В ОА провели “КОЛОліт” – літературно-музичний вечір

2
333
Реклама

Прохолодний вечір 19-го березня. Майже п’ята година. У прес-центрі Острозької академії всі зібралися.

У центрі приміщення розставлені півколом дерев’яні стільці. Світло угорі вимкнуте. Декілька ліхтариків праворуч і ліворуч від імпровізованої сцени створюють особливу атмосферу. Позаду освітлення різнобарвне.

О п’ятій годині тут розпочнеться «КОЛОліт» — літературно-музичний вечір. Його організаторкою, як і попереднього разу, є Марічка Буднік. Вона найбільше з усіх метушилася, переймаючись, чи вистачить для всіх стільців. Не вистачило — декілька студентів сіли на підлогу.

Час починати. Марічка відрекомендувалась і запропонувала трохи поспівати. Ніхто не заперечив.

Увага аудиторії прикувалась до двох хлопців у лівому кутку кімнати: першокурсника Вови і четвертокурсник Діми з української філології. Діма тримав гітару.

Вечір розпочався з пісні Сергія Бабкіна “Забери”.

Намагалися підспівувати декілька дівчат і хлопців. Вони співали тихо та сором’язливо.

Марічка запросила виступити четверокурсника Захара. Він одразу справив враження веселого та енергійного хлопця. Захар, виявляється, випустив власний альбом. І веде канал в телеграмі. Присутні уважно слухали його вірші.

Одразу після нього стілець зайняла Катя з другого курсу спеціальності “Право”.

“Я шукаю творчість у всьому: у людях, у відчуттях, у запахах. Сьогодні хочу представити трішки мінорної екзистенціальної поезії”, — каже вона. Тим часом загальну увагу привертають її різнокольорові, як у Пеппі, панчохи.

“Сьогодні у мене трішечки мрійливий вірш. Оскільки серед вас є багато творчих натур, то я хотів би його присвятити всім вам”, — починає свій виступ Сашко з “Історії”.

Наступною була першокурсниця з тієї ж таки спеціальності “Історія” Світлана.

“Якщо чесно, отакі літвечори – єдине, що мене рятує в цій академії“, — сміється дівчина.

Другокурсник Вадим зі спеціальності “Літературна творчість” розвеселив усіх своїм віршем про тітку Марту.

“Найкращий спосіб правду скрить — сказать про неї жартом,
Ось так і я кажу усім: люблю я тітку Марту…”

Вадим продовжив виступ серйознішими поезіями та закінчив двома нарисами про невеличке місто із Житомирської області та про сам Житомир.

Ліза з другого курсу “Журналістики” зачитала про кохання.

“Мої вірші можуть здатися вам вульгарними, можливо, моментами “пошлими”, але кохання буває різне і я зараз це продемонструю”, — починає вона.

Пізніше першокурсниця з факультету романо-германських мов Анна скаже:

“Вечір був по-домашньому затишний. Я не прихильниця поезії, але на такі заходи ходити полюбляю. Вони не сприймаються як шкільні конкурси декламування. Запамятався Вадим, що зачитував вірші та прозу, і Ліза.  ЇЇ вірші були душевними, кохання в них було сліпе та чисте. Героїня поезії просто любить, і більше їй не треба…”

Маргарита з першого курсу “Української філології” також читала про любов.

“Тонкий запах мускату притягував її…”, — почала вона розказувати правдиву історію, яка трапилась з нею, за її словами, приблизно тиждень тому.

І почалися співи. Хлопці виконували ті пісні, які пропонували присутні.

Спочатку зіграли усім відому “Вахтерам”, далі співали “Без тебе”, O.Torvald. Деякі відкрили слова на телефоні і, навіть не знаючи слів, намагалися підспівувати. Цього разу співала більшість аудиторії. Співали сміливіше та голосніше.

Владислава з “Політології” почала з поезії, яку читала на попередньому “КОЛОліті”. Дехто впізнав її твір.  Зачитала також вірш однієї зі своїх улюблених поетес Віри Полозкової.

У кінці заходу вона скаже:

“Це мій другий “КОЛОліт”, і я дуже рада бачити тут нових людей, бачити, що ми не збираємось  своєю локальною тусою, що “КОЛОліт” розширюється. Найкрутіше, коли я почала читати свої вірші і почула як люди кажуть: О, так!”. Тобто вони пам’ятають їх. Це якась маленька слава. Я дуже вдячна Марічці. Вона вкладає у це все свої кошти, ресурси, сили і час. Я дуже вражена не своєю премогою, а тим, що наша молодь готова слухати щось таке, і сама пише й витрачає час на такі культурні посиденьки”.

Гітара знову забринчала . Хтось з залу запропонував заспівати Скрябіна. Потім була російська “Сансара” та англійська “Creep” гурту Radiohead.

Останньою виступала другокурсниця Маріанна з “Літературної творчості”. Усім хотілося усміхатися через її жвавість і безпосередність.

Тепер, коли всі виступили, можна було визначити, творчість кого з учасників захопила слухачів найбільше. Для цього Марічка роздала усім аркуші паперу, щоб гості написали на них ім’я свого улюбленця.

“Виграли двоє,— розгубилася Марічка після підрахунку голосів, — але ж приз-то тільки один…”

“То хай розділять приз…”,— у прес-центрі загули.

Перемогли Влада та Вадим.

Усі зааплодували, на обличчях присутніх засяяли посмішки.

Марічка вручила переможцям торт — приз вечора та звернулася до всіх присутніх:

“Дякую вам за те, що прийшли. Сподіваюся, якщо я надалі буду влаштовувати подібні вечори, ви прийдете”.

І коли гості вирішили, що захід закінчено, переможниця Влада несподівано сказала:

“Ми маємо цей торт віддати їй,— каже вона про Марічку,— і так буде чесно. Хоча б через те, що вона завжди робить це за власні кошти. Я не люблю солодке, Вадим також не засмутиться”.

Марічка зніяковіла, але Влада наполягала. Хтось із присутніх зазначив, що це дуже зворушливо.

Гості зробили фото гуртом, обійнялися. Загасили ліхтарики і ще довго ділилися враженнями від проведеного заходу.

Так закінчився  літературно-музичний вечір “КОЛОліт”.

Фото: Ольга ВЕРЕЩУК

Реклама

2 КОМЕНТАРІ

  1. В тексті є декілька суттєвих помилок – дівчинку звати не Мар’яна, а Маріанна (її дуже ображає, коли плутають) і також цитата про випускний з 11 класу також належить їй, а не Каті.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here