Реклама

У далекому 2007 розпочалася історія подорожей Назарія Зеленчука. Він народився в Острозі й закінчив Острозьку академію. Попри те, що побачив світ від Європи до Азії, говорить, що завжди найприємніше повертатися в рідне місто.

На момент інтервю, за плечима Назара 113 країн. Він витратив на подорожі 13 років. Об’їхав усі континенти, окрім Антарктиди, і здійснив 2 навколосвітні подорожі. Ми поспілкувалися з хлопцем, щоб дізнатися про найкращі місця, які варто відвідати кожному, та почути найцікавіші історії, що траплялися з ним.

 

“Не важливо звідки ти, якого ти соціального статусу і яке в тебе оточення. Не важливо що тобі кажуть друзі чи рідні. Якщо маєш мрію  починай діяти. Один крок в іншому напрямку може змінити все твоє життя. Одна маленька перемога може подарувати натхнення на багато наступних”.

 

— Ти став успішним мандрівником. Що привело тебе до цього? Якщо розділити твоє життя на до та після подорожей, то яким воно було до?

— У свій час я був звичайним хлопцем з малого міста і мав лише дві можливості. Перша  це вступ до Острозької академії на державне замовлення, оскільки на оплату навчання коштів не було. І друга  це міжнародна обмінна програма, з якої й розпочалися мої подорожі. Відповідальність за все інше була лише на мені. Саме тому я впевнений, що успіх будь-кого не залежить від місця його народження чи соціального статусу. Усі кордони лише в наших головах. Якщо в людини є справжня ціль, вона прийде до неї попри все. Потрібно лише вірити в себе і не сидіти, склавши руки.

— З чого почалася історія твоїх подорожей? Чи планував ти колись серйозно повязати з ними своє життя?

— Я вступив до університету за спеціальністю «Історія», але як і більшість підлітків не був точно визначеним щодо справи, якою хотів би займатися. Моє життя повністю перевернула обмінна програма, в якій вдалося перемогти. Це був переломний момент. Тоді я зрозумів, що ми часто недооцінюємо своїх можливостей і вмінь. Завдяки цій програмі я вперше поїхав до Канади. Саме тоді все й розпочалося.

— Ти відвідав 113 країн. Скільки часу знадобилося на це, і як тобі вдалося відвідати саме таку кількість?

— Справа в тому, що мої подорожі це не поїздки два чи три рази на рік у відпустку. Мені вдалося поєднати мандрівки з роботою. Тобто одночасно з подорожами я завжди працював на круїзних лайнерах, брав участь у міжнародних програмах. Однією з причин, чому я подорожував так глобально є те, що кожна компанія, в якій я працював, мала унікальний маршрут. Я мав можливість відвідувати найрізноманітніші місця. Щодо часу, то для того, щоб відвідати стільки країн, знадобилося 13 років. Це дуже багато, але воно того варте.

— Серед такої кількості країн, які найбільше припали до душі? Яка країна особисто для тебе найкраща і найгірша?

— Кожна країна по-своєму особлива. Але якщо говорити про одну з моїх найулюбленіших, то це однозначно Норвегія. Я закохався в її незайману природу. Якщо прямувати до Норвегії відкритим морем, можна побачити неймовірної краси фіорди: скелі з водоспадами, що з обох боків оточують річку. Узагалі фіордів у світі дуже мало, тому вони справді цінні.

Найгіршу країну виділити не можу, але є місця, які мене налякали. Наприклад, острів Нова Гвінея. Подейкують, що там досі практикують канібалізм. Була одна історія, коли, ідучи там по вулиці, я зустрів місцевого, який мені посміхнувся. Його вуста та зуби були в чомусь, що схоже на кров. Проте я не можу це стверджувати, адже ці люди також захоплюються поїданням наркотичних фруктів, унаслідок чого їхня ротова порожнина зафарбовується в червоний колір. Це практично не можливо відрізнити від крові. Також мені не дуже комфортно було в Камбоджі. Там надто високий рівень бідності та злочинності.

Упевнена, що серед твоїх спогадів знайдуться ще якісь цікаві історії чи факапи (від англ. провал, невдача). Поділись декількома. Що ти точно ніколи не забудеш?

— Один з найбільших факапів стався в Іспанії, коли я вирішив самотужки переплисти на безлюдний острів. У результаті я пошкодив своє взуття й ледь-ледь дістався до берега. Мені довелося гуляти містом босоніж і ловити дивні погляди перехожих.

Також тривожна ситуація була в Мексиці: зник мій друг, якого ми через 2 дні знайшли в лікарні. Йому тоді щось підсипали. А якщо говорити про щось цікаве, то пригадую виверження вулкану на Гаваях. Я був від нього на відстані 550 метрів, і в мене складалося враження, ніби це горить мегаполіс. Виверження лави, чорний дим, атмосфера, запах  цього я точно не зможу забути.

