Меню

Анастасія Хеленюк: «Острог стане туристичним тоді, коли одночасно запрацюють влада, бізнес та університет»

Поділитися
Анастасія Хеленюк: «Острог стане туристичним тоді, коли одночасно запрацюють влада, бізнес та університет»
Анастасія Хеленюк – директор Музею історії Національного університету «Острозька академія». Вона вважає, що привабити в Острог туристів можна, бо тут справді є на що подивитися. Для цього потрібна злагоджена робота всіх острожан і повага до рідного міста.

 

Ви активно залучені до розвитку туристичної сфери в Острозі. Опираючись на власний досвід, розкажіть, що потрібно робити, аби нарешті досягти успіху?

Перша програма – це виховання місцевого населення, і до цього повинні долучитися освіта і влада. Людей треба постійно інформувати про те, де вони живуть, бо досі не всі острожани розуміють, що Острог – унікальне місто. Свідченням цього його є навіть сміття біля замку. Острог треба спочатку розвивати зсередини. Зараз є грядочка людей, які розуміють цінність міста, у якому вони живуть, а є такі, які чули дзвін і не знають, де він, бо вони навіть не цікавляться історією міста.

Друге – це туристичний центр. Усі турфірми в Острозі працюють на зовнішній туризм. Їм це вигідно, бо вони можуть разово отримувати великий прибуток. Ніхто не хоче займатися розвитком туризму в Острозі. Якби фірми грамотно почали це робити і залучили на платній основі професійних людей, тоді механізм запрацював би.

Тепер питання бізнесу. Представники бізнесу повинні розуміти, що якщо вони зроблять цікаві речі, наприклад, мережу тематичних закладів, де відвідувачі зможуть поїсти, це однозначно привабить туриста. В Острог будуть надходити додаткові кошти ззовні.

А головне – це все має працювати одночасно. Бо якщо бізнес дружить із туристичним центром, то туристичний центр розробляє маршрут таким чином, що туристи заходять у ці точки. І, відповідно, вони мають прибуток.

У чому недоліки наших музеїв? Чому вони не приваблюють туристів?

Проблема в тому, що наші музейники –  професіонали у своїй справі, але вони не живуть в 21 столітті. Це проблема музеїв України загалом. Якщо музеї будуть зацікавлені в туристичному розвитку міста і будуть робити щось таке, що б теж приваблювало туриста, наприклад, фестивалі, дні відчинених дверей, повноцінні виставки – це було б теж дуже важливо.

Чи пробували Ви вже втілювати свої попередні плани в реальність, які були результати?

Я вважаю, що коли ми робимо такі презентації та проекти – то це не більше, ніж переливання з пустого в порожнє. Бо проекти та маршрути розробити можна, є навіть люди, які можуть цим займатись, інше питання – кому це треба. Хто поставить все це на постійну основу так, щоб це працювало на благо міста? По-суті, ми, університетські музеї, робимо те, що може робити ціле місто. Бо ми проводимо екскурсії по місту, організовуємо акції, на які приходять і місцеві, тобто ми все одно концентруємо на собі увагу багатьох людей. А ці обов’язки треба розпорошити. Ми приймаємо величезну кількість екскурсій від делегацій, особливо закордонних. Це ж усе робить університет. А місто ображається, що до самого міста як такого через нас ніхто не доїжджає. То чия це проблема? Академія має хвилюватися про те, що люди не йдуть в місто, чи місто повинне зробити так, щоб люди, які приїхали в академію, захотіли подивитись би ще й місто?!

Для досягнення бажаного результату повинна бути чітка координація спільних зусиль із різних точок. Зараз є тематично-туристичні маршрути, є ідея того, що можна зробити в місті. У нас були ідеї і про друкарський верстат Федорова, і різні акції, ми навіть пробували робити театральну екскурсію в краєзнавчому музеї. Усе це було. Проблема також у тому, що ініціатива змінити місто є лише від громади, а від влади немає.

Ми навіть не можемо писати ґрантовий проект, бо не маємо права брати на себе відповідальність інших людей. Наприклад, ми не можемо писати проект по збереженню Замку чи Круглої вежі, якщо в цьому проекті не хоче брати участь директор заповідника, бо це його відповідальність.

Яке українське або закордонне місто може слугувати прикладом для наслідування, аби розвинути Острог туристичний?

Є в Польщі місто Казі́меж–До́льни – таке ж, як Острог, але там 2 млн. туристів щороку. Там збережена автентична площа Ринок, криниця, декілька ресторанчиків, костел і гарний краєвид над річкою. І туди їдуть із великих міст, щоб просто погуляти і відпочити, бо там є всі умови для цього. Якщо в Острозі об’єднається три кита: влада, бізнес та освіта, – тоді й ми зможемо розвинути інфраструктуру, привабити туристів і заробляти на цьому гроші.  

Інна БОРОВЕЦЬ, Тетяна ОКСЕНЮК

Читати далі

Швабра, сльози, "базар-вокзал": прем'єра вистави в НаУОА

Швабра, сльози, "базар-вокзал": прем'єра вистави в НаУОА

«Підготовка костюмів до цієї вистави була складнішою, ніж до попередніх, адже раніше ми ставили їх з української класики, і, відповідно, костюми були традиційні. Найцікавішим став костюм Мага, оскільки він найближчий до мого стилю. Тому, мені було дуже весело шукати саме на нього костюм, підбирати прикраси, щоб вони передавали певний символізм

Від Новосвєт Маргарита
Повернення до цивільного життя: як Острог підтримує ветеранів

Повернення до цивільного життя: як Острог підтримує ветеранів

389 демобілізованих воїнів повернулися в Острозьку громаду станом на 12 листопада. З якими труднощами вони стикаються після служби, як суспільство може допомогти та що Острозька міська рада робить для ветеранів – у цьому матеріалі.  Психологічна адаптація після фронту Про особливості адаптації ветеранів, їхній психологічний стан та важливість підтримки розповів військовий психолог

Від Новосвєт Маргарита
Мова, ідентичність і час: інтервʼю з Віталієм Максимчуком

Мова, ідентичність і час: інтервʼю з Віталієм Максимчуком

День української писемности та мови в Україні відзначали 27 жовтня. До 2023 року свято щороку припадало на 9 листопада — День вшанування пам’яті преподобного Нестора-Літописця. Ця дата стала нагодою поговорити про українську мову, її розвиток і сучасні виклики. Про це говорили з Віталієм Васильовичем Максимчуком — кандидатом філологічних наук, завідувачем

Від Новосвєт Маргарита
Що вчити під час війни? Професії які будуть потрібні після перемоги

Що вчити під час війни? Професії які будуть потрібні після перемоги

Повномасштабна війна змінила не лише мапу України, а й карту людських життів. Водночас із боротьбою за території, українці щодня ведуть боротьбу за стабільність, за своє майбутнє — у тилу, в тимчасовому притулку, за кордоном або на рідній землі, де вчора прилітало. Потреба "бути корисним" — чи то для себе, чи

Від Новосвєт Маргарита