Думаю, мені вдалось переконати Пасічника, що ніякої політики тут нема і не буде, – засновник бізнес-школи при НаУОА Олексій Губанов

28 лютого при Острозькій академії презентували новий освітній проєкт “Волинська бізнес-школа НаУОА”. Це платні курси для тих, хто хоче відкрити або вдосконалити свій бізнес. 

Попри те, що слова “бізнес-школа в Острозі” привертають чималу увагу, більшу цікавість викликав директор проєкту — Олексій Губанов. 

І його політичне минуле.

З 2010 по 2014 рік Олексій Губанов був заступником голови Рівненської ОДА та членом рівненського осередку Партії регіонів. Свої чотири роки в регіональній політиці Губанов називає успішною політичною кар’єрою, а хрест на ній, за його словами, поставили дії керівництва партії.

У лютому 2014 Губанов пішов з політики в консалтинг і почав розвивати свої проєкти на Волині, зокрема “Волинь туристичну”, “Пересопницю”, “Музей бурштину”, “Західну браму” тощо. 

У квітні 2021 черга дійшла до Острога та Острозької академії. Упродовж нашої розмови Олексій Губанов називає дії керівництва Партії регіонів зрадою для партійців і країни і водночас не відмежовує себе від цієї партії повністю.   

Як бізнесмен пояснює своє членство в Партії регіонів, чому покинув публічну політику та нащо йому бізнес-школа при НаУОА — читайте в нашому інтерв’ю.

Про політичне минуле

— Почнемо з вашого минулого, адже саме воно привернуло найбільше уваги після оголошення про відкриття бізнес-школи.

Коли ви вступили до Партії регіонів? Якою була ваша мотивація: влада, гроші, статусність?

— У мене все почалося з Чайки Віктора Анатолійовича (міського голови Рівного 1998-2008, помер у лютому 2008 року — Ostroh.info). З його прохання допомогти організувати виборчий процес на виборах президента в місті (з таким проханням звернулися до мера Чайки, а він переадресував це Губанову. До організації виборів Губанова залучили як політтехнолога — Ostroh.info), а далі поїхало. Тобто, почалося все так, а потім це вже перетворилося в певний процес. Партія була в жорсткій опозиції, тобто далеко від влади, і особливих сподівань не було. Але коли вже воно почало підростати (з 2010 року — Ostroh.info), тоді й з’явилася влада, але на початках це точно було не про владу. Точно не про гроші чи щось подібне.

(Відповідь уточнена та доповнена після інтерв’ю — Ostroh.info)

— У лютому 2014-го ви написали заяву про вихід з Партії регіонів. Тоді ви говорили ЗМІ, що готові покинути партію, бо те, що відбувається у Києві, зокрема загибель людей, суперечить всім нормам моралі й — “це не те, що я собі уявляв і будував”. 

Власне, що ви собі уявляли й будували?

— Точно. Узагалі треба так сказати, що керівництво партії зрадило країну, однопартійців. І ця зрада поставила хрест особисто на моїй кар’єрі, достатньо успішній. 

Бо те, що відбувалося в Києві, те, що робила частина керівництва партії, точно не було підтримано, уповноважено політичним осередком. Це був такий “фінт ушам”, інакше не скажеш, певної частини керівництва, який призвів до чого і призвів (призупинення євроінтеграції та Майдану — Ostroh.info), а в статуті Партії регіонів чорним по білому написано “Євроінтеграція” (Ostroh.info не вдалося знайти Статут ПР у відкритому доступі, щоб підтвердити або спростувати цю інформацію). 

Тобто ми повним ходом займалися підготовкою до підписання асоціації з Європою і взагалі — з погляду партійної роботи, це був європейський вектор, проукраїнська позиція (та попри заяви про асоцію з ЄС та проукраїнську позицію вже у 2010 році Янукович підписав з Росією Харківські угоди, які мали продовжити перебування флоту РФ в Севастополі до 2042 року, а у 2013 році оприлюднили українсько-російську угоду про купівлю українських єврооблігацій Росією — Ostroh.info). Те, що відбулося там силами частини зрадників, інакше їх не назвати — ніякого стосунку до того (до курсу на Європу — Ostroh.info) немає. 

