У далекому 2007 розпочалася історія подорожей Назарія Зеленчука. Він народився в Острозі й закінчив Острозьку академію. Попри те, що побачив світ від Європи до Азії, говорить, що завжди найприємніше повертатися в рідне місто.
На момент інтерв’ю, за плечима Назара 113 країн. Він витратив на подорожі 13 років. Об’їхав усі континенти, окрім Антарктиди, і здійснив 2 навколосвітні подорожі. Ми поспілкувалися з хлопцем, щоб дізнатися про найкращі місця, які варто відвідати кожному, та почути найцікавіші історії, що траплялися з ним.
“Не важливо звідки ти, якого ти соціального статусу і яке в тебе оточення. Не важливо що тобі кажуть друзі чи рідні. Якщо маєш мрію — починай діяти. Один крок в іншому напрямку може змінити все твоє життя. Одна маленька перемога може подарувати натхнення на багато наступних”.
— Ти став успішним мандрівником. Що привело тебе до цього? Якщо розділити твоє життя на до та після подорожей, то яким воно було до?
— У свій час я був звичайним хлопцем з малого міста і мав лише дві можливості. Перша — це вступ до Острозької академії на державне замовлення, оскільки на оплату навчання коштів не було. І друга — це міжнародна обмінна програма, з якої й розпочалися мої подорожі. Відповідальність за все інше була лише на мені. Саме тому я впевнений, що успіх будь-кого не залежить від місця його народження чи соціального статусу. Усі кордони лише в наших головах. Якщо в людини є справжня ціль, вона прийде до неї попри все. Потрібно лише вірити в себе і не сидіти, склавши руки.
— З чого почалася історія твоїх подорожей? Чи планував ти колись серйозно пов’язати з ними своє життя?
— Я вступив до університету за спеціальністю «Історія», але як і більшість підлітків не був точно визначеним щодо справи, якою хотів би займатися. Моє життя повністю перевернула обмінна програма, в якій вдалося перемогти. Це був переломний момент. Тоді я зрозумів, що ми часто недооцінюємо своїх можливостей і вмінь. Завдяки цій програмі я вперше поїхав до Канади. Саме тоді все й розпочалося.
— Ти відвідав 113 країн. Скільки часу знадобилося на це, і як тобі вдалося відвідати саме таку кількість?
— Справа в тому, що мої подорожі це не поїздки два чи три рази на рік у відпустку. Мені вдалося поєднати мандрівки з роботою. Тобто одночасно з подорожами я завжди працював на круїзних лайнерах, брав участь у міжнародних програмах. Однією з причин, чому я подорожував так глобально є те, що кожна компанія, в якій я працював, мала унікальний маршрут. Я мав можливість відвідувати найрізноманітніші місця. Щодо часу, то для того, щоб відвідати стільки країн, знадобилося 13 років. Це дуже багато, але воно того варте.
— Серед такої кількості країн, які найбільше припали до душі? Яка країна особисто для тебе найкраща і найгірша?
— Кожна країна по-своєму особлива. Але якщо говорити про одну з моїх найулюбленіших, то це однозначно Норвегія. Я закохався в її незайману природу. Якщо прямувати до Норвегії відкритим морем, можна побачити неймовірної краси фіорди: скелі з водоспадами, що з обох боків оточують річку. Узагалі фіордів у світі дуже мало, тому вони справді цінні.
Найгіршу країну виділити не можу, але є місця, які мене налякали. Наприклад, острів Нова Гвінея. Подейкують, що там досі практикують канібалізм. Була одна історія, коли, ідучи там по вулиці, я зустрів місцевого, який мені посміхнувся. Його вуста та зуби були в чомусь, що схоже на кров. Проте я не можу це стверджувати, адже ці люди також захоплюються поїданням наркотичних фруктів, унаслідок чого їхня ротова порожнина зафарбовується в червоний колір. Це практично не можливо відрізнити від крові. Також мені не дуже комфортно було в Камбоджі. Там надто високий рівень бідності та злочинності.
— Упевнена, що серед твоїх спогадів знайдуться ще якісь цікаві історії чи факапи (від англ. провал, невдача). Поділись декількома. Що ти точно ніколи не забудеш?
— Один з найбільших факапів стався в Іспанії, коли я вирішив самотужки переплисти на безлюдний острів. У результаті я пошкодив своє взуття й ледь-ледь дістався до берега. Мені довелося гуляти містом босоніж і ловити дивні погляди перехожих.
Також тривожна ситуація була в Мексиці: зник мій друг, якого ми через 2 дні знайшли в лікарні. Йому тоді щось підсипали. А якщо говорити про щось цікаве, то пригадую виверження вулкану на Гаваях. Я був від нього на відстані 550 метрів, і в мене складалося враження, ніби це горить мегаполіс. Виверження лави, чорний дим, атмосфера, запах — цього я точно не зможу забути.
