Повномасштабна війна внесла масштабні корективи у сферу культури і туризму. Зокрема, у роботу острозьких музеїв.
Всього в Острозі таких чотири: Краєзнавчий музей, Музей книги та друкарства, історії Острозької академії та Музей нумізматики. Екскурсії ж містом проводить Туристично-інформаційний центр.
ТІЦ Острог
Туристично-інформаційний влаштовував екскурсії для внутрішньо переміщених осіб ще з початку великої війни. Організаторка туристичних екскурсій Мирослава Садовець каже, що безкоштовним також зробили огляд визначних місць для військових.
“Почалася війна, люди перестали подорожувати, бо це вже не було головним пріоритетом. Але з іншої сторони, у нашому місті з’явилося дуже багато внутрішньо переміщених осіб, які хотіли дізнатися про місто більше. Ми працювали з ними та військовими, проводячи для них безкоштовні оглядові екскурсії”, — розповідає Мирослава Садовець.
Згодом, за словами організаторки, ВПО вивчили місто, тому запитів на екскурсії стало менше. Розповідає, що окрім жителів з сусідніх областей, подивитися на острозькі пам’ятки приїжджають люди з Києва, Вінниці, Ужгорода і навіть з Херсону.
“У двадцятих числах березня запланували екскурсію люди, що живуть недалеко від Авдіївки. І я кожного дня спілкуюся з цією жіночкою по телефону щодо екскурсії. Вона мені розповідає про обстріли в місті. Тобто, люди і в таких умовах все ж намагаються жити, пізнавати Україну”, — каже Мирослава.
Через соц.мережі центру про Острог дізнаються і з-за кордону. Сюди приїздили туристи з Польщі, Чехії, Німеччини, США та делегації з міст-побратимів Острога.
“Влітку на День незалежності США тут був американець Бенджамін Стюарт зі штату Огайо. Пам’ятаю, до війни ще була історія про те, що сюди приїжджав якийсь шейх, але я тоді ще тут не працювала. Найбільше з памʼяток, якими проводимо екскурсії, люди люблять саме Замкову гору. Це візитка Острога і всі там обов’язково мають сфотографуватися”, — розповідає дівчина.
Вже після початку повномасштабного вторгнення центр створив “Школу туристичного волонтерства”. У ній школярі мають змогу дізнаватися історію міста, вчаться і проводять для жителів тематичні екскурсії.
“Це було важко, адже ніхто ще не робив такого з дітьми шостих-восьмих класів. У нас не було фінансування, але з призами в конкурсах допомагав Відділ культури і туризму виконкому Острозької міськради. 2023 рік був роком застою. Люди все ж трохи втомилися. Але зараз знову починається новий туристичний сезон, і вони хочуть знову відвідувати місто”, — ділиться спостереженнями дівчина.
Краєзнавчий музей
Краєзнавчий музей закрили для відвідувачів одразу після початку повномасштабного вторгнення. Старша наукова співробітниця історико-художнього відділу музею Тетяна Лободовська розповідає, що в той час не припиняли отримувати запитання про те, коли відновлять роботу. Додає, що працівники почали знімати найцінніші експонати з колишніх місць та переміщати їх до музейного сховища. Далі почався процес оцифрування експонатів, щоб дати відвідувачам можливість подивитися на них онлайн.
“Наші статутні обов’язки диктують, що найголовніше — це збереження експонатів та матеріальної спадщини. Але ніхто ще не був готовий до такого, не знав механізмів: що і як робити. Тому ми всі прийшли сюди, понад годину сиділи і просто чекали. Тоді на місці з керівництвом вже приймали ситуативні рішення. А згодом з допомогою грантів поступово зібрали повний набір техніки для оцифрування. Це був дуже цікавий і захоплюючий процес”, — розповідає Тетяна Лободовська.
У 2022 році музей брав участь в кількох грантових програмах Німеччини, Швейцарії, Великобританії. Найчастіше установу підтримували генераторами, системами захисту, камерами та пакувальними матеріалами для експонатів.