І була частина людей, скажімо, вихідці з Партії регіонів, яка далі підтримала проросійську позицію. Але це їхня особиста думка і ніякого стосунку до попередників, ідеології чи діяльності це немає. 

Тому те, що почалося відбуватися у 2014 році — на 100% суперечило ідеям, роботі, конкретним крокам, і це дійсно поставило хрест на кар’єрі багатьох. Але підписуватися під тим, що робили деякі персонажі, навіть не хочу називати ці прізвища, згадувати цих людей… Це була зрада.

— Ви голосували за Януковича на виборах 2010 року?

— Так, звісно. Я організовував ці вибори. 

Це була величезна партія, яка рухалась, знову ж таки, у чіткій проукраїнській позиції, в європейському векторі. Тоді стосунки з Росією розглядалися як взаємовигідні та потрібні для економіки, у першу чергу, але був чіткий європейський вектор. 

І асоціація, яку готували у 2013 році і яку тоді мали підписати (21 листопада 2013 року уряд Азарова вирішив призупинити підготовку до підписання асоціації з ЄС — Ostroh.info) — це був конкретний практичний крок, який той вектор мав задекларувати. Те, що відбулося — чиста зрада.

— Ви були співкоординатором антимайдану в Києві?

— Ні. 

— А як щодо коментаря “Ми на мітинги партії регіонів періодично відправляємо людей…Приблизно 100-200 осіб. Бажаючих не так багато, але є. Мітинг у мене постійно діючий…”?

— На початках, коли був мирний процес — так, вони (регіонали — Ostroh.info) допомагали і організовували. Їхали ті, хто хотіли підтримати позицію.

Але коли вже почалися збройні протистояння, ми в тому точно не брали ніякої участі.

— А ви їздили на антимайдан тоді на початках?

— Ні. Я займався державною роботою. У мене була діяльність пов’язана з функціонуванням області. Це було просто неможливо.

— Зараз ви належите до якоїсь політичної сили?

— Ні.

— У ЗМІ писали, що ви належите до політсили “За майбутнє!”.

 Звідки у вас така інформація? Остання політична сила, до якої я належав, була “Партія регіонів”. Я вийшов з неї в лютому 2014-го року.

(Від Ostroh.info: троє з шести співзасновників-фізосіб “Волинської бізнес-школи НаУОА” є депутатами Луцької міської та Волинської обласної рад від партії “За майбутнє”).

— І на цьому ви повністю завершили свою політичну і публічну діяльність?

— Так. Це моя, скажімо, відповідальність за те, що люди, яких ми привели до влади, зрадили Україну і своїх однопартійців.  

— Як вважаєте: колишні регіонали існують?

— Що тут мається на увазі? Це знову ж таки запитання до тих, хто так говорить. Я не мушу коментувати кожну специфічну і дивну думку. На щастя, маю таку можливість цього не робити. 

Моя політична кар’єра, достатньо успішна та потужна, закінчилася в 2014 році. Цю політику зрадили наші керівники, і для себе я просто не бачу можливості продовжувати політичну кар’єру.

Те, що відбулося, велика відповідальність, тому я абсолютно погоджуюся з нормою про політичну люстрацію на 10 років, під яку теж підпадаю. Закінчиться той термін, тоді побачу.

Про Волинську бізнес-школу

— Чим ви почали займатися після політики?

— Бізнесом. Переважно консалтинг, політичний консалтинг, у цьому я дуже непогано розуміюся. Постійно й досі є замовлення приватних і різних структур на консалтинг.

— Уже в цій сфері з’явилася ідея створення Волинської бізнес-школи?

— Ні, зараз ми говоримо про іншу історію — теж цікаву, але довшу за часом. 

Моя хвороба — це регіональний розвиток, а саме Волинь. Я вважаю, що вона дуже недооцінена як регіон, і потенціал, який історично закладений у Волині, треба розвивати. Власне, і до влади ми йшли задля регіонального розвитку історичної Волині та Рівненщини. Ідея бізнес-школи — це необхідність, бо, скажімо так, освіта бізнесу та підприємств на Волині кульгає на обидві ноги. 

