Евфоніум і не тільки: як уперше виступили вихованці Острозької школи мистецтв
Свято “Першого виступу” відбулося в Острозькій дитячій школі мистецтв 4 і 5 лютого. Це свято, коли учні-першокласники вперше виступали на сцені для своїх батьків.
Подію розділили на два дні, щоб уникнути скупчення людей. За словами заступниці директорки Інни Хмарук, довелося просити батьків, аби прийшов лише один дорослий від сім’ї.
Острог.інфо побував на події завершального дня й тепер передає атмосферу цього важливого першого концерту.
Опів на п’яту вечора батьки вже сидять в актовій залі. У руках тримають цукерки та квіти. Ще мить і зберуться всі. На сцені терпляче чекають дитячих рук інструменти. Сьогодні маленькі артисти будуть грати на фортепіано, бандурі, гітарі, ксилофоні, сопілці й навіть на евфоніумі, а вокалісти заспівають пісень під акомпанемент. Коли вся техніка налаштована, глядачі розсідаються по місцях.
“Треба починати. Усі є?”, — риторично питає в публіки викладачка фортепіанного відділу Вікторія Куфальська. Попереднього дня свято вела Наталія Галюк, а сьогодні пані Вікторія є ведучою концерту.
Викладачка робить коротке представлення свята та його учасників. Урочисто до залу заходить 10 юних виконавців (вчора їх було 12), віком від 6 до 9 років. Дівчатка одягнені в красиві сукенки, а хлопчики — у вишиванки та білі сорочки. Батьки заворушилися, налаштовуючи свої телефони на фільмування. Діти зайняли свої місця й почали слухати ведучу.
“Я бачу, що ви всі прийшли з інструментами”, — починає пані Вікторія, звертаючись до дітей.
“Так”, — в унісон відповідають діти.
“А ви знаєте, як виникали інструменти?”
Після невеликого екскурсу в історію, на сцену вийшов перший учень. І торкнулася вух глядачів весела мелодія фортепіано.
“На нашім інструменті є і струни, і педаль. Хто він є? Безперечно, це — ро…”
“…яль! Рояль!”, — швидко підхопили дитячі голоси.
І ось на сцену виходить ще один юний піаніст. Він привітно вклонився залу й сів за інструмент. Хлопчик у вишиванці ритмічно заграв композицію. У залі всі затихли. А після виступу публіка немовби ожила й подякувала артисту оплесками.
Про кожен новий інструмент Вікторія Куфальська розповідає дітям цікаву історію.
“Уявіть собі, що десь на далекому Сході, жив собі такий народ, який створив це ударне знаряддя…”
У центрі сцени опиняється ксилофон. Грати на ньому виходить усміхнений хлопчик. У руках він тримає спеціальні палички з круглими наконечниками. Акомпанують артистам досвічені концертмейстери, час від часу підбадьорюючи їх усмішками й жестами.
Наступними грають дівчатка на бандурі й сопілці. Незвичним для всіх було почути звуки евфоніуму — духового інструменту, з якого їх старанно видував хлопчик у вишиванці. Згодом на сцені заграв і гітарист, який обережно перебирав струни. І знову повторювалися на сцені клавішні, струнні й духові інструменти, а глядачі в залі знову й знову могли насолодитися сучасними мелодіями, українськими народними піснями, а також співом дітей.
На обличчях артистів читалося невелике переживання. Проте після аплодисментів батьків серйозність та зосередженість змінювалися посмішкою.
“Ось ми і прослухали наших маленьких артистів. Діти, ви надзвичайні молодці!”
Вихованців запросили на сцену. Батьки схопилися з місць, аби сфотографувати дітлахів на свої смартфони.
“Ну що ж, діти, ви достойно сьогодні виступили. Ми вас приймаємо в шкільну музичну родину, але ви ще маєте дати нам обіцянку”, — говорить ведуча.
“Всі нотки і ключі запам’ятати обіцяєте?”
“Обіцяємо!”, — відповідають діти.
“Уроки нізащо не пропускати…”
“Обіцяємо!”
“Бажаю й батькам, і діткам наполегливості, великого-великого бажання навчитися чомусь новому!”, — починає директорка школи Наталія Балаушко, яку запросили до вітального слова, — “На згадку про сьогоднішнє свято хочемо подарувати вам значок, який можна передавати з покоління в покоління, з емблемою Острозької школи мистецтв”.
Директорка вручила кожній дитині значок на згадку про їх перший виступ. І знову усміхнені батьки направили камери телефонів на урочистий момент.
“Дуже гарний концерт! Для мами кожен виступ особливий, а ще й коли він перший!” — з посмішкою говорить мама Ольга.
“Сину 6 років, звичайно, усе подобається, це ж перший концерт”, — відповідає нам тато Віталій.
Після концерту гамір з розмовами батьків і голосами дітей продовжувався деякий час. Свята чекала вся школа: і дорослі, і діти, адже через карантинні обмеження довго не могли провести цей важливий захід. Діти виглядали натхненними. Схоже, свято “Першого виступу” стало для вихованців Острозької школи мистецтв початком їх музичних досягнень.
Оксана Кривіцька
Фото: Олександр Алексеєнко
