Річна каденція голови Братства спудеїв Мирослави Клічук закінчилася наприкінці лютого. Аби обрати нового очільника органу самоврядування в академії вчергове провели вибори. Цьогоріч на них прийшли 529 студентів університету (у 2016 – 709, у 2015 – 1022), що становить лише 27,5% від загальної кількості студентів, внесених до реєстру. Цікаво, проблема у студентах, чи у кандидатах?
Проте відповідно до положення про вибори до органу самоврядування, перемога надається кандидату, який набрав 50%+1 від кількості студентів, які прийшли на вибори, а отже від 529.
За результатами виборів з 53% голосів новим головою органу студентського самоврядування було обрано студента 4 курсу Економічного факультету Сергія Дороша.
Досвід організації загальноакадемічних та факультетських заходів за минулий рік: організатор флешмобу до Дня академії, редактор «Гуртом», студентський декан Економічного факультету.
Ми вирішили поспілкуватися з новообраним головою БС, аби дізнатися подробиці виборів та його короткострокові плани на посаді.
Як у тебе з’явилася ідея подати свою кандидатуру на посаду ГБС?
У мене є надихаючий приклад – це мій рідний старший брат Ігор Дорош, який був ГБС, здається у 2010 – 2011 роках. Ще поштовхом став момент, коли я здавав каденцію на факультеті й розумів, що буду сумувати за організацією заходів, колегіями, зустрічами.
Чи був ти впевнений у своїй перемозі?
Не було 100%-ї впевненості, проте ми-кандидати, про себе жартували: кожен з нас розказував, що переможе точно не він, щоб не здатися егоїстами.
Окрім жартів, чи були якісь домовленості між кандидатами?
Ні.
А як щодо неофіційної домовленості: виграєш ти, заступником буде В’ячеслав Бондар, виграє він – заступником будеш ти?
Я б не сказав, що це така серйозна домовленість. Я думаю, що заступником має бути та людина, якій ти довіряєш повністю. У В’ячеслава є свої амбіції, погляди і я знаю, що можу на нього покластися. А брати когось невідомого… Я знаю, що коли я скажу Бондарю – це буде зроблено.
А як же відкритий конкурс на посади БС?
Бондар все одно буде його проходити.
За кого ти голосував на цих виборах?
А можна не казати (посміхається)? Але якщо хочете знати, то за В’ячеслава Бондаря. Я не хотів, щоб це був егоїстичний крок.
Минулого року кандидати на посаду ГБС ще до обрання набирали свою команду. Цьогоріч кожен з кандидатів, зокрема й ти, наголошував на відкритому конкурсі. Чому?
Ми не вибираємо на посаду ГБС якогось монарха зі своєю командою, який приходять до влади і диктує свої правила. Створення відкритої команди означає, що не лише мої ініціативи, проекти, думки будуть крутитися у братстві, а приходитимуть нові ідеї. Своїй команді можна нав’язати все, що ти думаєш, набраній за конкурсом – ні. Я вже казав на ефірі Острадіо, що можна прийти на посаду ГБС зі своєю програмою і виконати її на 100%, але, не думаю, що це комусь сподобається. А можна виконати 20% програми, а решту – реалізувати ініціативи студентів. І якщо їм це буде вкайф – то буде вкайф усім. Я казав на дебатах, що хочу впровадити таку штуку як хакатон. Це зустріч, на яку може приходити будь-хто і казати, до прикладу, «я хочу, щоб цього року був Гальшкун («Пан Острозький» – авт.»), який вже декілька років не проводиться. Бо що це за дискримінація, чому дівчата виступають, а хлопці ні (жартує).
У своїй програмі ти зазначив, що плануєш сприяти підвищенню рівня авторитету БС. На якому рівні авторитет БС зараз? Чому?
Думаю, що зараз авторитет БС на достатньому рівні, але хочеться трохи вище. Можливо, не всі задоволені. Кажуть, що ми не до кінця реалізовуємо права студентів і ми – культмас, є такий стереотип. Я сподіваюся, що я його зможу розвіяти. Чому існує цей стереотип? Бо культурно-мистецькі заходи – це те, куди студенти можуть прийти, подивитися, відчути. Натомість погодження на факультетах, кафедрах, відстоювання якихось маленьких прав – цього не видно. Ніби ми це робимо вночі, тихенько і ніхто про це не знає. Студенти не цікавляться діяльністю БС, ви ж бачили, що на звіт братства прийшло близько 40 людей.
