Перехворіти на коронавірус – нова “пташка” у житті

0
1915
Реклама

Усе почалося з того, що ввечері мені заболіли горло, голова та й загалом я почувалася слабкою. Ніч була жахливою – температура зросла до 38,8, її було дуже важко збити, а таблетки, якщо і діяли, то на хвилин 40. Звісно, я сподівалася, що усе мине за день-два, але не цього разу.

Я одразу зателефонувала до своєї сімейної лікарки, яка сказала мені пити антибіотик та противірусне впродовж п’яти днів. Я почувалася жахливо, тепер із упевненістю скажу – це був один із найгірших днів мого життя. Їсти, безперечно, я не хотіла, але довелося запхати в себе кілька ложок вівсянки, аби пізніше випити ліки. Одразу після прийому антибіотиків мене знудило.

Ввечері знову зросла температура – до 39-ти. Наступного дня мені суттєво покращало. Я вже навіть відкинула думки про коронавірус, бо відчувала себе нормально, хоча лікарі попереджали мене, що переломними будуть 4-ий і 5-ий дні хвороби. Загалом так і було, бо на 4-ий день мені знову було зле, температури високої не було, зате були нудота, блювання та неймовірна слабкість. Здається, настільки слабкою я не була ще ніколи. Цим і підступне це захворювання, адже як такої температури не було (37,4), горло вже не боліло. Але почуваєш себе настільки слабким, що навіть сидіти не можеш.

Наступного дня я пішла до лікаря – черги, звісно, кілометрові, швидка за викликами не їздить, тому довелося сидіти у черзі 2 години. Сатурація* була в нормі, тиск низький, нюху немає, смаку теж, нудота постійна, дихання слабке. Лікарка скерувала на КТ (комп’ютерну томографію) легень, ПЛР-тест, сказала два тижні колоти антибіотик, прописала цілий клунок підтримувальних припаратів і два літри води.

*Сатурація киснем – частка гемоглобіну у крові, який насичений киснем, відносно ненасиченого.

Результат КТ – лівостороння пневмонія. Це попри те, що кашлю не було, і я взагалі не відчувала, що у мене пневмонія – зазвичай плечі болять чи пече під час дихання, а тут  – нічого. У лікарню потрапити дуже скаладно, та і насправді я не дуже хотіла. Щодо коштів, то лікування дороге – не уявляю як у нашій країні захворіє якась самотня бабуся, якщо щодня потрібна приблизно тисяча-півтори на ліки.

Після 10 днів хвороби ставало по трохи легше, але результат тесту ще був позитивний. Після двох тижнів хвороби був плановий похід до лікаря, загалом – легені у кращому стані, схудла на 4 кг, слабкість ще залишалася, температура – приблизно 37, кишківник сказав “па-па” після такої кількості антибіотику і загалом ліків. Скерували на повторний тест – негативний.

Отже, хвороба триває приблизно 3 тижні, симптоми у кожного різні та і взагалі захворювання проявляється у кожного по-різному. Можу сказати одне – ця хвороба дуже підступна і наслідки відчутні досі. Зокрема про них: через постійне хвилювання під час хвороби зараз ходжу до психолога, з’явилися постійна тривога і страх абсолютно до всього. Мені також виписали заспокійливе, моя мета сьогодні – припинити боятися і надумувати все на світі.

Що б я порадила: найперше і найголовніше – зберігайте спокій. Серйозно, ніщо не варте вашої нервової системи: непомитий посуд, побутові сварки, запізнення чи будь-що інше – чуєте, НЕ ВАРТЕ!

Друге – консультуйтеся з лікарями. На щастя, я лікувалася у прекрасних лікарів, за що їм безмежно вдячна.

Третє – займайтеся собою: спорт, достатня кількість води, посмішки, здорова їжа – усе це не менш важливе, ніж маска на носі й антисептик у сумці.

Коронавірус розділив, як би це банально не звучало, життя на до і після: я завжди знала, що дуже імпульсивна й емоційна, але ж не настільки, щоб сидіти на заспокійливих і працювати з психологом над своїми страхами. Будьте розумними й спокійними, залишайтеся вдома, і знайте – коронавірус існує і він жахливий.

Вікторія ШМАНЬКІВ

Реклама