Мирослава Клічук – голова Братства спудеїв, яку обрали у 2016 році. Повноваження дівчина передасть наступного тижня під час інавгурації нового керівника БС. Ще на своїх передвиборчих дебатах Мирослава розповідала, що самоврядування – це не голова братства, це не колегія братства, а це кожен студент, який може організувати своє життя так, як хоче. Чи не змінилася її думка після завершення каденції? Які проблеми помітила Мирослава та що може порадити наступникам?
Минув рік твоєї каденції. З якими надіями ти сюди йшла і чи пішла б ще раз? Чому так чи чому ні?
Хочу сказати, що цей рік роботи в студентському самоврядуванні дозволив мені набути дуже багато життєвого досвіду, тому я ні краплі не шкодую. Звичайно, були перемоги, але були і труднощі, невдачі, не все завжди вдавалося, але мені здається, що така робота недаремна, адже дозволяє працювати для студентів, допомагати їм реалізовувати свої права. У певній мірі вона дозволяє реалізуватися, знайти себе.
Які проблеми залишив тобі попередник?
Насправді, головна проблема, з якою я стикнулася в братстві, – фінансова, хоча варто сказати, що Михайло залишив початковий капітал – 1,5 тисячі гривень і робочу техніку. Ще одна проблема, яка виникла і в Михайла, і в мене – це плин кадрів. Наприклад, у моїй команді було чимало магістрів і вони знайшли роботу, покинули академію. Але воно і не дивно, тому що ті, хто йдуть працювати в студентське самоврядування, люди активні і непосидючі.
Що ти можеш сказати про співпрацю і з адміністрацією, і зі студентами? Бо відомо, що з ректоратом у вас були конфлікти.
Стосовно відносин з адміністрацією університету… Щодо конфлікту про підвищення оплати в гуртожитках, то відповім так: колегія братства, і зокрема студдекани висловили свою позицію з цього питання, і відповідь була однозначною. Усі виступили проти підвищення, тому ми це рішення і подали до ректорату. Після того в мене була розмова з Ігорем Демидовичем. Він сказав, що збере зустріч з кожним факультетом, де все обговорить, де сам, як він казав, пояснить студентам, в чому є причина підвищення оплати. Така зустріч була проведена, після цього студенти сказали, що погоджуються, але лише з вересня. Я скажу, що думка, яку я представляла була думкою усієї колегії. Те, що це, можливо, було сприйнято, як конкретно моя принципова позиція, ну це вже інша справа. Це була позиція кожного студдекана на той час, кожного студента, якого ми представляли. Ситуація з гуртожитками показала, що студентству з адміністрацією треба вести певний діалог.
Чи відчувала ти підтримку студентів?
Так. Проте, варто сказати, що якби студенти в деяких ситуаціях виступали більш єдиними, вони б могли досягти те, чого прагнуть. Звичайно, є питання компромісів, є питання домовленостей, але те що студенти повинні бути єдині в плані висловлення своєї думки, і донесенні своєї позиції, в тому числі і до адміністрації – це факт.
Якось тебе хотіли вигнати із зустрічі ректора зі студентами. Як ти це сприймала? Як вирішився конфлікт?
А це був конфлікт? Мені здається, що ні. Ігорю Демидовичу я відповіла, що як голова студентського братства я можу бути на всіх зустрічах ректора зі студентами, тому що дуже часто студенти можуть ставити питання, які вказують братству на конкретні проблеми. Те, що Ігор Демидович подумав, що мені достатньо однієї зустрічі, це вже інша справа. Моя позиція була принциповою, я залишилася, бо в цьому була потреба.
Сьогодні в академії існує такий собі трикутник: академія-братство-студенти. Яка у ньому атмосфера? Чи є реальні загрози для студентів, якщо вони почнуть активніше виражати свою позицію?
Зі свого прикладу скажу, що в ситуації з гуртожитками я виступала досить активно і принципово, але щоб я відчувала певний тиск на собі з боку адміністрації – не скажу. Якщо студенти бояться активніше виражати свою позицію, то не думаю, що їм щось загрожує. Швидше, існує боязнь студентів, що ці загрози можуть бути. Студенти, які є активом братства – це люди, які допомагають іншим у реалізації їх прав, але вони такі ж студенти, як і всі інші. Проте актив студентського самоврядування теж повинен відчувати, що студенти, які просять про реалізацію свого права, які звертаються з певними проблемами до братства, завтра зможуть не боячись сказати: «так, я маю право, яке не реалізував» і чітко висловлюватимуть свою позицію.
