дистанційно, що було зручно під час ковіду і під час війни.
Тому, навіть якщо ти знаходишся в країні, в якій економіка в занепаді через війну, ти можеш працювати в іноземній компанії. І, в результаті — отримувати зарплатню тієї країни, економіка якої значно менше або взагалі не страждала через воєнний конфлікт. Суть кризи на ІТ-ринку в останні роки полягає в тому, що через загальну світову кризу фінансування ІТ-сектору знизилося, що призвело навіть до низки скорочень, але айтівців стає все більше. Є нестача робочих місць. Всі пробують йти в ІТ з інших професій, котрі більше постраждали від економічної. кризи, але ринок ІТ не встигає за попитом.
— Зараз багато говорять про те, що велика кількість професій зараз під загрозою зникнення через стрімкий розвиток ШІ. Чи існує така ж загроза для вебдизайнерів?
— Усі креативні сфери, чи то вебдизайн, чи то музичний продакшн, першими потрапили під прямий вплив інструментів ШІ, проте, на мою думку, підстав для занепокоєння щодо можливої загрози зникнення цілих професій немає (принаймні поки що). Дискусії щодо користі чи загрози штучного інтелекту велися задовго до його появи в широкому користуванні, і найголовнішим занепокоєнням, після мракобісся ,типу поневолення світу машинами, було ґрунтовне та закономірне занепокоєння щодо скорочення робочих місць.
Розробка будь-якого ІТ продукту містить дизайн інтерфейсу, адже саме завдяки йому користувач взаємодіє з продуктом. Поміж численних факторів успішного інтерфейсу є фактори інтуїтивності дизайну та його естетичної привабливості. Інтуїтивний дизайн — це той дизайн, яким людина розуміє як користуватися, спираючись на досвід користування іншими програмами, додатками чи вебсайтами.
Ці речі є виключно субʼєктивними. Їх не можна вивести математичною формулою, а тому ШІ, який працює саме завдяки математичним формулам, не здатен сказати, чи є конкретний вебдизайн привабливим та інтуїтивно зрозумілим людині.
ШІ справді є чудовим інструментом, який значно спростив та пришвидшив процес вебдизайну. Я це відчула на собі, адже активно використовую такі ШІ-інструменти, як ChatGPT та MidJourney в роботі. Проте ШІ не здатний, принаймні точно не буде здатний в найближчі роки, замінити ті етапи робочого процесу, які містять емпіричність, субʼєктивність, постановку та оцінювання бізнес- і дизайн-задач.
Зараз ШІ інструменти набувають форми co-pilot – буквальний переклад «другий пілот», тобто той, хто працює разом зі спеціалістом і допомагає йому, а не замість спеціаліста, тому скорочень робочих місць через ШІ немає.
Таїсія Савош