Консалтинг був бізнесом, яким мені було простіше займатись одразу після революційних подій, бо це не потребувало серйозних капіталовкладень. Далі бізнес змінився, і зараз я п’ять років уже промоутер.

— Розкажіть детальніше про процес створення Волинської бізнес-школи. Чому саме при ОА?

— Є кілька причин. По-перше, сама Острозька академія як проєкт, потужний проєкт розвитку, дуже показово відроджувалась на пустому місці. Тобто з першого у Східній Європі вищого навчального закладу, який фактично перестав існувати, “із хлівів”, створили один із найкращих вишів у державі. Це дуже круто та показово.

Ми давно та щиро спілкуємося з ректором. Це абсолютно аполітичне спілкування — про розвиток, вищу освіту, проблеми цієї освіти. У цьому сенсі й сам Пасічник, і Острозька академія — взірець таких от серйозних проєктів регіонального розвитку на історичній основі й на пустому місці. 

А по-друге, сьогодні на Волині є конкуренція між Рівним і Луцьком  і вона абсолютно деструктивна. Вона не додає нічого ні Луцьку, ні Рівному. Тому, якби Волинська бізнес-школа створювалася десь у Луцьку, то Рівне ставилося би так: ваш луцький процес, до чого тут ми. Якби у Рівному, то так само сказав би Луцьк. А Острог теж має дуже серйозну історичну основу. І для Волині — це знакове місце. 

— В адміністрації Острозької академії одразу погодилися на співпрацю з вами?

— Ви знаєте Пасічника (ректор НаУОА — Ostroh.info). Це людина, яка не робить необдуманих, незважених кроків. І крок про співпрацю з Волинською бізнес-школою, не просто співпрацю, а співзаснування — 51% належить, фактично, академії — не був емоційним. Ми про це неодноразово говорили. 

Те, що Пасічник дав можливість організувати бізнес-школу на базі університету, на мою думку, вигідно і академії, і бізнес-школі. Біда всієї вищої освіти України в тому, що вона абсолютно непрактична. Пригадайте цей класичний спіч роботодавця, коли до нього приходить випускник будь-якого вишу: так, забудь все, чого тебе навчали, зараз я тебе за дві години навчу як треба працювати.

І Острозька академія, можливо, меншою мірою, ніж інші виші, але теж страждає від відсутності зв’язку з практичною стороною суспільних процесів. І в цьому аспекті бізнес-школа якраз про практичність — кейсові викладачі з реальним бізнесом, практики разом з теоретиками, академічними викладачами, які можуть надати і теорію, і практику, і навчити, і потренувати.

Пасічник не раз питав, ким є засновники школи. Від нього постійно звучало запитання, чи є це політичним проєктом. Але ми знаємося дуже давно, тому, думаю, мені вдалось його переконати, що ніяких політичних аспектів у проєкті “Волинська бізнес-школа” немає і не буде. Бо це для бізнес-школи не на краще. 

— За чиї гроші втілюють проєкт?

— Засновників. Ми зібрали групку бізнесменів з Рівного, з Луцька і вкладаємо зараз гроші в цей проєкт, щоб він почав рухатися. А далі треба не просто стати самодостатніми, а ще й почати заробляти.

(Від Ostroh.info: засновниками бізнес-школи є Володимир Дзьобак — голова ради Всеукраїнської асоціації пенсіонерів, Ігор Лех — депутат Волинської міськради від партії “За майбутнє”, Андрій Розумовський — депутат Луцької міськради від партії “За майбутнє”, Олег Тарасюк — депутат Луцької міськради від партії “За майбутнє”, Юрій Фелко — рівненський забудовник, Олексій Шлапак — рівненський приватний підприємець, ГО “Європейське міжнародне партнерство, ГО “Острозьке академічне братство”).

— Бізнес-школа не пов’язана з жодними політичними інтересами?

— Абсолютно ні. У цій ще й ситуації про такі речі говорити — безглуздо

— На яку авдиторію націлений проєкт Волинської бізнес-школи? 