Ти, здається, на дебатах говорила, що багато студентів вважають, що братство – це культмасовий орган.
Братство – це орган студентського самоврядування у всіх сферах: культурній, науковій, спортивній, побутовій. І саме на цьому я постійно наголошую. Студенти повинні розуміти, на що в першу чергу спрямована діяльність самоврядування – захист їх прав та інтересів. Звичайно, у культурній сфері братству звично працювати, тому що в плані навчання для них умови створює передусім академія, а для організації дозвілля більше ініціативи виходить від студентів. Однак братство має бути активним і у сфері освіти. Для прикладу, до нас зверталися представники інших вузів, цікавилися нашою практикою вибору дисциплін. Насправді, це питання, яке по інших закладах піднімають органи студентського самоврядування. І ось в таких сферах самоврядування має бути першим. Звичайно, у нас в академії є вчена рада, де розглядаються, з-поміж іншого, і питання якості освіти, а братство проводить опитування студентів з цього напрямку. Можливо, ця діяльність не настільки афішується, але в студентському самоврядуванні вона має займати належне місце. І це лише один з моментів. А є ще гуртожитки, переведення на державну форму навчання.
Ти ось згадала про предмети на вибір. І у нового голови Братства спудеїв у програмі прописано питання якості вищої освіти. Що ти знаєш про сьогоднішню ситуацію в академії і те, як її можна вирішити?
Над питаннями якості вищої освіти ми цього року працювали – готували один проект із студентом гуманітарного факультету. Наразі проект на стадії розробки, і я сподіваюся, що він буде впроваджений в академії. Також Братство спудеїв перевіряло наукову роботу і стан викладання професійно орієнтованих дисциплін на факультетах. Існують деякі проблеми з оцінюванням якості навчання: студенти не завжди оцінюють роботу викладання курсу після його завершення. Але ця процедура обов’язкова, адже викладач повинен бачити, що студента насправді цікавить і над чим йому ще варто попрацювати.
А були такі випадки, що до братства зверталися з тим, що викладачі неефективно викладали свій предмет? Якщо так, то як ви це вирішували?
Насправді, до братства безпосередньо з цим питанням не звертався ніхто. Проте стосовно цього явища у мене виникають певні асоціації з поняттям «латентна злочинність», тобто прихована. Так, студентам інколи щось не подобається, можливо, деякі проблеми і є, але студенти бояться щось сказати, бо не завжди вірять, що щось можна змінити.
Як ти думаєш, чи ефективне братство як орган в Острозькій академії? Чи, можливо, його треба замінити на профспілку?
На мою думку, профспілка – це не кращий варіант. У багатьох вузах від профспілки відмовляються. Я знаю, що Ігор Демидович був не проти створення такого органу в академії. Насправді, у профспілці один плюс – членські внески, якими вже безпосередньо можна розпоряджатися. Інша річ, що якщо утворюється студентська профспілка, то її керівник входить в загальноосвітню профспілку. Це вже не та незалежність, яка є в студентського самоврядування, яке може входити або може не входити до всеукраїнських організацій.
А як щодо проблем ефективності братства?
Проблема в тому, що немає такого чіткого усвідомлення, що таке Братство спудеїв. Ми уже немало говорили про те, що треба ввести факультативний курс у навчальну програму про студентське самоврядування або хоча б зробити пілотний проект для перших курсів, які б дізналися про свої права та інтереси і про те, як орган студентського самоврядування може допомогти їх реалізовувати. Введення такого курсу могло б підвищити бажання студентів розвивати самоврядування в тих напрямках, якими реально воно повинне займатися. Такий курс у свій час запровадив голова Братства Віктор Артеменко і це було дуже доречно (прим. інформацію надали після розмови). Взагалі про ефективність братства можуть говорити тільки ті, хто чітко усвідомлює, що таке студентське самоврядування і яка його основна мета. Також вважаю за необхідне розробити стратегію розвитку Братства спудеїв і сподіваюся, що цьогоріч новий голова Сергій зорганізує зустріч усіх попередніх керівників організації, збере студентський актив, і можна буде спільно подумати над напрямками розвитку.
Що впливало на твою політику в БС?
Те, що орган студентського самоврядування справді має бути незалежним. Це була моя принципова позиція, а відтак зарплати на своїй посаді я не отримувала.
