“Ідеальна робота для мам у декреті”: як проявляють гендерну дискримінацію на Острожчині

У фейсбуці часто можна натрапити на оголошення із пропозиціями роботи для дівчат та мам у декреті. Центр зайнятості публікує вакансії лише в чоловічому роді. У газетах досі випускають статті про “жінок-берегинь”.

Поняття дискримінації за гендерною ознакою набирає все більшого поширення, але частина людей у повсякденному житті її просто не бачить.

Журналістка Острог Інфо дізнавалася скільки випадків гендерної дискримінації за останні роки зафіксовано в громаді, наскільки це поширено в онлайн-групах та газетах Острожчини. А також поговорила з експерткою з цього питання.

“Красуні, цей пост для вас”: дискримінація в острозьких онлайн-групах

Від початку карантинних обмежень в Україні стала більш популярною робота в інтернеті. Її пропонували й у групах фейсбуку, вайберу й часто писали такі пропозиції в приватні повідомлення інших месенджерів.

Зокрема, пропозиції такої роботи часто й можна зустріти в острозьких онлайн-групах. Наприклад:

Робота вдома! Ідеальна для мам у декреті та тих, хто хоче мати додатковий дохід до своєї зарплати“.

Красуні, цей пост для вас. Якщо ти досі думаєш, що неможливо заробляти, сидячи в декреті, чи просто мати додатковий дохід пиши і я переконаю тебе, що це не так…Займатися своїми справами: готувати, глядіти дітей, робити уроки…“.

Підійде мамусям у декреті, домогосподаркам, навіть тим, хто працює на основній роботі“.

Робота на дому у вечірній час. Запрошуємо жінок / дівчат 20-50 років…“.

Це — лише частина оголошень про роботу, які Острог Інфо знайшло у фейсбук-групі “Острог — європейське місто” (скріншотів не додаємо, щоб не популяризувати оголошення — ред.). Й кожне з цих оголошень дискримінує жінок за їх гендерною ознакою переважно тим стереотипом, що жінка — це домогосподарка, її обов’язки — виконувати хатню роботу.

За словами сексологині, терапевтки Марії Губєрнік, яка також займається питаннями гендерної дискримінації, такі стереотипи закладаються з дитинства й закарбовуються на психологічному рівні:

Із дитинства нам формують такі установки, що ця дискримінація нормальна. Навіть, коли ми почуваємося дискомфортно, коли нас ображають. Нам же втлумачили ще в садочку, що якщо він смикає за коси, то значить, що ти йому подобаєшся. Начебто маленькі речі, але вони і формують на психологічному початковому рівні ту установку, що це нормально“. 

Окрім пропозицій роботи у групах, регулярно публікує список вакансій і Острозька міськрайонна філія Рівненського обласного центру зайнятості. Але всі вакансії на їх сторінці названі лише в чоловічому році.

Директор Острозького центру зайнятості Володимир Степанюк каже:

При внесенні вакансій ми послуговуємося чинним Класифікатором професій, де назви професій (посад) викладено в чоловічому роді“.

Після коментаря журналістці Острог Інфо Володимир Степанюк намагався узгодити можливість дублювання професій та вакансій у жіночому роді з Рівненським обласним центром зайнятості. Але виникає технічне питання, бо до Класифікатора всі назви внесені лише в чоловічому роді.

Та директор Острозького центру зайнятості зауважив:

При оприлюдненні переліку вакансій у фейсбуці будемо самостійно дублювати назви вакансій у жіночому та чоловічому родах (у випадках, коли це доречно)“.

Нагадуємо, 22 травня 2019 року Кабінет Міністрів України затвердив новий правопис української мови, до якого увійшло вживання фемінітивів.

Фемінітиви — слова жіночого роду, парні, або альтернативні словам чоловічого роду, які вживають на позначення посад, професій, виду діяльності, зайнятості тощо, наприклад: директор – директорка, тренер – тренерка, продавець – продавчиня, мандрівник – мандрівниця, пілот – пілотеса.

Також 8 січня 2022 року набули чинності зміни до Закону “Про рекламу“, згідно з якими за дискримінацію у рекламі вакансій Державна інспекція праці може оштрафувати роботодавця на 65 тис грн. 

Скільки випадків гендерної дискримінації зафіксовано в поліції?

В Україні є два основник Закони, які регулюють закондавство щодо випадків гендерної дискримінації. Закон України “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні” та Закон України “Про забезпечення рівних пра та можливостей чоловіків і жінок”.

Основна стаття, яка забороняє гендерну дискримінацію затверджена в другому законі: стаття 6 про заборону дискримінації за ознакою статті. У цій же статті зазаначено, що не є такою дискримінацією:

  • спеціальний захист жінок під час вагітності, пологів та грудного вигодовування дитини;
  • обов’язкова строкова військова служба для чоловіків, передбачена законом;
  • різниця в пенсійному віці для жінок і чоловіків, передбачена законом;
  • особливі вимоги щодо охорони праці жінок і чоловіків, пов’язані з охороною їх репродуктивного здоров’я;
  • позитивні дії (спеціальні тимчасові заходи, що мають правомірну об’єктивно обґрунтовану мету, спрямовану на усунення юридичної чи фактичної нерівності у можливостях жінок і чоловіків щодо реалізації прав і свобод, встановлених Конституцією і законами України).