“Коли цивілізована спільнота розуміє, що наше українське надбання – це частинка європейської спадщини, то теж хоче допомогти. Тому ми мали кілька дуже класних позитивних історій співпраці з міжнародними донорами. Можливостей відкрилося безліч”, — говорить Тетяна Лободовська.
За цей час у музеї провели низку форумів, зокрема на військову тематику. Проводили виставку, де показували уламки ракет, відпрацьовані снаряди, сувеніри від Укрпошти. Це все — подарунки музею від людей. Також організовували благодійні заходи, зокрема арт-бранч біля Острозького замку.
“Ще на моїй пам’яті під час екскурсії сталося освідчення. Це така дуже цікава, ніжна і трепетна історія. В мене було завдання підвести наречену до певної точки і зробити так, щоб вона не помітила, що її майбутній наречений готується зробити пропозицію. І тоді все сталося”, — згадує музейниця.
Фото: фейсбук-сторінка Острозького замку – Державного історико-культурного заповідника м. Острог
До острозького музею приїжджали гості з Дніпра, Харкова та Миколаєва. Були й відвідувачі з Маріуполя, які зараз живуть у Рівному. У музеї також бували іноземці — волонтери та делегації, які їхали на Хмельницьку й Рівненську атомні станції. Для переселенців та військових екскурсія замком безкоштовна.
“В листопаді минулого року під Авдіївкою загинув наш водій, який працював тут п’ятнадцять років. Ніби рік пройшов, але це все ще жива рана для нас. Вже більше півтора року нас захищає наш старший науковий співробітник Богдан Шляхов. Теж сумуємо і за можливості якось локально допомагаємо, завжди на зв’язку і неймовірно чекаємо, коли все закінчиться”, — ділиться старша наукова працівниця.
Тетяна каже, що надалі планують розширювати поле діяльності і влаштовувати в музеї більше ініціатив, зустрічей та заходів, щоб стати культурним простором.
“Насправді, коли почалася війна, це нас наштовхнуло на думку, що ми не абсолютно проста лише музейна установа, яка надає класичні сталі послуги. Ми можемо бути дечим більшим — так званим культурним хабом, простором, відкритим для будь-яких класних ініціатив у плані культури, освіти, комбінації різних галузей”, — говорить жінка.
Музей нумізматики
Станом на зараз експозиція, яку називають Музеєм нумізматики, досі згорнута. Тетяна Лободовська каже, що її таки планують відновити, але вже в іншому форматі та місці.
“Зараз шукають оптимальні рішення, як її відновити знову. Але зважаючи на нові тенденції, на нові запити аудиторії, нові підходи до роботи з аудиторією. Так само з експонатами. Тому планується, що ось уже перед літом, в останні місяці весни Музей нумізматики буде частиною музею історії замку князів Острозьких. І для нього буде тут спеціальна зала”, — пояснює старша наукова працівниця історико-художнього відділу Краєзнавчого музею.
Музей книги та друкарства
Музей книги та друкарства не працював перші пів року після початку повномасштабної війни. Найцінніші експонати демонтували, згорнули та вивезли в музейні фонди і фондосховища. Після відкриття ж кількість відвідувачів зменшилася.
“Приблизно за рік великих виставок було п’ять-шість і дві-три маленьких. Якщо робиться виставка, то вона в нас мінімум на місяць. А ще нам потрібно десь два тижні, щоб її зібрати і розібрати”, — ділиться бібліотекарка Олена Ламах.
Але, за словами Олени, у 2024 вже провели дві екскурсії для військових, які приїхали в Нетішин на психологічну реабілітацію. Також почали влаштовувати в музеї зустрічі з журналістами, письменниками, волонтерами.
“Волонтери до нас дуже часто приїжджають. Зустрічі влаштовує Район Острог. Буквально три тижні тому Острозька школа мистецтв робила тут величезний масовий захід, де були залучені музиканти. Він був присвячений старовинній українській музиці і як вона зараз поєднується з сучасністю”, — згадує Олена.
Серед відвідувачів музею були жителі Енергодару, Сум, Одеси, Полтави. Раніше, каже бібліотекарка, сюди приїздили й іноземці. Тепертут проводять аукціони для збору коштів на ЗСУ, тому запрошують сюди й благодійників та меценатів. Вони також іноді дарують музею експонати, як подарунки.