А як тоді розглядати те, що братство бере гроші в академії на певні заходи?
Орган студентського самоврядування має бути незалежним. Проте чи може бути він фактично незалежним, коли фінансової незалежності як такої немає – це питання. Стосовно коштів, які Братство бере в академії, то Законом «Про вищу освіту» передбачено відсоток, який обов’язково академія виділяє на студентське самоврядування. Інша річ, наскільки в нас є реальні механізми ці гроші використовувати, оскільки вони знаходяться на рахунку академії. Загальна сума виділених коштів на самоврядування цього року становила приблизно 60 тисяч гривень. Фактично, більшість грошей ішла на відрядження студентів, а з того, що Братство реально за цей рік використовувало, це було по 1000 гривень на 5 факультетів, і ще невеликі суми на загальноакадемічні свята. Але проблема в тому, що механізму виділення коштів на окремі заходи не існує, а тому необхідно виписувати ці кошти як стипендії конкретним людям. Також ще проблема була в тому, що інколи ці кошти приходили лише через місяць, коли вони були потрібні післязавтра. Ми в грудні внесли зміни в статут громадської організації «Братство спудеїв Острозької академії», де прописали, що у зв’язку з реалізацією функції студентського самоврядування громадська організація має право використовувати кошти, передбачені Законом «Про вищу освіту». І тепер ось можна зараз звертатися до адміністрації, щоб ті кошти або їх частина, які справді виділені на орган студентського самоврядування, йшли на рахунок громадської організації, а студенти могли вільно їх використовувати.
А куди ідуть ті гроші, які ви не встигли використати за рік? Вони залишаються на балансі братства, чи їх академія потім використовує по-іншому?
Вони входять в загальний академічний кошторис. Тому академія їх може використати по інших напрямках, які є по основному фонду.
Розкажи про формування команди. Які можуть бути проблеми? Чи грає роль, з яких спеціальностей брати людей? Хто обов’язково повинен бути у братстві?
Як на мене, то обов’язково мають бути юрист і фінансист, тому що цього вимагає специфіка роботи. Щодо інших членів команди, то основну роль має відігравати не спеціальність, а зацікавленість людей. Стосовно проблем, як я уже й казала, це може бути плин кадрів. Проблема є також із постійними змінами студдеканів. Було б добре, якби вибори на факультетах були одночасно.
Чи вважаєш ти, що року достатньо для каденції голови Братства спудеїв, щоб зробити те, що хочеш?
Колись каденція була кілька років. За рік ти набуваєш досвіду. На другий ти вже бачиш, що хотілося б зробити і орієнтуєшся, як краще це зробити. Я вважаю, що позитивно, коли людина 2 роки займає посаду, але при умові, що це відбувається за підтримки студентів.
Які проблеми невдовзі постануть перед новим головою Братства спудеїв? Як їх вирішити? І чого треба стерегтися?
Насамперед, організаційна частина: перереєстрація керівника громадської організації «Братство Спудеїв Острозької академії». Але для того, щоб полегшити цю роботу, наша команда вже підготувала належні документи. Також буде багато щоденної поточної роботи, яка не буде помітною для інших студентів, однак є не менш важливою. Щодо фінансової складової – то наразі юридично це питання теж вирішено, внесено зміни до Статуту, але, фактично, з ним ще варто буде попрацювати.
Є щось таке, що ти хотіла зробити, але не встигла?
У мене була ідея, але сподіваюся, що Сергій до 20-річчя Братства її втілить. Було б чудово створити проект «Братство спудеїв в обличчях», взяти інтерв’ю в колишніх керівників організації, щоб вони поділилися своїми ідеями, які вони не встигли втілити в життя, своїми здобутками, досвідом і натхненням.
Що ти можеш побажати студентству, і яким ти бачиш самоврядування, наприклад, через 5 років?
Я бажаю, щоб у Братства спудеїв через 5 років була стратегія розвитку, щоб воно розвивалося у різних напрямках. Також я сподіваюся, що студентство розумітиме, що «я є член Братства спудеїв, я маю право бути почутим, а колегія братства і голова – це такі ж студенти як і я, просто це люди, які мені допомагають». Моє побажання, щоб студенти були єдині, були активні, не боятися висловлювати свою думку. Ось це основне. Бути єдиними у своїй позиції.
Фото: надала Мирослава Клічук