— У тебе таке насичене життя, чи не думав ти перетворити свою діяльність на якийсь проєкт? Наприклад, тревел-блог, на якому можна було б заробляти.
— Насправді думав неодноразово. Але саме через те, що воно насичене, нічого й не вийде. Адже, чесно кажучи, цей факт негативно впливає навіть на спілкування з близькими людьми. У мене просто немає часу з ними говорити, не кажучи про те, щоб активно вести соцмережі. Моє життя минає в режимі нон-стоп. Я постійно в русі. Одного дня я засинаю в одній країні, наступного — прокидаюся в іншій. До того ж є багато нецивілізованих країн, де таке поняття, як Інтернет, це щось зі сфери фантастики. Особливо це відчутно в районі Французької Полінезії.
— А якби тобі запропонували бути ведучим програми на зразок “Орел і решка”, що ти зробив би?
— Думаю, що я погодився б на таку пропозицію, адже таким чином я знову ж таки міг би поєднувати подорожі з роботою. Але, чесно кажучи, останнім часом, у мене більше виникає бажання подорожувати просто у своє задоволення, а не в рамках чогось. Усе-таки я цим уже трішки наситився.
— У такому випадку, чи можеш ти сказати, що від подорожей, як і від будь-якої іншої справи, можна вигоріти?
— Зовсім ні. Просто, коли подорожуєш багато років, це стає звичним стилем твого життя. Але набриднути це не може, оскільки ти завжди отримуєш нові враження. Звісно, якщо ти зупиняєшся в якійсь країні і дуже довго там знаходишся, тобі може стати нудно. Але ж свій маршрут завжди можна контролювати.
— Оскільки ти маєш улюблені місця по світу, впевнена, що і в Острозі знайдеться кілька таких?
— Звісно, Острог завжди буде найріднішим для мене містом, адже з нього все почалося. Одне з найулюбленіших місць тут — це територія Замкової гори. Там минуло моє дитинство. А також Нетішинське водосховище, або Острозька дамба, як ми її називаємо.
— За стільки років у тебе точно мали би з’явитися особисті лайфхаки мандрівника. Можливо, ти знаєш, наприклад, як витрачати мінімум грошей на поїздку?
— Я не маю якихось секретних лайфхаків, але маю поради. Насамперед я радив би завжди і всюди бути уважними й обережними, адже неприємні казуси можуть чекати на кожному кроці. Одного разу в Китаї мене пограбували й побили просто на рівному місці. І є багато таких історій: хтось втрачає коштовності, хтось гроші, хтось зіштовхується з небезпекою для здоров’я чи навіть життя. У всього прекрасного завжди є інша сторона медалі. Щодо грошей, то можна поєднувати подорожі з роботою, як це роблю я, або ж подорожувати автостопом.
— Раджу завжди знати точну адресу місця, в яке їдеш, якщо користуєшся послугами таксі. Знати хоча б декілька фраз мовою країни, яку збираєшся відвідати. Або мати офлайн-перекладач на телефоні.
Завжди підходьте розумно до вибору країни. Не майте надто високих очікувань і не дуже довіряйте рекламі. Бо часто певні місця можуть подавати у кращому світлі, ніж вони є насправді. Я мав багато уявлень про деякі країни на основі того, що мені розповідали, але коли приїжджав, бачив зовсім інше. І, звісно, якщо не маєте досвіду, найкраще в перші рази скористатися послугами турагентств чи агентств, що надають роботу, якщо хочете одночасно працювати.
Про безпеку… Найбезпечнішими вважаю Арабські емірати, Сінгапур та Японію. А от не радив би їхати спершу у Бразилію, Мексику та Колумбію. Якщо почати з них, можна розчаруватися.
— Як щодо речей, які ти береш з собою в подорожі? Які три речі обов’язково мають бути в рюкзаку кожного?
— У моєму рюкзаку завжди є фотоапарат, адже фотографія — це ще одне моє захоплення. Зелений кеш, а також телефон з power bank (переносна зарядка). Думаю, що тут багато ще залежить від ситуації й інтересів певної людини.
— І на завершення назви топ-5 країн, які варто відвідати кожному.
- Норвегія. Цю країну обов’язково потрібно відвідати всім, хто любить природу.
- Нова Зеландія. Ще одне місце, де від природи перехоплює дух.
- Аргентина. Там вас захопить культура. Ви зможете побачити популяції пінгвінів та морських левів. Також там чудове вино та баранина.
- Південна Африка. Сюди варто приїхати через одне з семи чудес природного світу “Столова гора”.
- Японія. Має давні традиції та протилежний від нашого світогляд. Вражає толерантністю людей та смачною кухнею.
Вікторія ДЖУС, Вероніка ЦИКАЛЮК