“Виручену з аукціону суму ми ділимо навпіл. Частина залишається в музеї, бо за неї ми купуємо нові експонати, а другу частину віддаємо на ЗСУ. Більшість з другої частини суми передаємо нашій місцевій волонтерці Лізі Аршиновій та іншим хлопцям, які пов’язані з музеями і зараз воюють”, — каже працівниця.
Музей історії Острозької академії
Музей історії Острозької академії з початку великої війни не працював лише місяць. Його директорка Анастасія Хеленюк розповіла, що ще перед початком вторгнення працівники підготували пакувальні матеріали, необхідне обладнання, склали першочерговий план евакуації та список експонатів, які потрібно сховати найпершими.
“У нашій підземній мистецькій галереї в той час стояла велика експозиція трипільської культури на чотири зали. Галерея почала виконувати функції укриття, у якому стали ховатися люди. І, відповідно, нам треба було дуже швидко демонтувати експозицію, сховати експонати, безпечно їх перенести. Ми працювали не з одиницями, з десятками предметів і дуже цінних артефактів. І це був дуже емоційний момент”, — розповідає директорка.
Першочергово демонтували колекцію стародруків, рідкісних книг і мистецькі колекції. Щоб повністю захистити експонати, музей вирішив їх оцифрувати. Станом на зараз таких 108. Здійснити це музею ОА допоміг виграний грант.
“Це було три мистецьких колекції скульптури Віталія Пилипенка, скульптури Петра Кравченка і 76 робіт Володимира Овсійчука. Це була досить складна і важлива робота, бо оцифрування музейних колекцій – це не просто пофотографувати предмет. Потрібне професійне обладнання і професійні люди. Колекції тепер розміщені на сайті музею і продовжують знайомити людей з цими експонатами через онлайн-галереї”, — каже Анастасія.
Початок оцифрування у 2022 році саме збігався з масштабними ракетними обстрілами України і відключеннями електроенергії. Тому працівники музею змушені були підлаштовуватися під обставини і години появи світла.
“Наші працівники приходили на роботу на сьому ранку для того, щоб встигнути три години оцифрувати до десятої. Потім в нас не було електроенергії, а потім вона там вмикалася десь о третій і до шостої. І вони знову старалися за цей час встигнути оцифрувати. То оце був такий виклик, бо холодно, некомфортно, купа різних речей”, — додає директорка.
Коли навчальний процес в академії відновився, галерея у підземеллях музею почала виконувати функцію укриття. Згодом у підземеллях почали проводити лекції, виставки, квести та зустрічі з культурними діячами. Тут з’явилися й прапори, підписані для ОА військовими, зокрема Валерієм Залужним.
“Ми дуже хочемо хоча би в якомусь форматі повернутися до нашої акції «Ніч у музеї», яку проводили в підземеллях щороку. Це була улюблена подія студентів. Розуміючи, що не можна поставити оригінали експонатів у підземеллях, ми почали робити там фотовиставки. Наприклад, робіт студента Острозької академії Дмитра Козацького, який разом з побратимами боронив Азовсталь. Ще молодий свого часу Макс Кідрук, коли його мало хто знав, теж представляв тут свою творчість”, — згадує Анастасія.
За словами директорки, відвідування музею дає змогу дізнатися більше про історію країни та знайти свою ідентичність. Також порефлексувати щодо теперішньої війни з росією і знайти відповіді на свої запитання про неї.
“Багато людей, приїжджаючи в Острог, найбільше цікавляться підземеллями. Але, проходячи весь маршрут, люди розуміють наскільки широкий контекст, яка багата наша українська культура і яке місце в ній посідає Острозька академія. Люди почали цікавитися музеєм, люди стали себе самі запитувати «Хто ми є? Чому ми воюємо? Чому нас хочуть загарбати? Чому сусід наш – це не ми? А які ми?. Я впевнена, це дуже хороший знак”, — каже Анастасія Хеленюк.
Юлія Шмулик