За 9 місяців 2023 року бюджет Острога поповнився на 18 мільйонів 847 тисяч гривень завдяки військовому ПДФО. Це 18% від загальної суми міського бюджету.
ПДФО у цьому випадку — податок на доходи фізичних осіб, який сплачують військовослужбовці. Але вже із жовтня уряд може забрати у місцевих бюджетів ці надходження.
Ostroh.info дізнавалося, чи спрямовує Острозька міська рада ці кошти на допомогу військовим і що втратить місто, якщо перестане їх отримувати.
«Острозький спротив» і забезпечення добровольців
На наш запит в Острозькій міській раді відповіли, що за рахунок ПДФО готують мобілізованих на службу, виконують роботу з оборони та забезпечують призов містян. Також за них фінансують програму “Острозький спротив”. На це за 7 місяців 2023 року виділили 4 мільйони 430 тисяч гривень. 2 мільйони 410 тисяч на ті ж потреби передали іншим громадам Рівненської області.
Як розповідає секретар Острозької міської ради Тарас Хмарук, у межах програми “Острозький спротив”, здебільшого, фінансували місцеві підрозділи добровольчих формувань. Кошти спрямовували військовим, які стояли на блокпостах, патрулювали населені пункти громади, зброярні, інфраструктурні об’єкти.
“Для таких підрозділів територіальна громада може закуповувати взуття, шеврони, проводити навчання, умовний якийсь транспорт, щоб пересуватися хлопцям і дівчатам. У цьому новому році точно виділялися кошти на форму, на паливно-мастильні матеріали. Ми це все закупили і воно залишається.
Зараз у нас блокпостів немає, та формування територіальної оборони залишаються. Дехто з цих військових їздить на фронт, але зберігаються причини нести службу в підрозділах ТрO”,
— запевняє Тарас Хмарук.
Керівник Добровольчого формування Острозької територіальної громади Андрій Вершинін каже, що потреба забезпечувати тероборону є. І якщо закупленою амуніцією не користуватимуться зараз, її можна зберегти або віддати на передову.
“Ми закуповуємо, наприклад, зимові куртки, бронежилети, каски, медичні аптечки. А Білорусь хтось у нас відміняв на кордоні? Ми готуємося до всього. Бронежилети ж нікуди не дінуться, якщо їх закупити. У разі чого, можна на війська відправити.
Що можемо, зберігаємо в бюджеті, а що вже неможливо не придбати — купуємо. Тільки самі бронежилети коштують 2 мільйони гривень. Я даю заявку на замовлення і мені кажуть, на яку суму можемо закупити, а на яку не можемо”,
— розповідає Андрій Вершинін.
Звернення військових частин і втрати бюджету
За словами заступниці міського голови Ольги Логвін, на замовлення військових частин міська рада станом на сьогодні вже виділила 263,3 тисячі гривень (ОНОВЛЕНО: Ольга Логвін в повторному коментарі уточнила, що сума складає 3 мільйони 263, 3 тисячі гривень). Острозьких військових за рахунок ПДФО підтримують лише в такий спосіб.
Як розповідає заступниця мера, іншою частиною податку також допомагають сім’ям загиблих та поранених, здійснюють поховання військових. За особистими ж зверненнями бійців ЗСУ, здебільшого, допомагають лише волонтери.
“Військові частини пишуть листи із чітким списком, що їм потрібно і ми тоді виділяємо на це кошти під програму. Але ж вони ще спрямовуються на допомогу сім’ям загиблих, поранених, на поховання військових.
Військовий служить, а тут живе його дружина, дитина ходить у школу, тобто кошти з податку виділяються також на підтримання життєдіяльності громади.
Але допомога постійно йде, наприклад, від наших міст-партнерів, громадські проєкти, працівники міської ради допомагають власним коштом. Дуже багато малюнків діти намалювали, дівчата готували різні смаколики, пальне для автомобілів купується. Волонтери багато допомагають”,
— каже Ольга Логвін.