Щодо випадків гендерної дискримінації в Острозькій громаді. Впродовж 2020 та 2021 років Острозькою поліцією таких випадків не зареєстровано.
Це не означає, що гендерної дискримінації нема. Тут стоїть завдання просвіти у цьому питанні як для громадськості, так і для посадовців.

Відповідь поліції на інформаційний запит 

Чи є гендерно чутливою місцева преса?

В Острозі із засобів масової інформації є дві газети: “Замкова гора”, “Життя і слово”.

Ми проаналізували по кілька випусків газет, де героїнями були жінки, і вживання фемінітивів.

Зокрема, переглянули статті газети “Життя і слово”, які опубліковані вже після затвердження фемінітивів в українському правописі.

Стаття “Про любов, повагу й довіру в сім’ї” від 21 травня 2020 року. Ймовірно, є блогом. У статті авторка розповідає, що “головною фігурою сім’ї є батько”:

Він забезпечує хліб насущний на столі. Його слово в родині вагоме й має перевагу над іншими. Батько оберігає родину від зовнішніх негативних впливів, служить прикладом синам і з ніжністю плекає доньок“.

А мама, як стверджують у статті, “берегиня сім’ї, будівельник домашнього побуту”:

Вона вміє все: створити затишок, спекти пироги, заплести дочкам коси і при потребі покарати дітей за провини. Тато бере до уваги думку мами, але робить це делікатно, непомітно“.

Подібні твердження формують стале стереотипне уявлення про ролі жінок і чоловіків, а також формують певні образи матерів і батьків.

Авторка також засуджує одностатеві сім’ї, бо вважає їх “викривленням людської природи й істинного призначення Людини на планеті Земля”, що впливає на закріплення трансфобних настроїв суспільства.

Острог Інфо вдалося дізнатися, що стаття не належить журналістці газети, але позначки, що це блог і редакція не несе відповідальності за думки авторів та авторок на сайті немає. Однак навіть якби й були, то редакція таки несе відповідальність за той контент, який розміщує на шпальтах газети й інформацію, яку читає її аудиторія. 

Ще одна стаття газети “Життя і слово” присвячена конкурсу “Жінка року”, який провели в Острозі в березні 2021 року до 8 березня.

Свято було присвячене жінці, весні, надії та любові”, — пишуть в газеті. Хоча 8 березня — День боротьби за права жінок, а святом весни, краси, любові й тому подібного його вважали в Радянському Союзі.

Усі посади жінок, які отримали нагороди, у статті вжиті в чоловічому роді.

В останніх випусках “Замкової гори”, які вдалося проаналізувати журналістам і журналісткам Острог Інфо, автори та авторки вживають фемінітиви, коли мова йдеться про конкретну жінку, але збірні іменники (коли слова вживають у множині для позначення жінок і чоловіків) досі вживають лише в чоловічому роді.

Гендерна дискримінація: чи є зрушення

 

Фото з телеграму Марії Губєрнік

Експертка з питань гендерної дискримінації Марія Губєрнік розповіла виданню Острог Інфо про те, як і кого частіше дискримінують, звідки беруться гендерні стереотипи, в яких сферах праці найбільш разюча дискримінація за гендерною ознакою і чи є зрушення у формуваннях стереотипів з часом. Вона переконана, що питання гендерної дискримінації в нашій країні гостре:

“Тільки нещодавно із, так званого, закону про професії (наказ “Про затвердження Переліку важких робіт і робіт зі шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок”) прибрали такі зовсім недолугі поправки як, наприклад, жінка могла готувати білу руду, але не могла готувати червону. От настільки смішні речі там були.”

Крім цього експертка згадує, що в ресторанах жінку часто питають, чи не чекає вона когось там, а якщо чоловік сам приходить до ресторану, то таких дрібних питань йому не ставлять і додає:

“Я вже мовчу про той факт, наскільки в нас менше депутаток і жінок на керівних посадах”. 

Марія Губєрнік також розповіла, як гендерна дискримінація може впливати на емоційний стан чоловіків:

“Я вважаю, що гендерна дискримінація більше впливає на життя жінок, але вона так само впливає на чоловіків. Наприклад, уявлення про те, що чоловіки мають забезпечувати жінок, здійснює на них психологічний тиск. Такий тиск виявляється і в тому, що жінки можуть бути чутливими, можуть плакати, а чоловіки не можуть. Як терапевтка можу сказати, що це дуже багато проблем провокує в чоловічому емоційному стані, адже, незалежно від статі та гендеру, всім людям потрібно, щоб виходили їхні емоції”. 

Зі слів експертки, зрушення в сприйнятті гендерних стереотипів є, воно відбувається від покоління до покоління. Зокрема, це зумовлено більшими можливостями контактувати з Європою. Але, за словами Марії, все одно в країні досі разюче виражений сексизм і найбільше — у сферах маркетингу та реклами.

У будь-якому випадку сексизм та гендерна дискримінація — речі достатньо поширені та інтегровані у наше життя. Варто навчитися помічати кожне “ти ж жінка” чи “ти ж чоловік” і не робити вигляд, що цього не існує, або ж що це нормально.