У сучасному суспільстві питання про гендерну рівність порушують доволі часто. Журналістки Ostroh.info вирішили дослідити, чи орендодавці Острога звертають уваги на стать студента при рішенні здати йому квартиру чи ні. Що з цього вийшло, читайте далі.
Чоловік = жінка?
Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», який прийняли 2005 року, мав усунути дискримінацію за ознакою статі в нашій країні. Основні напрями державної політики для забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків спрямовані на:
- утвердження ґендерної рівності;
- запобігання та протидію насильству за ознакою статі, у тому числі всім проявам насильства стосовно жінок;
- забезпечення рівної участі жінок і чоловіків у прийнятті суспільно важливих рішень;
- забезпечення рівних можливостей жінкам і чоловікам щодо поєднання професійних та сімейних обов’язків;
- підтримку сім’ї, формування відповідального материнства і батьківства;
- виховання і пропаганду серед населення України культури ґендерної рівності, поширення просвітницької діяльності у цій сфері;
- захист суспільства від інформації, спрямованої на дискримінацію за ознакою статі.
Однак, за словами правозахисниці Марії Цип’ящук, у реальному житті є ще досить багато сфер, де жінки та чоловіки опиняються у нерівних умовах.
“До прикладу, це можуть бути ті ж самі трудові відносини: доволі часто є такі випадки, коли, умовно, в оголошенні про прийняття на роботу від жінки вимагається певний сімейний стан (неодружена, без дітей), або ж є спеціальні вимоги до зовнішнього вигляду. Це апріорі, дуже суб’єктивно, тому що важко зрозуміти, що роботодавець має на увазі, коли говорить про привабливість чи щось подібне. І такі “вимоги” суперечать законодавству. Є випадки, коли роботодавець знаходить різні нібито офіційні підстави для звільнення жінки, яка завагітніла”, — розповідає правозахисниця.
Вона вважає, що гендерна дискримінація виявляється в домашньому насильстві, що в більшості стосується жінок.
“Загальною проблемою для усіх цих проявів дискримінації є стереотипи. Це і соціальна роль жінки, якою вона має бути, модель патріархальної сім’ї, де жінка є “берегинею домашнього вогнища”, домогосподаркою. Чомусь також вважають, що коли жінка залишається вдома на господарстві, то вона не працює, а всі кошти додому приносить чоловік. Але це зовсім не так”, — вважає Марія Цип’ящук.
Студенти
Ми анонімно опитали 46 студентів (33 дівчат і 13 хлопців) Острозької академії, які шукали житло в місті, і зателефонували деяким орендодавцям Острога. Виявилося, що одні здають квартиру лише дівчатам, інші — лише хлопцям.
Майже в половини студентів, які заповнили анкету, виникали труднощі з пошуком квартири або кімнати для оренди.
Однією з причин тривалого пошуку квартири в студентському місті є велика кількість оголошень для конкретної статті.
Наступна діаграма показує, що 28 % опитуваних (13 людей із 46) помічали дискримінацію за ознакою статі від орендодавців в ставленні до себе.
Згідно з відповідями студентів у деяких власників квартир є стереотипи, що дівчата повинні підтримувати ідеальну чистоту, а хлопці — вкручувати лампочки.
“Ті, хто здають житло в оренду, насамперед повинні звертати увагу на моральні, етичні цінності людини, наскільки людина відповідальна, чесна, порядна і на те, як вона виконує свої обов’язки: чи вчасно платить за оренду, чи дотримується умов договору оренди. А ці характеристики не залежать від статі”, — прокоментувала експертка з гендерних питань та психологиня Юлія Маслова.
Орендодавці
Ми зателефонували шістьом острозьким орендодавцям по номерах, які вони вказали в оголошеннях про оренду житла. У розмові попросили їх уявити наступну ситуацію: до них водночас звертаються хлопець і дівчина щодо оренди житла. Кого вони візьмуть і чому?
Орендодавець №1: “Якщо б до мене одночасно звернулися хлопець і дівчина, то, напевно, мені все ж ближче дівчата. Вони охайніші, більше прибирають. Хлопцям якось все одно, вони можуть жити і в безладі”.
Орендодавець №2: “Я беру лише хлопців, тому що вони не такі вибагливі, на мою думку. Вони витрачають менше води, світла і не так мерзнуть, як дівчата. Тому мені так зручніше”.
Орендодавець №3: “Розумієте, я сама жінка, і маю дочку, тому розумію, що краще брати хлопців. Вони не сидять у душі по годині, як дівчата. Та й інколи допоможуть щось по господарству, коли попрошу”.
Орендодавець №4: “Я візьму хлопця, звичайно. У мене двоє синів і мені з хлопцями набагато простіше та комфортніше спілкуватися, знайти спільну мову”.
Нижче приклад, де таку якість як “охайність” жінка, яка здає житло в Острозі, вже не приписує до дівчат.
Орендодавець №3: “Дівчат я раніше брала, але то був жах. Вони постійно лишали за собою гору непомитого посуду, їм частіше потрібно прати речі. Якось у нас не вийшло порозумітися”.
Кожен орендодавець, хто коментував “переваги” чи “недоліки” квартирантів та квартиранток, не вважають стереотипи, які застосовували у своїх висловлюваннях, дискримінацією.
Орендодавець №3: “Я не говорю, що не поважаю дівчат, просто не склалося якось із ними”.
Орендодавець №1: “Це однозначно не дискримінує хлопців, тому що це лише моя думка”.
Орендодавець №5 і №6 нейтрально висловилися щодо цієї ситуації і сказали, що проблеми були пов’язані з конкретними людьми і це не залежало від їхньої статі.
Експертка з гендерних питань Юлія Маслова вважає, що змінити штампи у світогляді орендодавців і загалом людей можна, але для цього потрібно постійно говорити про проблему.
“Нам потрібно проводити дослідження і доводити те, що індивідуальні риси людини залежать лише від її особистості. Не всі дівчата охайні. Не всі хлопці вміють зробити чай чи поприбирати. Ці речі залежать від виховання, освіти, сім’ї, в якій виросла та чи та особистість. Потрібно проводити опитування, зводити статистику та оприлюднювати це в ЗМІ, щоб люди розуміли що таке стереотипи, упередження та в чому їх небезпека”, — каже Юлія Маслова.
Авторки: Вероніка Цикалюк, Анастасія Грунтківська, Дарина Шевчук.