Чиновниця пояснює, що за умови вилучення ПДФО, втрати бюджету Острога в четвертому кварталі цього року будуть більше 8 мільйонів грн. Але каже, що потреби міста зможуть забезпечувати за рахунок інших податків.
“Якщо у нас заберуть частку військового ПДФО з бюджету, то залишаться податки інших фізичних осіб, які працюють у громаді. А якщо ці кошти залишатимуться в державі і за них буде виготовлятися зброя для наших військових, то ми будемо раді”, — коментує заступниця міського голови.
Що кажуть волонтери?
Волонтерка Єлизавета Аршинова ділиться, що постійно отримує звернення про допомогу від родичів, друзів, дружин військових з Острога та іноді від самих бійців. Вона каже, що міська влада не сприяє їй у зборі коштів і передачі допомоги.
“Міська рада ніяк не допомагала нам, навіть на інформаційному фронті. Ми від початку проговорювали в усіх соц. мережах, що не співпрацюємо з ними. За весь період я вже зібрала в цілому десь біля 1,5 мільйона. Хоча, навіть і не скажу, може перевалило вже.
Якщо про авто говорити, то військові зверталися декілька разів особисто. Ми брали у них документ про потребу, знайомий шукав авто за межами країни і привозив. Деякі ми купували, бо мали гроші і хороші варіанти, а вже після того шукали кому передати”,
— розповідає волонтерка.
Тетяна Климчук — волонтерка і громадська активістка, разом із тіткою та братом за пів року зібрали 500 тисяч гривень для військових. Зараз на фронті перебувають її батько та дядько. Тетяна каже, що від міської ради їм також не доходило жодної допомоги.
“Про яку допомогу тут можна казати, якщо бус, який передали поляки з міста Берунь для військових, вони “віддавали” більш ніж пів року. Зареєстрували на міську раду ще в жовтні-вересні, хоча якщо він іде на військові потреби його, реєструвати не треба. Цим займається сама військова частина.
Я дізналася про існування цього авто лише у березні. У мене тітка почала подавати запити від військових частин, від самих острожан-військових. Питання про передачу буса було на розгляді під час сесії аж у кінці травня. Але його так і не передали. Потім ми ще багато разів до них зверталися, підключили розслідувачів і тільки у червні дотиснули”,
— розповідає Тетяна Климчук.
Як контролювати, куди йдуть бюджетні кошти?
Регіональний аналітик Центру спільних дій Данило Ящук пояснює, що місцева влада може мати проблеми із передачею коштів на військові потреби через погано налагоджений механізм. А частину грошей, які передають на допомогу міжнародні партнери, має виділяти лише на цивільні потреби.
“За домовленостями із нашими союзниками, частина фінансів може використовуватися тільки на цивільні речі – зарплати лікарям, вчителям, облаштування інфраструктури міста, будівництво доріг – але аж ніяк не на потреби армії. А тому, навіть за бажання, спрямувати всі кошти для ЗСУ фізично неможливо. Ці обмеження варто доносити до людей, аби громадяни розуміли, що життя у тиловому регіоні має продовжуватися”,
— каже Данило Ящук.
Експерт додає, що найкраще рішення — публічно інформувати містян про основні витрати з бюджету. Якщо за частину коштів закупили обладнання для військових — повідомляти про це на сайті міської ради чи на сторінках у соц. мережах. Це допоможе громаді контролювати дії влади і хоча б частково запобігати корупції.
“До прикладу, Пустомитівська громада Львівської області на своїх сторінках активно публікує інформацію про роботу місцевих органів. Також приділяють значну увагу питанням допомоги військовим — що закупили, які збори відкрили, скільки змогли зібрати. Це гарний приклад публічної комунікації, адже жителі громади можуть відслідкувати, що чиновники виконують свої обов’язки і допомагають армії”,
— зазначає регіональний аналітик.