— Ми розраховуємо на малий і середній бізнес, мікробізнес історичної Волині, у першу чергу. Хоча двері відкриті абсолютно для будь-кого з українських підприємців. До речі, деякі продукти, які вже зараз готуються і будуть виходити на ринок Волинської бізнес-школи, будуть і для великого бізнесу всієї України. За межі України точно поки виходити не збираємося. 

— Який основний принцип роботи Волинської бізнес-школи НаУОА?

— Регіональний розвиток, тобто зробити бізнес на Волині більш ефективним, конкурентоздатним у порівнянні з іншими регіонами. Волинь має по деяких позиціях почати вигравати у Галичини, Києва, Варшави, Польщі. І це цілком можливо. Для цього треба комусь допомогти, щось підказати або щось навчити.

Важливий момент: якщо ми спитаємо в мешканців Острога: ви з Волині?, то вони скажуть: нє, я з Рівненщини, Острога. Це теж така певна ідеологічна складова про повернення ідеології потужної Волині, яка, скажімо, своїм фідбеком нічим не поступається Львову, Києву, тим більше Одесі чи якимось іншим містам.

Кращі кадри тікають до Львова, Києва, Любліна, а то й Варшави. Не тому, що тут погано, а тому, що немає можливості для реалізації. Волинська школа не панацея, не месія, не рятівник. Це один із складових пазлів, який може допомогти регіону стати кращим, сильнішим та конкурентнішим. У першу чергу в бізнесі, економіці. У другу чергу — у певній ідеології. Бо, зрештою, коли люди почнуть гордитися тим, що вони з Волині, це дасть непоганий поштовх. Це можна недооцінювати, але я в цьому вбачаю стратегічну перевагу. Над таким дійсно дуже важко працювати, але принаймні в цьому напрямку ми думаємо рухатися, і те, що в наших силах, ми робимо.

— Ви задаєте цьому проєкту високу планку конкурентоспроможності?

— Так, бо  бізнес-школа може бути бізнес-проєктом, який має можливість продавати освітні послуги специфічного ґатунку і заробляти на цьому якісь гроші. Бізнес-школа має бути самодоcтатньою, вона має заробляти. Але в нас, тих, хто засновував бізнес-школу, у пріоритеті якраз допомога регіональному розвитку Волині як великому регіону, який, я сподіваюся, з часом буде рухатися вгору й далі. От у цьому і полягає ідея й головна місія.

Якби ми хотіли просто заробляти на бізнес-послугах, то фундували би в Києві чи десь у Львові під іншим соусом, а не в Острозі. Бо деякі люди взагалі питають: а де це?, А що це?  Для нас Львів, Київ, Люблін — це три серйозні конкурентні центри,  які з Волині вимивають найцінніше: ресурси, кадри. З цим не треба боротись. Треба просто стати сильнішими  для того, щоб ресурс не втікав, а навпаки приходив. Я думаю, ніхто не стане сперечатися, що правильна освіта в цьому сенсі є ключовим поняттям. Навряд це можна здобути якимось іншим методом, окрім правильної освіти й інтелекту, який у тому напрямку буде направлений.  

— Яку ще цінність становить бізнес-школа окрім регіонального розвитку?

— Інтелект, практичний інтелект. Знання, які не використовуються на практиці — це швидше мінус, ніж плюс. А цього дуже-дуже не вистачає в нашому принаймні оточенні. А цінність у тому, щоби реальні знання, реальний інтелект перетворити на певні практичні штуки, досягнення і результат. Для мене ще велика цінність у тому, що це бізнес-школа саме Острозької академії — проєкту, який створив себе для академічних закладів за короткий проміжок часу і який зміг із самого низу стати в топі вишів України. Тому те, що ми з таким університетом створюємо новий проєкт особисто для мене велика цінність. Деякі виші в Рівному, Луцьку, маючи базу, яка їм дісталася від попередників, маючи навіть недобудови на своїй території, десятками років не можуть їх законсервувати, не те щоб добудувати. 

У маленькому містечку ми бачимо зовсім іншу картину, і це доказ того, що від впертості й бажання щось робити насправді й виникає результат. У цьому сенсі Острозька академія взірець, як на мене, і в цьому й цінність, що Волинська бізнес-школа саме тут.