Як ти думаєш, на звіт твоєї команди прийде більше людей?
Будемо надіятися. Але говорячи про авторитет я мав на увазі, що треба співпрацювати з всеукраїнськими організаціями: Українською асоціацією студентів, Національним студентським союзом.
Чи є нині проблеми в академії, з якими не впоралася попередня команда на чолі з Мирославою Клічук?
Я думаю, що Мирослава Клічук намагалася все роботи так, як вона це бачила. І сказати, що є якісь цілісні проблеми… поживемо – побачимо. Зараз недоопрацювань я не бачу. Ще коли я був студдеканом, ми з нею обговорювали одну ідею: думали взяти короткі інтерв’ю у голів братства до 20-річчя БС. Можливо, я навіть влаштую з’їзд голів, де ми обговоримо: яким братство було тоді, в 97, й яким є зараз.
Якими будуть твої перші три кроки на посаді?
Зібрати студдеканів, аби вони допомогли пошири інформацію серед студентів про набір в команду, друге – безпосередньо набір. І думаю, що третім кроком буде допомога з Шевченківськими днями.
Ти пропонуєш таке нововведення, як створення відділу з питань якості вищої освіти. Чим цей відділ буде займатися?
Метою створення цього відділу не є оцінка якості освіти. Ми будемо вишукувати якісь конфлікти, проблеми. До прикладу, студенти бачать, що викладач запізнюється часто на пари, і їм це не подобається. Або викладачеві не подобається, що студенти масово не ходять до нього на пари. Ось це ми збираємося вирішувати. Цей відділ буде співпрацювати з Об’єднанням експертів з питань вищої освіти. Детальніше – розповім, коли створимо.
Останнє оновлення на сайті «Братства спудеїв» було зроблено у листопаді минулого року. Плануєш щось змінювати?
Так, одразу знайду людину в інформаційний відділ, яка буде займатися сайтом. Хочу, щоб він був живий. Вчора ще бачив twitter братства, думаю, треба й ним зайнятися. У планах – створити Instagram БС.
Якщо сайт не працював, то, можливо, недоліки в роботі попередньої команди все ж були?
Так, була проблема з інформативністю. Вона є насправді завжди. Вона була в мене на факультеті, коли я був студдеканом. Інформативність – це дуже тонка справа, треба вміти людям подати інформацію, зацікавити.
Якщо студенти мають бажання запросити певну особистість в академію, до прикладу, журналісти хочуть майстер-клас з розслідувальної журналістики від Мустафи Наєма, проте не знають, як це зробити. Чи можуть вони звернутися з таким проханням до тебе?
Я думаю, що разом спільними зусиллями можна якось це зробити. Якщо це їхня ініціатива – то братство буде їм допомагати й організовувати це. Так, можливо, це буде трохи складно, але будемо намагатися зробити все.
У першому пункті твоєї програми сказано, що ти забезпечуватимеш реалізацію прав студентів. Яких саме?
Це, скажемо так, загальний пункт. Є статут братства, є порядок внутрішнього розпорядку. І якщо студент розуміє, що порушено його права з цих положень, і якщо це буде юридично правильно – то будемо відстоювати.
Щодо заборони студенткам (дівчатам – авт.) палити. Стаття 24 Конституції України говорить, що не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками статі. Що робити в такому випадку з правами?
Наша людина вільна і може робити все, що завгодно. Але у внутрішньому розпорядку академії написано, що студенти не мають права палити на території академії. Тому у нас є місце для паління біля академії, де це дозволено.
Але дозволено тільки хлопцям. Думаєте ви щось з цим робити, чи ні?
Дуже складно зараз щось сказати. Я розумів той нюанс, що так, людина вільна, але розуміння того, що ми хочемо здорову націю, це перше. За моїм вихованням дівчина – це майбутня мати, і вона не повинна казати: «Я хочу лише палити»
Але недивлячись на твоє бачення є Конституція України, яка каже, що це незаконно.
Я думаю, що час покаже. Можливо, ми дійдемо компромісу. Якщо буде велика проблема з цим, і дівчата казатимуть: «Ми хочемо палити і це наша ціль в житті».
Не ціль в житті, а конституційне право.
Окей, конституційне право. Тоді ми будемо це якось змінювати. Але я все одно думаю, що якщо хтось з адміністрації бачитиме, як палить дівчина, він не матиме права сказати «викинь», але все одно їй скаже, що це некрасиво.
Ольга Кириленко
Фото надане Сергієм Дорошем