Хіло, Гаваї, США. Виверження вулкану

— У тебе таке насичене життя, чи не думав ти перетворити свою діяльність на якийсь проєкт? Наприклад, тревел-блог, на якому можна було б заробляти.

— Насправді думав неодноразово. Але саме через те, що воно насичене, нічого й не вийде. Адже, чесно кажучи, цей факт негативно впливає навіть на спілкування з близькими людьми. У мене просто немає часу з ними говорити, не кажучи про те, щоб активно вести соцмережі. Моє життя минає в режимі нон-стоп. Я постійно в русі. Одного дня я засинаю в одній країні, наступного  прокидаюся в іншій. До того ж є багато нецивілізованих країн, де таке поняття, як Інтернет, це щось зі сфери фантастики. Особливо це відчутно в районі Французької Полінезії.

— А якби тобі запропонували бути ведучим програми на зразок “Орел і решка”, що ти зробив би?

— Думаю, що я погодився б на таку пропозицію, адже таким чином я знову ж таки міг би поєднувати подорожі з роботою. Але, чесно кажучи, останнім часом, у мене більше виникає бажання подорожувати просто у своє задоволення, а не в рамках чогось. Усе-таки я цим уже трішки наситився.

У такому випадку, чи можеш ти сказати, що від подорожей, як і від будь-якої іншої справи, можна вигоріти?

— Зовсім ні. Просто, коли подорожуєш багато років, це стає звичним стилем твого життя. Але набриднути це не може, оскільки ти завжди отримуєш нові враження. Звісно, якщо ти зупиняєшся в якійсь країні і дуже довго там знаходишся, тобі може стати нудно. Але ж свій маршрут завжди можна контролювати.

— Оскільки ти маєш улюблені місця по світу, впевнена, що і в Острозі знайдеться кілька таких?

— Звісно, Острог завжди буде найріднішим для мене містом, адже з нього все почалося. Одне з найулюбленіших місць тут — це територія Замкової гори. Там минуло моє дитинство. А також Нетішинське водосховище, або Острозька дамба, як ми її називаємо.

— За стільки років у тебе точно мали би зявитися особисті лайфхаки мандрівника. Можливо, ти знаєш, наприклад, як витрачати мінімум грошей на поїздку?

— Я не маю якихось секретних лайфхаків, але маю поради. Насамперед я радив би завжди і всюди бути уважними й обережними, адже неприємні казуси можуть чекати на кожному кроці. Одного разу в Китаї мене пограбували й побили просто на рівному місці. І є багато таких історій: хтось втрачає коштовності, хтось гроші, хтось зіштовхується з небезпекою для здоров’я чи навіть життя. У всього прекрасного завжди є інша сторона медалі. Щодо грошей, то можна поєднувати подорожі з роботою, як це роблю я, або ж подорожувати автостопом.

— А що порадиш мандрівникам-початківцям? Які країни найбезпечніші для самостійних подорожей?

— Раджу завжди знати точну адресу місця, в яке їдеш, якщо користуєшся послугами таксі. Знати хоча б декілька фраз мовою країни, яку збираєшся відвідати. Або мати офлайн-перекладач на телефоні.

Завжди підходьте розумно до вибору країни. Не майте надто високих очікувань і не дуже довіряйте рекламі. Бо часто певні місця можуть подавати у кращому світлі, ніж вони є насправді. Я мав багато уявлень про деякі країни на основі того, що мені розповідали, але коли приїжджав, бачив зовсім інше. І, звісно, якщо не маєте досвіду, найкраще в перші рази скористатися послугами турагентств чи агентств, що надають роботу, якщо хочете одночасно працювати.

Про безпеку… Найбезпечнішими вважаю Арабські емірати, Сінгапур та Японію. А от не радив би їхати спершу у Бразилію, Мексику та Колумбію. Якщо почати з них, можна розчаруватися.

— Як щодо речей, які ти береш з собою в подорожі? Які три речі обовязково мають бути в рюкзаку кожного?

— У моєму рюкзаку завжди є фотоапарат, адже фотографія — це ще одне моє захоплення. Зелений кеш, а також телефон з power bank (переносна зарядка). Думаю, що тут багато ще залежить від ситуації й інтересів певної людини.

—  І на завершення назви топ-5 країн, які варто відвідати кожному.

  1.  Норвегія. Цю країну обов’язково потрібно відвідати всім, хто любить природу.
  2. Нова Зеландія. Ще одне місце, де від природи перехоплює дух.
  3. Аргентина. Там вас захопить культура. Ви зможете побачити популяції пінгвінів та морських левів. Також там чудове вино та баранина.
  4. Південна Африка. Сюди варто приїхати через одне з семи чудес природного світу “Столова гора”.
  5. Японія. Має давні традиції та протилежний від нашого світогляд. Вражає толерантністю людей та смачною кухнею.

Вікторія ДЖУС, Вероніка ЦИКАЛЮК

Реклама