Екологія, сортування і гроші: як збираються втілювати план з управління відходами в Острозі?
На початку листопада Острозька громада перемогла у конкурсі від екологічного обʼєднання «Еколтава» за підтримки USAID «Говерла».
Еколтава — проєкт, який ставить за мету допомогти громадам запроваджувати екологічні рішення та ставати «природоорієнтованими».
А перемога Острожчини у конкурсі повинна допомогти громаді почати по-новому поводитися з відходами.
У чому полягав конкурс?
У липні 2023 року став чинним Закон України «Про управління відходами». Його мета — запровадити в Україні європейські стандарти поводження зі сміттям. Наприклад, вводити роздільне збирання, сортувати його, вивозити на спеціалізовані контрольовані полігони.
Конкурс «Підтримка реалізації системи управління відходами на місцевому рівні» повинен допомогти громадам, у тому числі Острозькій, дотримуватися закону і розробити відповідний план.
Участь у відборі взяли 65 громад. За мотивацією і аналізом складу відходів за минулий рік, організація відібрала 4 найкращі. До них, окрім Острозької, увійшли також Здолбунівська, Володимир-Волинська та Миргородська.
Коли і як почнуть реалізовувати екологічний план?
В Острозькій міській раді кажуть, що зможуть почати втілювати місцевий план тільки після того, коли буде затверджений національний та регіональний. Це має відбутися вже у 2024 році. Але зазначають, що розповідати містянам про те, як поводитися зі сміттям, планують уже зараз.
«Еколтава обіцяє надати нам контейнери для роздільного збирання, які ми плануємо ставити в навчальних закладах, щоб уже навчати дітей роздільному збиранню. Розпочалося навчання у Школі муніципального менеджменту відходів. Треба людям роз’яснювати, чому це важливо, доносити, що це необхідно», – розповідає голова інспекції з благоустрою управління містобудування архітектури житлово-комунального господарства та землекористування виконкому Острозької міської ради Катерина Хлівка.
Займатися втіленням плану в життя буде управління містобудування архітектури житлово-комунального господарства міськради, а також комунальні підприємства — «Водоканал», «Вегаплюс», «Відродження». Катерина Хлівка додає, що за потреби залучатимуть і інших фахівців.
“Зараз рада збирає інформацію, що стосується відходів: які є комунальні підприємства, які технічні засоби, щоб мати розуміння, як нам іти в правильному напрямку. Раніше велика кількість відходів йшла на полігони, а потрібно запроваджувати роздільне збирання сміття: пластик, папір, картон, скло. Дуже важливо також відділяти небезпечні відходи від безпечних”, — каже чиновниця.
Скільки може коштувати громаді сортування і переробка?
Інженер-еколог Віктор Гуденець розповідає, що сортування відходів на місцевому рівні — доволі витратний процес. Але все залежить від кількості населення в громаді. Чим більше людей, тим більше потрібно контейнерів для сміття та пунктів приймання відходів, а відповідно — грошей.
“Якщо ми беремо невелику громаду, для початку потрібні десятки тисяч гривень. Коли велика — від тридцяти тисяч людей, то вже можна вести розмову про сортувальну лінію для роздільного збирання і говорити про мільйони гривень. Якщо ми беремо село, то це пункт приймання відходів або спільні компостери, куди люди зможуть поміщати свої відходи, і невеличке місце для приймання небезпечних відходів. Контейнери можуть бути невеликі — 120 літрів і кошувати 1200 гривень, а можуть можуть бути більші — це ще дорожче”, — пояснює експерт.
Віктор Гуденець додає, що за законом про управління відходами, платити за переробку сміття повинні самі утворювачі, тобто місцеві жителі. Але весь потрібний сервіс для цього має профінансувати громада. Або з державною підтримкою, або з міського бюджету чи грантових коштів.
“Є декілька джерел фінансування. Одне з них — державний бюджет. Зараз з цим гірше, адже основні кошти йдуть на базові соціальні виплати та військове забезпечення. Програми, які передбачали державну підтримку або призупинені, або відкладені. Друга — інвестиція громад на місці. Якщо є платники податків та надходження коштів у місцевий бюджет, громада може фінансувати все самостійно. Якщо цього немає, то вихід — грантові програми. Але тоді потрібно відповідати їхнім вимогам: підтримувати базову чистоту в місті та проводити певні заходи з самого початку”, — каже Віктор Гуденець.
На думку еколога, більшість людей готові переходити на нові методи управління відходами, якщо їм нададуть для цього якісний сервіс. Але завжди лишатиметься частина, яка не зможе платити за утилізацію і переробку.
“Якійсь частині людей, умовно 30%, буде потрібен адміністративний примус і маркетингова робота. І якась частина — 10-20% або не мають зайвих коштів, або принципово не будуть платити за відходи. А є активні споживачі, які платитимуть у будь-якому разі.
Серед прикладів невеликих громад, де це працює — Пирятинська, Новооржицька, Гребінківська у Полтавській області. Проект «Чисто Вишгород», де впроваджувалось роздільне збирання за підтримки транснаціональних виробників. У Вінницькій області низка громад. Луцьк працює і самостійно зараз, і з залученням різного типу допомог”, — розповідає експерт.
Дмитро Гнатюк
